- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •5. Інтегрований характер культурології як науки.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Сутність та основні функції культури.
- •9. Історична типологія культури.
- •10. Регіональна типологія культури.
- •11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- •12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- •13. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- •14. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- •15.Концепція соціокультурної динаміки Сорокіна
- •16.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона
- •18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- •19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- •20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- •21. Культура Стародавнього Єгипту.
- •22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- •23. Дохристиянська культура слов'ян.
- •24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- •25. Роль християнства у становленні української культури.
- •26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- •27. Культура індустріального суспільства та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- •28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- •30. Мистецтво як феномен культури.
- •29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- •31. Модернізм в культурі.
- •32. Постмодернізм в культурі.
- •33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- •34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- •35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- •37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- •36. Вплив глобальних процесів на розвиток культури.
- •38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- •39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- •40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- •41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- •42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- •43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- •44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- •45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- •47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- •48. Знаки, які використовуються в культурі
- •49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- •50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- •51. Семіотика як наукова дисципліна.
- •52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- •53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- •54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- •55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- •56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- •57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- •58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- •59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- •60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- •61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- •62. Духовна культура, її структура та цінності.
- •63. Технологічна культура та її складові
- •64. Соціальна культура та її складові.
- •65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури
- •67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- •68. Світ і людина в християнському типі культури.
- •66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •69. Людина в античній культурі.
- •70. Людина в середньовічній культурі.
- •71. Людина в культурі Відродження.
- •72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- •73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- •74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- •77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- •80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- •81. Соціальні функції моралі.
- •82. Етичні вчення Стародавнього Сходу
- •83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •84. Що таке „золоте правило моральності”, чому воно має таку назву.
- •85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- •86. Норма як елемент моральної свідомості.
- •87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •88. Основні види зла як етичної категорії.
- •89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- •91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- •92. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- •93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- •94. Моральнісні смисли любові.
- •95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- •96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- •97. Сенс життя як моральна проблема.
- •98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- •99. Моральні цінності людини.
- •100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- •102. Етикет та основні його різновиди.
- •103. Моральні норми і цінності християнської* етики.
- •104. Моральніcyа культура особистості та її складові.
- •105. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •106. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- •107. Професійна етика економіста та її особливості.
- •108. Основні принципи професійної етики економіста
- •109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- •110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- •111. Основні завдання та функції естетики.
- •112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- •113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис' та "калокагатія".
- •114. Естетичні ідеали епохи античності.
- •115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116. Мистецтво та його різновиди.
- •117. Синтетичні види мистецтва.
- •118. Архітектура як вид мистецтва.
- •119. Скульптура як вид мистецтва.
- •120. Живопис як вид мистецтва.
- •121. Театр як вид мистецтва.
- •122. Література як вид мистецтва.
- •123. Музика як вид мистецтва.
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125. Хореографія як вид мистецтва.
- •126. Телебачення як вид мистецтва.
- •127. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- •128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- •129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- •130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів.
28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
З часом категорія інформації стає ключовим поняттям досліджень постіндустріальної культури. Приблизно з 80-х років минулого століття концепція постіндустріалізму отримує розвиток у теорії "інформаційного суспільства". Причина подібного ототожнення в тому, що постіндустріальний стан культури (або, як нерідко говорять, цивілізації) насамперед позначається бурхливим розвитком так званих інформаційних технологій.
В розумінні самого поняття інформаційного суспільства можна виділити три основні підходи: технологічний, комунікативний, соцієнтальний.
Технологічний підхід пов'язаний із ресурсно - енергетичним, технічним розумінням інформаційних технологій як нового вдосконаленого рівня знаряддєвих або "машинних" засобів підвищення продуктивних сил, як різновиду ресурсів. Стара умовна схема "людина — машина" перетворюється тут на більш сучасну схему "людина — комп'ютер". Інформаційна технологія у цьому випадку пов'язується з електронним способом зберігання, обробки інформації й документації та створенням нових, електронних інформаційних продуктів. Інформаційним же суспільством, з погляду технологічної його інтерпретації, є суспільство, яке широко користується сучасним високоефективним у технологічному відношенні способом обробки, збереження та поширення інформації.
Одним із найважливіших завдань у процесі формування інформаційного суспільства в технологічному його розумінні є досягнення можливості швидкого й ефективного доступу до інформаційних ресурсів глобальної мережі.
Комунікативна концепція інформаційного суспільства спирається на теорію комунікації. Власне, виникнення як ідеї комунікації, так і спеціальної сфери знань — комунікативістики відбулося дещо раніше за появу електронних засобів масової інформації (ЗМІ), комп'ютерних систем та мереж. Дослідження велися спочатку стосовно звичайних неелектронних ЗМІ та телебачення. З виникненням же новітніх інформаційних технологій розроблене в межах комунікативістики поняття комунікації як процесу передачі повідомлень, що передбачає наявність відправника, адресата, процесів кодування й декодування, поширилося й на нові технології.
Серед завдань інформаційного суспільства в соцієнтальному його трактуванні — створення можливості реалізації соціальної активності для всіх верств населення, забезпечення доступу до різноманітних послуг суспільству в цілому (в тому числі й "соціально незахищеним", як тепер прийнято говорити, його верствам), знищення поняття провінції та ін.
30. Мистецтво як феномен культури.
Мистецтво здатне увібрати і передати всі можливі ситуації взаємодії людини і світу, всі ситуації взаємин людей, без будь-якого локального обмеження. Відображенню мистецтвом доступні як матеріальні, так і духовні сторони суспільного життя. Мистецтво цілісно відтворює дійсність: може у відбитому вигляді зберегти матеріальну сторону життя і ті людські стани, ті види людського реагування на дійсність, які з ними пов'язані. Величезна роль мистецтва у розвитку людства полягала в тому, що воно сприяло розвиткові творчих засад в індивіді. Мистецтво ж — за самою своєю природою і характером впливу на сприймача вимагає від людей творчості (добудова відкритої моделі, співвіднесення досвіду того, хто передає і того, хто сприймає; вплив думок і почуттів, закон уподібнення, розкріпачення при сприйнятті Таким чином, мистецтво виявилось і засобом, здатним найкращим чином передавати суспільне необхідну життєдіяльність за допомогою воскресіння її в індивіді, і засобом, що сприяє нейтралізації, або навіть певною мірою зняттю зоологічного індивідуалізму в поведінці. Культурна еволюція з виникненням мистецтва2 — цього універсального механізму збереження і передавання соціальної інформації від покоління до покоління — набула незворотного і прискореного характеру. Мистецтво — це самосвідомість культури. Універсальність мистецтва як засобу збереження життєдіяльності з віками не тільки не втратилась, а навпаки, зросла, тому що в ньому з'явились нові види і жанри. Стали різноманітнішими художньо-виражальні засоби, а це призвело до того, що життя суспільства, людини стало можливо втілити у мистецтві багатогранніше й досконаліше.