Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичні матеріали..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
13.11.2018
Размер:
451.07 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Співвідношення держави і державної влади?

  2. Ознаки державної влади.

  3. У чому полягає сутність державної влади?

  4. Які властивості притаманні об’єктам управлінської діяльності?

  5. Назвіть систему органів державної влади.

  6. Визначте поняття політичний режим.

  7. Що таке бюрократія?

Література: основна [1, 3, 7, 8, 9, 20, 23, 25, 28, 29, 37, 39, 50];

додаткова [8, 12, 40, 43, 49, 52].

Тема 3. Державне і регіональне управління та місцеве самоврядування: проблеми співвідношення і взаємодії

Ключові слова і терміни: регіональне управління, місцеве самоврядування, система та елементи самоврядування, місцеві державні адміністрації.

Питання для самостійної роботи

  1. Поняття, зміст і функціональні особливості регіонального управління, його завдання і цілі.

  2. Місцеве самоврядування: поняття, суть, основні тенденції розвитку на сучасному етапі.

  3. Державне і регіональне управління, місцеве самоврядування: проблеми взаємовідносин і взаємодії на сучасному етапі.

  4. Регіон як об’єкт державного управління.

  5. Територіальні засади регіонального управління.

  6. Суть, завдання і засади регіональної політики.

  7. Організаційно-правові аспекти регіонального управління.

  8. Функції та компетенція органів місцевої влади.

  9. Адміністративна реформа в Україні, проблеми і перспективи реформування системи територіальної організації влади та територіального управління в Україні.

Методичні вказівки до теми

Виконавча влада, яка є невід’ємною частиною державної влади, для реалізації своєї місії – виконання законів – здійснює відповідну діяльність, яка отримує форму державного управління.

Виконавча влада – одна з трьох гілок державної влади, яка складається із системи державних органів і установ, що розробляють і реалізують державну політику в політико-адміністративній, господарській та соціально-культурній сферах шляхом здійснення владно-політичних функцій, а також надають громадянам державні послуги.

Система органів виконавчої влади включає структурні ланки трьох організаційно-правових рівнів: вищий, центральний і місцевий, або територіальний, на кому діють:

  • органи виконавчої влади загальної компетенції – Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;

  • органи спеціальної – галузевої та функціональної – компетенції, які безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади або перебувають у підпорядкуванні водночас і центральному, і місцевому органу виконавчої влади.

Місцеві державні адміністрації – це ланка виконавчої влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі. У межах своїх повноважень вони здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження. Делеговані їм відповідними радами. Місцеві державні адміністрації перебувають у системі подвійного підпорядкування. Вони в цілому підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня та відповідним радам (обласним та районним) щодо повноважень, делегованих їм цими радами.

Місцеві державні адміністрації є єдиноначальними органами загальної компетенції, що уособлюють головами місцевим державних адміністрацій.

Концепцією адміністративної реформи передбачається поступове реформування місцевих державних адміністрацій з урахуванням загальних тенденцій перетворення структурних та функціональних засад органів виконавчої влади. Зокрема передбачається запровадження нової моделі організації державних адміністрацій обласного рівня за схемою: надання статусу політичних діячів голові обласної державної адміністрації та його першому заступникові, статусу державних службовців заступникам (за аналогією із заступниками міністрів); розподіл повноважень між заступниками відповідно до розподілу функціональних повноважень між віце-прем’єр-міністрами; запровадження посади секретаря державної адміністрації. На районному рівні передбачається організація діяльності адміністрації з урахуванням того, що функції голів цих адміністрацій не мають ознак політичної діяльності.

Повноваження місцевих державних адміністрацій визначені статтею 119 Конституції України та Законом України „Про місцеві державні адміністрації” і поділяються на власні і делеговані.

Як і будь-які органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації структурно упорядковані. Формування структур місцевих державних адміністрацій визначається постановою КМУ від 18 травня 2000 р. № 821 „Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій”. Постановою затверджень такий примірний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації.

Структура районних державних адміністрацій формується з урахуванням примірного переліку управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації.

Конституція України закріпила дві системи влади на місцях: місцеві державні адміністрації, які є відповідними органами виконавчої влади, та місцеве самоврядування як публічну владу територіальних громад.

Місцеве самоврядування – це право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Основними рисами місцевого самоврядування в Україні є: демократичний характер, здійснення на всіх щаблях адміністративно-територіального устрою держави (крім АРК), відсутність ієрархії між територіальними громадами, їх органами і посадовими особами, характер соціальної служби, фінансово-економічний, політичний характер, специфічний правовий статус.

Важливими ознаками будь-якого органу місцевого самоврядування є його правова, організаційна та фінансова автономія щодо інших органів місцевого самоврядування, а також державних органів.

Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний структурно-організаційний механізм, який іменується системою самоврядування в Україні.

Закон „Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 5) до елементів системи місцевого самоврядування відносить: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні в місті ради, які створюються в містах з районним поділом за рішеннями територіальної громади міста або міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, міст; органи самоорганізації населення.

Суб’єктом і основним носієм функцій у системі місцевого самоврядування і повноважень є територіальна громада.

Територіальна громада – це спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ і міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Для реалізації рішень сільських, селищних і міських рад та здійснення інших завдань виконавчо-розпорядчого характеру створюються виконавчі органи рад. Виконавчі органи рад наділено власними та делегованими повноваженнями.

Головною посадовою особою територіальної громади є сільський, селищний і міський голова, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 4 роки. Він очолює відповідну раду та її виконавчий орган. У своїй діяльності підзвітні, підконтрольні та відповідальні перед територіальними громадами, які їх обрали, перед своїми радами, а з питань здійснення виконавчими органами рад повноважень органів виконавчої влади – підконтрольні відповідним місцевим адміністраціям.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ і міст, є районні та обласні ради. Як вторинний, інтегральний рівень місцевого самоврядування, вони покликані захищати інтереси місцевого самоврядування перед районними та обласними державними адміністраціями. Районні й обласні ради наділено власними і делегованими їм територіальними громадами сіл, селищ і міст повноваженнями.