
- •1.Завдання клінічної імунології та алергології.
- •2.Структура та функції імунної системи.
- •3. Етапи онтогенезу імунної системи.
- •4. Центральні та периферичні органи імунної системи.
- •5.Особливості функціонування імунної системи в дітей різного віку.
- •6.Особливості функціонування імунної системи в осіб похилого віку.
- •7.Клітинні природжені фактори захисту, їх взаємодія в реалізації імунної відповіді.
- •8.Моноцитарно - макрофагальна система: функції, особливості, роль у становленні та реалізації імунної відповіді. Сучасні аспекти фагоцитозу.
- •9.Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин, їх функція та властивості. Роль гранулоцитарних клітин крові в формуванні імунної відповіді.
- •10. Гуморальні фактори природженого імунітету.
- •11.Система комплементу. Біологічні наслідки активації системи комплементу.
- •12.Антигени: будова, функції. Гаптени.
- •19. Імунні комплекси, їх роль у розвитку патології.
- •20. Цитокіни - медіатори імунної системи. Інтерлейкіни, класифікація, функції та участь в імунних процесах.
- •22. Імунологічна система слизових оболонок. Лімфоїдна тканина,асоційована з шлунково-кишковим трактом.
- •23. Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексугістосумісності. Будова антигенів hla. Схильність до захворюваньзалежно від hla-фенотипу.
- •Лимфаденопатия
- •30. Імунопатогенез, стадії розвитку, класифікація віл - інфекції/сніДу.
- •31. Клініко-лабораторні критерії діагностики, принципи лікування віл-
- •32. Основні принципи профілактики віл-інфекції/сніДу в Україні.
- •33. Стреси, розлади нейрогуморальної та імунної регуляції.
- •34. Синдром швидкої втомлюваності (клініка, діагностика, принципи лікування).
- •Этиология и патогенез
- •35. Класифікація шкідливих факторів довкілля, періоди їх впливу на стан імунної системи.
- •36. Трансплантаційна імунологія. Імунологічні показання та протипоказаннядо трансплантації органів і тканин. Селекція пари донор-реципієнт.
- •37. Передіснуючі антилімфоцитотоксичні антитіла, їх прогностична цінність.
- •38. Особливості пред- і післятрансплантаційного імунологічногомоніторингу. Типи кризу відторгнення, їх клініко-імунологічнахарактеристика та прогнозування.
- •39. Імунний статус вагітних.
- •40. Імунологія лактації.
- •41. Імунологія запліднення.
- •42. Імунозалежні форми непліддя в шлюбних парах. Причини та механізмиутворення аутоантитіл до статевих клітин у чоловіків і жінок.
- •43. Імунопатогенез безпліддя, його діагностика. Імунологічні підходи долікування безпліддя.
- •44. Імунні взаємовідносини в системах "батько- мати", "мати- плід".
- •45. Антигени сперматозоїдів та яйцеклітин, антитіла до них, методи
- •46. Імунні конфлікти в системі "мати - плід": діагностика, лікування,
- •1. Аутоиммунные механизмы 1. Аутоімунні механізми
- •2. Избыточные аллоиммунные реакции 2. Надлишкові алоімунні реакції
- •1) Антитела к отцовским лейкоцитам 1) Антитіла до батьківських лейкоцитів
- •2) Антифосфолипидные антитела2) антифосфоліпідні антитіла
- •3) Антинуклеарные антитела3) антинуклеарні антитіла
- •3. Недостаточные защитные реакции - гестоз 3. Недостатні захисні реакції - гестоз
- •48. Імунні зміни в онкологічних хворих. Імунодіагностика в онкології.
- •49. Сучасні підходи до імунотерапії хворих з онкологічними хворобами.
- •50. Причини формування алергологічної патології. Стадії формуванняалергічної реакції.
- •51. Класифікація алергенів. Причини та механізми формування алергічних станів.
- •52. Методи діагностики алергій: лабораторні методи, шкірні та провокаційні проби.
- •53. Принципи антиалергічної терапії та імунотропних методів лікування в алергології.
- •54. Специфічна імунотерапія, механізм дії, показання та протипоказання, прогноз ефективності.
- •55. Поліноз, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт: етіологія,імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, основні принципиімунотерапії.
- •1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гипереозинофілії).
- •4. Бактеріологічне дослідження зі слизової оболонки носа (для виключення інфекційного риніту).
- •1.Сезонний ар:
- •1.1. У сезон пилкування.
- •1.2. Поза сезоном пилкування
- •2.Цілорічний ар.
- •2.Діагностика.
- •1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.Лікування.
- •3.1. В сезон пилкування.
- •56. Медикаментозна алергія. Імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
- •Діагностика
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •57. Поняття алергія та псевдоалергія, диференційна діагностика. Гістамін лібераційні механізми розвитку псевдоалергічних реакцій. Принципи лікування.
- •58. Розвиток псевдоалергічних реакцій при порушеннях активації системи комплементу та метаболізму арахідонової кислоти. Принципи лікування.
- •59. Визначення поняття аутоімунітету, аутоімунної хвороби або синдрому. Механізми зриву толерантності, генетичні передумови розвитку аутоімунних хвороб.
- •60. Класифікація, загальні принципи імунолабораторної діагностики аутоімунних хвороб.
- •61. Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів при лікуванні аутоімунних хвороб.
- •62. Лабораторні критерії імунодіагностики аутоімунних захворювань.
- •63. Класифікація імунотропних препаратів, механізм дії, побічний вплив.
- •64. Принципи клінічного застосування імунотропних препаратів, показаннята протипоказання до призначення, підбір дози, контроль за терапевтичною ефективністю.
30. Імунопатогенез, стадії розвитку, класифікація віл - інфекції/сніДу.
ВИЧ заражает прежде всего клетки иммунной системы (CD4+ Т-лимфоциты, макрофаги и дендритные клетки), а также некоторые другие типы клеток. Инфицированные ВИЧ CD4+ Т-лимфоциты постепенно гибнут. Их гибель обусловлена главным образом тремя факторами
-
непосредственным разрушением клеток вирусом
-
запрограммированной клеточной смертью
-
убийством инфицированных клеток CD8+ Т-лимфоцитами. Постепенно субпопуляция CD4+ Т-лимфоцитов сокращается, в результате чего клеточный иммунитет снижается, и при достижении критического уровня количества CD4+ Т-лимфоцитов организм становится восприимчивым к оппортунистическим (условно-патогенным) инфекциям.
Патогенез
Основа патогенеза ВИЧ до сих пор не очень ясна. Последние данные говорят о том, что гиперактивация иммунной системы в ответ на инфекцию является основным фактором патогенеза ВИЧ. Одной из черт патогенеза является гибель CD4+ Т-клеток (Т-хелперов), концентрация которых медленно, но неуклонно снижается. Также снижается количество дендритных клеток, профессиональных антиген-презентирующих клеток, которые в основном и начинают иммунный ответ к патогену, что по важности последствий для иммунной системы является может даже более сильным фактором, нежели гибель Т-хелперов. Причины гибели дендритных клеток остаются неясными.
Некоторые причины гибели хелперов:
-
Взрывная репродукция вируса.
-
Слияние мембран заражённых и незаражённых хелперов с образованием нежизнеспособных симпластов (хелперы становятся липкими). Симпласты были обнаружены только в лабораторных условиях в условиях культур клеток.
-
Атака заражённых клеток цитотоксичными лимфоцитами.
-
Адсорбция свободного gp120 на CD4+ незаражённых хелперах с их последующей атакой цитотоксических лимфоцитов.
Основной причиной гибели Т-клеток при ВИЧ-инфекции является программируемая клеточная гибель (апоптоз). Даже на стадии СПИД уровень инфицированности Т4-клеток составляет 1:1000, что говорит о том, что вирус сам по себе не способен убить такое количество клеток, которое погибает при ВИЧ-инфекции. Также не объяснить столь массовую гибель Т-клеток и цитотоксическим действием других клеток.
Нарушения в работе иммунной системы со временем нарастают вплоть до полной неспособности осуществлять свою основную функцию — защиту организма от болезнетворных организмов. На фоне гиперактивации часто возникают лейкозы, что в совокупности приводит к тому, что факультативные паразиты, которые сосуществуют в здоровом организме под контролем иммунной системы, выходят из под контроля, становясь гибельными для организма.
Основной резервуар ВИЧ в организме — макрофаги и моноциты:
-
В них не происходит взрывающей репродукции.
-
Выход происходит через комплекс Гольджи.
Клиническая классификация ВИЧ-инфекции, предложенная
Всесоюзным центром по борьбе со СПИДом (для СНГ):
1. Стадия инкубации.
2. Стадия первичных проявлений.
А. Острая инфекция.
Б. Бессимптомная инфекция.
В. Персистирующая генерализованная лимфаденопатия.
3. Стадия вторичных заболеваний.
А. Потеря массы менее 10%, поверхностные вирусные, грибковые, бактериальные поражения кожи и слизистых оболочек, опоясывающий лишай, повторные фарингиты, синуситы.
Б. Прогрессирующая потеря массы тела более 10%, необъяснимая диаррея или лихорадка более 1 месяца, волосатая лейкоплакия языка, туберкулез легких, повторные или стойкие вирусные, бактериальные, грибковые, протозойные поражения кожи и слизистых оболочек, внутренних органов без диссеминации, повторный или рецидивирующий опоясывающий лишай, локализованная саркома Капоши.
В. Генерализованные бактериальные, вирусные, грибковые, протозойные, паразитарные заболевания половых путей, кандидоз пищевода, внелегочный атипичный туберкулез, кахексия, диссеминированная саркома Капоши, поражение ЦНС различной этиологии.
4. Терминальная стадия.
Выделяют четыре стадии ВИЧ-инфекции:
I. Бессимптомное носительство.
II. Болезнь по типу генерализованной лимфаденопатии.
III. СПИД-ассосциированный комплекс.
IV. Собственно СПИД, заканчивающийся летальным исходом.