4. Ліквідація наслідків нс

Ліквідація наслідків НС це проведення комплексу заходів, які включають РІНР, здійснюються у разі виникнення НС і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон НС.

1. Зміст та послідовність виконання рінр

У результаті впливу НС мирного часу а також застосування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися райони ураження, які викликають екстремальні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного зараження, катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж, що у свою чергу, завдасть економіці країни і населенню величезних збитків, пов'язаних з руйнуванням будівель і споруд, знищенням ма­теріальних цінностей, порушенням процесів виробництва, масової загибелі людей і тварин. Для ліквідації наслідків передбачається проведення РІНР.

Проведення РІНР — одне з головних завдань ЦЗ. Воно по­винно вирішуватися силами цивільного захисту у взаємодії з спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств, а також оперативними підрозділами (групами) силових структур згідно чинного законодавства.

Заходи щодо організації і проведення РІНР у районах НС мирного та воєнного часу плануються і готуються у мирний час. У випадку факту НС вони уточнюються і проводяться з урахуван­ням обстановки, що склалася.

РІНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язко­во враховується, що кожному виду НС властиві свої спе­цифічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.

РІНР організовують у максимально короткі терміни і прово­дять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх за­вершення.

Під час проведення рятувальних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на 6:

пошук уражених людей;

вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд;

надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх знаходження;

здійснення заходів щодо захисту населення та особового складу аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів);

надання першої медичної допомоги (на догоспітальному етапі) постраждалим, рятувальникам та іншим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;

забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих поблизу медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.

Під час проведення інших невідкладних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:

створення умов для успішного і безпечного проведення рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаним вторинними наслідками НС;

локалізацію аварій, що загрожують життю людей або призводять до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ураження;

створення необхідних умов для відновлення діяльності об'єктів економіки, функціонування інженерних і транспортних мереж та споруд;

організацію робіт, пов'язаних із забезпеченням сталого функціонування об'єктів економіки та першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

організацію надання необхідної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок НС.

У ході РІНР здійснюються також:

санітарне очищення районів ураження;

медична розвідка для оцінки санітарно-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних сил;

ор­ганізація комендантської служби й охорони громадського порядку;

збирання матеріальних цінностей;

забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок;

локалізація і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них;

подача повітря в завалені захисні споруди з пошко­дженою вентиляційною системою;

виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в без­печні райони;

санітарна обробка людей і знезаражування одягу, дезактивація і дегазація техніки, транспорту і засобів захисту, зне­заражування території і споруд, продовольства, харчової сирови­ни, води і фуражу.

Успіх РІНР в зонах надзвичайних ситуацій досягається:

завчасною підготовкою органів управління, сил і засобів системи цивільного захисту до дій у разі загрози і виникнення НС, завчасним вивченням особливостей можливих дій;

екстреним реагуванням на виникнення НС;

безперервним твердим і сталим управлінням роботами, прийняттям оптимального рішення і послідовним впровадженням його у життя, підтриманням сталої взаємодії сил;

безперервним веденням робіт до їх повного завершення із застосуванням сучасних технологій, які забезпечують найбільш повне використання можливостей сил і засобів;

неухильним виконанням вимог установлених режимів робіт та правил безпеки;

організацією безперервного забезпечення робіт і життєзабезпечення потерпілого населення і рятувальників.