
- •Університет цивільного захисту україни інститут державного управління у сфері цивільного захисту
- •Передмова
- •Скорочення
- •Вступ в.1. Кроки історії – від місцевої протиповітряної оборони до цивільної оборони і далі до цивільного захисту
- •В.2. Міжнародне право з питань захисту людей
- •В.3. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •В.3.1. Системні характеристики державного управління у сфері цз
- •В.3.2. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою запобігання нс
- •В.3.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки
- •В.3.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- •В.3.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- •1. Державна політика України у сфері цивільного захисту
- •Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Правова основа цивільного захисту
- •1.3. Принципи та завдання цз
- •2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- •2.1. Класифікація нс
- •2.1.1. Класифікація нс залежно від причин виникнення
- •2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- •2.2. Загрози виникнення нс
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- •2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- •2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- •2.2.2.Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •2.2.2.2. Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- •Трубопровідний транспорт
- •Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •2.2.3. Трансграничні загрози
- •2.2.4. Соціально-політичні загрози
- •3. Єдина державна система цивільного захисту
- •3.1. Організаційна структура єдс цз
- •3.1.1. Органи управління єдс цз
- •3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- •Підрозділи безпосереднього підпорядкування апарату мнс
- •Спеціалізовані і невоєнізовані формування
- •3.2. Комісії з питань тєб та нс
- •3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- •3.2.2. Нормативно-правові документи об’єктової комісії з питань тєб та нс
- •4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.1. Оповіщення та інформування
- •Спостереження та лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •4.3.1. Загальні питання
- •4.3.2. Сховища
- •4.3.3. Протирадіаційні укриття
- •4.3.4. Захисні споруди в районах розміщення атомних станцій
- •4.4. Евакуаційні заходи
- •4.4.1. Загальні положення з евакуації
- •4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- •4.4.3. Планування євакуації населення (працівників)
- •4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- •4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- •Інженерний захист територій
- •4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- •4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- •Радіаційний захист
- •4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Хімічний захист
- •4.7.1. Характеристика нхр, які використовуються у промисловому виробництві України.
- •4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об’єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- •Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- •4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- •4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- •4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- •4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- •4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- •4.9.3. Обов'язки керівників об’єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- •4.10. Спеціальна обробка.
- •4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- •4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- •4.11. Біологічний захист
- •4.11.1. Біологічні засоби ураження
- •4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- •4.12. Медичний захист
- •4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- •4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- •Моз України
- •4.13. Психологічний захист
- •4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- •4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- •4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- •5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- •5.1. Регулювання безпеки
- •5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •5.1.2. Декларування безпеки опн
- •5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- •5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- •5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- •5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- •Управління ризиками нс
- •6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- •6.1. Основи планування заходів цз
- •6.1.1. Загальні питання
- •6.1.2. Організація та порядок планування
- •6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- •6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- •6.2.2. Система управління цз
- •6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- •6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.1. Основні положення
- •Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- •6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- •6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- •Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- •Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- •6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- •6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- •6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- •6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- •6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- •6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- •Ліквідація наслідків нс
- •Зміст та послідовність виконання рінр
- •6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- •6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- •6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- •Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- •6.6.1. Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
- •6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- •6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- •6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- •6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- •Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс.
- •Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- •7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в умовах нс
- •7.1. Єдина система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цз та навчання населення діям в умовах нс
- •7.2. Формальна та неформальна освіта населення способам захисту в разі виникнення нс
- •7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- •7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- •7.3.1. Навчально-практичні заходи з навчання населення за місцем роботи та проживання
- •7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- •Список літератури Закони України
- •Укази Президента України
- •Постанови Кабінету Міністрів України
- •Накази мнс України
6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
Управління ЦЗ полягає в постійній цілеспрямованій організуючій діяльності органів управління, служб ЦЗ, спрямованої на всебічну підготовку і своєчасне здійснення заходів щодо захисту населення, ОГД, територій, регіонів і в цілому держави при погрозі і виникненні НС, на підтримку високої готовності органів управління і сил ЦЗ до роботи і діям у будь-яких складних умовах обстановки й успішне проведення рятувальних і інших невідкладних робіт із локалізації і ліквідації НС.
Таким чином, управління ЦЗ є дуже ємним поняттям. Воно охоплює всі сторони діяльності начальників і органів управління ЦЗ при повсякденній діяльності та виникненні НС у мирний і воєнний час.
Основними принципами управління ЦЗ є:
єдиноначальність;
централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у визначенні засобів виконання покладених на них завдань;
твердість і наполегливість у проведенні прийнятих рішень і планів;
оперативне і гнучке реагування на зміни в обстановці;
особиста відповідальність начальників ЦЗ всіх ланок за прийняті рішення, використання підпорядкованих сил і результати виконання покладених на них завдань.
Принцип єдиноначальності управління ЦЗ виявляється в тому, що начальники ЦЗ всіх ланок мають необхідні повноваження і несуть персональну відповідальність за стан ЦЗ у підвідомчих галузях, регіонах територіях і об'єктах економіки, її готовність до рішення задач по попередженню, локалізації і ліквідації НС, практичне їхнє виконання в умовах будь-якої обстановки, а їхнє рішення на проведення заходів і дій сил ЦЗ є основою управління цивільного захисту.
Єдиноначальність здійснюється в сполученні з колегіальністю під час обговорення й ухвалення рішень по організації захисту населення і територій в умовах НС.
Принцип централізації управління полягає в тому, що начальники та інші органи управління ЦЗ вибрані владою, що дозволяє їм у відповідності з обстановкою, що укладається, зосереджувати у своїх руках керівництво всім комплексом заходів діями сил ЦЗ поза залежністю від їхньої відомчої приналежності і спрямовувати їхні зусилля по єдиному задуму відповідно до прийнятого рішення. Дотримання цього принципу дозволяє найбільше доцільно і ефективно використовувати сили і засоби ЦЗ, при необхідності здійснювати маневр ними з метою переносу головних зусиль з одного напрямку на інше або надання допомоги тій або іншій ланці ЦЗ.
Водночас варто підкреслити, що застосування принципу централізації в управлінні ЦЗ ні в якій мірі не повинно стримувати прояв ініціативи, творчого підходу при рішенні покладених і особливо раптово виникаючих завдань. Більш того, тверде здійснення централізації в кожній ланці ЦЗ буде сприяти підвищенню готовності органів управління ЦЗ до автономних дій по локалізації і ліквідації НС.
Твердість і наполегливість у проведенні прийнятих рішень і розроблених планів - є одним із найважливіших умов забезпечення готовності цивільної оборони до рішення завдань по захисту населення і територій у зонах НС та успішного виконання завдань. Дотримання цього принципу припускає здійснення жорсткого контролю і перевірки виконання прийнятих рішень і планів, високу вимогливість до підпорядкованих органів управління, а також надання їм необхідної практичної допомоги в рішенні покладених на них завдань.
Принцип оперативного і гнучкого реагування на зміни в обстановці потребує від керівного складу ЦЗ постійного глибокого знання обстановки, уміння складу об'єкта управління своєчасно реагувати на усі її зміни шляхом швидкого прийняття доцільних і правильних рішень та негайного доведення їх до виконавців.
Оперативність управління досягається підвищенням рівня підготовки керівного складу й органів управління ЦЗ, застосуванням найбільше своєчасних методів роботи органів управління, здійсненням тісної взаємодії і взаємної інформації між ними, а також впровадженням у процеси управління персональних комп’ютерів та інших технічних засобів.
Принцип особистої відповідальності начальників ЦЗ всіх ланок за прийняті рішення, використання підпорядкованих сил і результати виконання покладених на них завдань припускає: тверде знання ними основ організації і ведення цивільної оборони, специфіки її організації на підвідомчій території; особиста участь у роботі з відпрацюванню рішень і розробці планів та доведення їх до виконавців; організацію контролю і перевірки виконання; високу вимогливість до начальників і органів управління всіх ступенів ЦЗ.
Розглянуті принципи управління ЦЗ нерозривно пов'язані з вимогами, запропонованими до управління.
Управління ЦЗ у всіх її ланках повинно бути стійким, безупинним і оперативним.
Це досягається:
глибоким знанням фактичного стану цивільної оборони і реально сформованої обстановки;
правильним з'ясуванням завдань, поставлених вищими органами управління;
своєчасним прийняттям рішень у будь-яких умовах обстановки;
чіткою постановкою задач підпорядкованим органам управління і силам;
постійною високою готовністю систем управління і сил до рішення завдань по захисту населення і територій в умовах НС;
завчасним створенням, устаткуванням і своєчасним приведенням у готовність органи управління;
створенням і своєчасним нарощуванням системи зв'язку й оповіщення, забезпеченням надійної їх роботи;
чіткою організацією збору, опрацювання і доведення інформації про обстановку;
комплексним використанням усіх технічних засобів управління зв'язку й оповіщення;
Управління ЦЗ включає:
забезпечення постійної готовності органів управління ЦЗ;
завчасну розробку і коригування оперативних документів органів управління і забезпечення їх виконання;
підготовка особового складу органів управління до дій по призначенню в умовах НС мирного і воєнного часу;
забезпечення заходів щодо підвищення стійкості функціонування органів управління;
безупинне добування, вивчення, аналіз інформації, прогнозування обстановки;
своєчасне й обґрунтоване прийняття рішення і доведення його до виконавців;
організація і ведення безупинної взаємодії;
підготовка і проведення заходів щодо всебічного забезпечення населення і сил у районах НС при проведенні заходів, локалізації і ліквідації НС;
постійний контроль за реалізацією рішень, планів, розпоряджень.
Таким чином, управління повинно забезпечувати:
високу оперативність роботи;
приведення в готовність органів управління і сил у стислий термін при погрозі виникнення НС;
своєчасне здійснення заходів щодо захисту населення і територій при виникненні стихійних лих аварій та катастроф і військових конфліктів;
ефективне застосування всіх сил і засобів від об'єктової до загальнодержавної ланки для швидкої локалізації і ліквідації наслідків НС.