Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільний захист - посібник.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.11.2018
Размер:
2.19 Mб
Скачать

5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс

Запобігання виникненню НС – це підготовка і реалізація комплексу заходів, що спрямовані на регулювання безпеки, управління ризиками та завчасне реагування на загрозу виникнення НС.

Діяльність по запобіганню НС має пріоритет порівняно з іншими видами робіт з протидії цим ситуаціям. Це обумовлено тим, що соціально-економічні результати завчасних дій по попередженню НС і мінімізації збитків в більшості випадків є більш важливими і ефективними для громадян, суспільства і держави, ніж ліквідація наслідків після виникнення НС.

5.1. Регулювання безпеки

Під регулюванням безпеки розуміється розробка нормативно-правової документації і реалізація заходів, які визначають і нормують можливі ризики виникнення НС.

Нормативні документи, що спрямовані на регулювання безпеки, є різними по формі і могуть бути загальнодержавними та галузевими. Відповідно, вони затверджуються і вводяться в дію Законами України, Постановами Кабінету Міністрів України або наказами міністерств.

Як приклад можливо привести:

Н О Р М И (Державні будівельні, введені в дію наказами Мінбуду; Радіаційної безпеки, введені в дію наказом МОЗ );

ПРАВИЛА (Пожежної безпеки, введені в дію наказом МВС України; Безпеки перевезень небезпечних речовин, введені в дію наказом Мінтранса);

ПРОГРАМИ (Авіаційна безпека ЦА, введена в дію Законом України);

ПОРЯДКИ (Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, Ідентифікації і обліку об’єктів підвищеної небезпеки, введені в дію Постановою Кабінету Міністрів України).

До заходів, спрямованих на регулювання безпеки відносяться:

Ідентифікація та облік потенційно небезпечних об’єктів.

Ідентифікація та облік об’єктів підвищеної небезпеки.

Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

Паспортизація та реєстрація потенційно небезпечних об’єктів.

Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.

Державна стандартизація з питань безпеки у НС техногенного і природного характеру.

Державна експертиза у сфері захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру

5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - це визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів.

Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) - це об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

ПНО вважається об'єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку, якщо на ньому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС;

Нормативи порогових мас небезпечних речовин встановлюються Кабінетом міністрів України.

Ідентифікацію ОПН проводять СГД, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати будівництво такого об'єкту.

У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується сумарна маса будь-якої небезпечної речовини, з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.

Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо виявиться, що сумарна маса хоча б одного зі всіх видів небезпечних речовин дорівнює або перевищує норматив порогової маси.

Порядок проведення ідентифікації ОПН, а також методика розрахунку сумарної маси небезпечної речовини визначені в [37].

Результати ідентифікації і розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб’єктом господарської діяльності протягом 25 років.

Суб'єкт господарської діяльності за результатами ідентифікації складає повідомлення про результати ідентифікації ОПН і подає його територіальним органам Держгірпромнагляду, Державної інспекції ЦЗ та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій адміністрації, або виконавському органу місцевої поради (уповноважені органи).

Уповноважені органи ведуть облік ОПН.

Держгірпромнагляд веде Державний реєстр ОПН і видає суб'єкту господарської діяльності свідоцтво про державну реєстрацію ОПН.