4.7.1. Характеристика нхр, які використовуються у промисловому виробництві України.

Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і /або завдати шкоди довкіллю.

Більшість хімічних речовин характеризуються токсичністю, тобто отруйним впливом на живий організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірне покриття.

Чисельною характеристикою зараження повітря та вододжерел є концентрація НХР – кількість отруйної речовини, яка міститься в одиниці об`єму повітря чи води (г/м³; мг/л ).

Розрізняють гранично допустиму концентрацію (ГДК) та порогову концентрацію.

ГДК – це максимально допустима концентрація, яка при постійній дії на людину не може спричинити, навіть через тривалий час, яких-небудь патологічних змін, чи захворювань у персоналу, що працює у робочій зоні ХНО.

Порогова концентрація – найменша кількість речовини, яка може визвати відчутний, фізіологічний ефект. При цьому ураженні потерпілі відчувають лише первинні ознаки отруєння і не втрачають працездатності.

Концентрація НХР, яка перевищує порогову, є уражаючою, тобто може призвести до ураження і смерті.

При місцевому застосуванні токсичний ефект з`являється у місцях контакту НХР з тканинами організму (ураження покровів шкіри, подразнення органів дихання, розлад зору). При загальній дії токсичний ефект з`являється після попадання НХР у кров через шкіру, органи дихання чи шлунково-кишковий тракт. Тому при оцінці токсичності ураховуються її характер, ступінь і спосіб подання в організм.

Характеристиці деяких НХР приведені у додатку 4.7.1.

4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об’єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до [51] визначено чотири ступеню хімічної небезпеки ХНО та ХНАТО.

Ступень хімічної небезпеки ХНО визначається по кількості населення, яке попадає в ПЗХЗ при аварії на ньому:

1 ступень – більше 3,0 тис. чол.;

11 ступень – від 3,0 до 3,0 тис. чол.;

111 ступень – від 0,1 до 0,3 тис. чол.;

1V ступень – менше 0,1 тис. чол..

Ступень хімічної небезпеки ХНАТО визначається по частки території, що потрапляє в зону ЗМХЗ при аваріях на ХНО:

1 ступень – більше 50%;

11 ступень – від 30 до 50%;

111 ступень – від 10 до 30%;

1V ступень – менше 10%.

Для віднесення адміністративно-територіальних одиниць та об’єктів до різних ступенів хімічної небезпеки проводиться завчасне прогнозування можливих масштабів хімічного забруднення, для чого використовуються такі вихідні дані:

одна найбільша ємність із НХР або всі ємності (у сейсмонебезпечних районах та у воєнний час);

метеорологічні дані: ступень вертикальної стійкості повітря - інверсія, швидкість вітру в приземному шарі -1м/с, температура навколишнього повітря - 20⁰С, напрямок вітру – імовірно від 0 до 360⁰;

ЗМХЗ обчислюється площею круга, радіус якого дорівнює глибині прогнозованої зони хімічного зараження з уражаючою концентрацією НХР.

Роботи, пов’язані з класифікацією ХНАТО та ХНО, здійснюється територіальними та об’єктовими підрозділами ЦЗ, за участю спеціалістів ХНО та, при необхідності, представників установ Держкомгідромету, охорони навколишнього середовища та санітарно-епідеміологічних станцій.

У структурних підрозділах Ради Міністрів АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя держадміністрацій утворюються робочі комісії (групи) під керівництвом начальнику відділу радіаційного та хімічного захисту, до складу яких включаються вищезгадані представники та спеціалісти.

За результатами класифікації ступінь хімічної небезпеки адміністративно-територіальних одиниць та ОГД надається:

начальниками територіальних підсистем ЄДС ЦЗ АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя - містам районного підпорядкування, міським та сільським районам, ОГД;

Міністром МНС – заступником начальника ЦЗ України – містам обласного підпорядкування, областям, АР Крим.

Результати класифікації доводяться встановленим порядком до зацікавлених територіальних органів управління ЦЗ та ОГД. ОГД про надання їм ступеня хімічної небезпеки інформують відповідне міністерство (відомство).

Аварії на ХНО із викидом НХР здатні призвести до важких наслідків.

Виявлення та оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО є одним з основних етапів роботи з організації захисту робітників, службовців та населення. Оцінка хімічної обстановки здійснюється у порядку довгострокового (оперативного) прогнозування, коли визначаються можливі наслідки можливої аварії, або у порядку аварійного прогнозування, тобто при виникненні конкретної аварії при конкретних умовах навколишнього середовища.

При оцінці хімічної обстановки при аваріях на ХНО визначаються:

глибина, ширина і площа зони хімічного забруднення;

стійкість НХР;

час підходу хмари НХР до об’єкту;

кількість постраждалих;

Вихідними даними для розрахунків є кількість НХР на ХНО, висота (Н) обвалування місця знаходження НХР, щільність населення у зоні знаходження ХНО, метеорологічні умови – ступень вертикальної стійкості повітря (СВСП),

температура повітря, швидкість і напрямок вітру.

Приклади розрахунків прогнозування хімічної обстановки наведені в [51].

Результати оцінки обстановки повинні бути максимально використані у планах ЦЗ на мирний та воєнний час.