2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес

Радіаційні аварії на АЕС можуть виникати, як в результаті виходу з ладу технологічного обладнання та технічних систем, а також з недоліків проектних розробок систем безпеки. Характер та масштаби радіоактивного забруднення залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.

Радіоактивні продукти, що обумовлюють радіаційну обстановку в районі розташування АЕС та в зонах радіоактивного забруднення значно впливають на дії сил ЦЗ, функціонування господарських об’єктів та режим проживання населення.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення на функціонування населення та територій у разі виникнення аварії з викидом радіоактивних речовин здійснюється виявлення та оцінка радіаційної обстановки [77].

Оцінка радіаційної обстановки може проводитись за даними прогнозу і розвідки.

Прогнозування радіаційної обстановки проводиться на основі гіпотетичних розрахунків можливих аварій, на основі встановлених закономірностей залежно від масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості, та метеорологічних умов і містить рішення наступних завдань:

визначення масштабів радіоактивного забруднення ;

визначення активності РР поглинутою людиною при інгаляційному вступу;

визначення дози випромінювання на місцевості від проходження радіоактивної хмари;

визначення дози випромінювання при розтушуванні на забрудненої місцевості;

визначення дози випромінювання при подолання забрудненої місцевості;

визначення допустимого часу началу робіт на забрудненої місцевості;

визначення допустимий тривалості робіт на забрудненої місцевості;

визначення допустимого часу подолання забрудненого у частка маршруту руху;

визначення радіаційних трат від проходу радіоактивної хмари та забруднення місцевості

Вихідними даними для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості є тип ядерної енергетичної установки (реактору), потужність реактору, кількість аварійних реакторів, координати АЕС, час аварії, вихід активності (%), швидкість та напрямок вітру, стан хмарного покрову.

Прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов’язково уточнюють радіаційною розвідкою.

За даними радіаційної розвідки складається карта (схема) радіаційної обстановки з нанесеними значеннями потужності доз випромінювання на місцевості, яки приведені до однієї години після аварії (вибуху), та межами зон забруднення, районами дій або маршрутами руху сил ЦЗ та населення.

Висновки з оцінки радіаційної обстановки знаходять відображення в рішенні начальника ЦЗ для організації рятувальних робіт і є основою для організації захисту особового складу ЦЗ і населення в умовах радіоактивного забруднення.

6. Хімічний захист

Хімічний захист – це комплекс заходів ЦЗ щодо захисту населення та територій у разі хімічного забруднення в умовах мирного та воєнного часу.

Мета хімічного захисту:

не допустити або максимальне ослабіти дію хімічного забруднення населення та зменшити їх ураження;

створити умови відповідно до стійкості роботи об'єктів господарської діяльності в даних умовах;

виключити або значно зменшити забруднення продовольства, вододжерел;

здійснити успішне ведення рятувальних робіт на забрудненої місцевості та безпосередньо в осередках ураження.

Хімічний захист включає:

виявлення вогнищ хімічного забруднення та проведення його оцінки;

організацію хімічного контролю;

розроблення та запровадження типових режимів хімічного захисту та

забезпечення засобами захисту;

організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.

Небезпека ураження населення, робочих, службовців НХР, ОР вимагає прийняття певних мір по підвищенню ефективності захисту населення, підтриманню у готовності сил і засобів ЦЗ, що залучаються до ліквідації наслідків аварій та катастроф, навчанню населення умілим діям у ЗМХЗ.

Для організації ефективних заходів захисту населення в осередках хімічного забруднення (зараження) необхідно знати хімічну обстановку, способи першої допомоги та уміти використовувати засоби індивідуального захисту.

Хімічна обстановка – це сукупність наслідків хімічного забруднення (зараження) території НХР, ОР , які впливають на життєдіяльність населення та територій. Найбільш небезпечними, з точки зору хімічного забруднення, вважаються ХНО.

ХНО – промисловий об`єкт або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються, знищуються тощо) одне або декілька НХР. До ХНО не належать залізниці.

Для організації хімічного захисту населення та територій визначаються хімічно небезпечні адміністративно-територіальні одиниці (ХНАТО).

ХНАТО – територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ.