Українська державна госпрозрахункова служба рятування на воді та ліквідації небезпечних забруднень (м. Київ)

Підрозділи безпосереднього підпорядкування апарату мнс

Спеціалізовані і невоєнізовані формування

Сили ЦЗ

Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба (м. Київ)

Бюджетна установа “Регіональна служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування” (м. Київ)

Загін забезпечення МНС України (м. Київ)

Спеціальний загін ДПО (м. Київ)

Державний центр сертифікації виробів протипожежного призначення (м. Київ)

Спеціальний авіаційний загін ОРСЦЗ  (м. Ніжин Чернігівської обл.)

Спеціальний загін ОРСЦЗ (с. Жеребкові Ананьївського р-ну Одеської обл.)

Центральний  аварійно-рятувальний загін ОРСЦЗ (м. Київ)

Спеціальний аварійно-рятувальний загін ОРСЦЗ (м. Ромни Сумської обл.)

Аварійно-рятувальний загін ОРСЦЗ (м. Дрогобич Львівської обл., м. Мелітополь Запорізької обл., с. Мазанка Сімферопольського р-ну АР Крим)

Навчальний центр ОРСЦЗ (м. Мерефа Харківської обл.)

Спеціальний морський загін ОРСЦЗ (м. Керч АР Крим)

Вузол зв`язку та  автоматизації МНС України (м. Київ)

Вузол зв`язку МНС України (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.)

Центр культури і мистецтв МНС України (м. Київ)

Центральна база матеріально-технічних засобів (м. Вишневе Київської обл.)

Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Південний регіон, м. Кривий Ріг)

Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба (м. Київ)

Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Західний регіон) (м. Червоноград)

Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Східний регіон) (м. Полтава)

Західний регіональний координаційний центр пошуку і рятування (допоміжний) (м. Львів)

Південно-західний регіональний координаційний центр пошуку і рятування (допоміжний) (м. Одеса)  

Центральний регіональний координаційний центр пошуку і рятування (допоміжний) (м. Бориспіль)  

Південний регіональний координаційний центр пошуку і рятування (допоміжний) (м. Сімферополь)  

Східний регіональний координаційний центр пошуку і рятування (допоміжний) (м. Харків)  

Невоєнізовані формування

Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є:

проведення при виникненні НС на об'єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт;

ліквідація надзвичайних ситуацій і окремих їх наслідків;

виконання робіт з попередження виникнення і мінімізації наслідків НС;

захист навколишнього середовища і локалізація зони дії небезпечних факторів, які виникають при НС.

У відповідності з покладеними на них завданнями основними функціями аварійно-рятувальних служб є:

забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

пошук і рятування людей на вражених об'єктах, надання потерпілим в можливих межах першої допомоги;

ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного і бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

контроль за готовністю об'єктів і територій, які вони обслуговують, до проведення робіт з ліквідації НС;

участь в розробці та узгодженні планів реагування на НС на об'єктах і територіях, які вони обслуговують;

участь в підготовці рішень з питань створення, розташування, визначення об'ємів матеріальних резервів для ліквідації НС;

участь в проведенні експертизи проектних рішень з покращення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення НС;

участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які вимагають аварійно-рятувального обслуговування; пропаганда в сфері захисту населення і територій від НС та участь в підготовці працівників підприємства і населення до дій в умовах НС.

Перелік об'єктів і окремих територій, які підлягають постійному і обов'язковому обслуговуванню комунальними і аварійно-рятувальними службами громадських організацій, визначаються МНС і органом місцевого самоврядування.

Спеціалізовані служби та формування особливого періоду

Для забезпечення заходів щодо захисту населення і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби ЦЗ: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші.

Зазначені служби та підпорядковані їм необхідні сили і засоби створюються на базі відповідних профільних структурних підрозділів цих суб’єктів з урахуванням забезпечення виконання завдань відповідних підсистем.

В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, сільських районах, населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях, що продовжують свою діяльність в особливий період, для виконання завдань щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій військового характеру, з урахуванням обсягів завдань відповідних функціональних і територіальних підсистем та їх ланок в особливий період створюються невоєнізовані формування цивільного захисту (загони, команди, групи, ланки), які є складовою частиною сил цивільного захисту.

По підпорядкуванню всі формування поділяються на територіальні та об’єктові, а за призначенням – на формування загального призначення та на формування служб цивільного захисту. До невоєнізованих формувань зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Громадські об’єднання можуть брати участь у виконанні завдань цивільного захисту під керівництвом територіальних органів, уповноважених із питань цивільного захисту населення, за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об’єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

Питання для самоконтролю.

1. Сукупність яких складових становить єдину державну систему ЦЗ?

2. Що становить структуру єдиної державної системи ЦЗ?

3. Які координуючі органи єдиної державної системи ЦЗ?

4. Що відноситься до постійних органів єдиної державної системи ЦЗ?

5. Хто здійснює загальне керівництво єдиною системою ЦЗ?

6. На кого покладається безпосереднє керівництво діяльністю ЄДС ЦЗ?

7. Які режими функціонування ЄДС ЦЗ?