- •Університет цивільного захисту україни інститут державного управління у сфері цивільного захисту
- •Передмова
- •Скорочення
- •Вступ в.1. Кроки історії – від місцевої протиповітряної оборони до цивільної оборони і далі до цивільного захисту
- •В.2. Міжнародне право з питань захисту людей
- •В.3. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •В.3.1. Системні характеристики державного управління у сфері цз
- •В.3.2. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою запобігання нс
- •В.3.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки
- •В.3.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- •В.3.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- •1. Державна політика України у сфері цивільного захисту
- •Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Правова основа цивільного захисту
- •1.3. Принципи та завдання цз
- •2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- •2.1. Класифікація нс
- •2.1.1. Класифікація нс залежно від причин виникнення
- •2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- •2.2. Загрози виникнення нс
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- •2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- •2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- •2.2.2.Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •2.2.2.2. Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- •Трубопровідний транспорт
- •Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •2.2.3. Трансграничні загрози
- •2.2.4. Соціально-політичні загрози
- •3. Єдина державна система цивільного захисту
- •3.1. Організаційна структура єдс цз
- •3.1.1. Органи управління єдс цз
- •3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- •Підрозділи безпосереднього підпорядкування апарату мнс
- •Спеціалізовані і невоєнізовані формування
- •3.2. Комісії з питань тєб та нс
- •3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- •3.2.2. Нормативно-правові документи об’єктової комісії з питань тєб та нс
- •4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.1. Оповіщення та інформування
- •Спостереження та лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •4.3.1. Загальні питання
- •4.3.2. Сховища
- •4.3.3. Протирадіаційні укриття
- •4.3.4. Захисні споруди в районах розміщення атомних станцій
- •4.4. Евакуаційні заходи
- •4.4.1. Загальні положення з евакуації
- •4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- •4.4.3. Планування євакуації населення (працівників)
- •4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- •4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- •Інженерний захист територій
- •4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- •4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- •Радіаційний захист
- •4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Хімічний захист
- •4.7.1. Характеристика нхр, які використовуються у промисловому виробництві України.
- •4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об’єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- •Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- •4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- •4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- •4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- •4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- •4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- •4.9.3. Обов'язки керівників об’єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- •4.10. Спеціальна обробка.
- •4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- •4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- •4.11. Біологічний захист
- •4.11.1. Біологічні засоби ураження
- •4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- •4.12. Медичний захист
- •4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- •4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- •Моз України
- •4.13. Психологічний захист
- •4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- •4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- •4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- •5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- •5.1. Регулювання безпеки
- •5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •5.1.2. Декларування безпеки опн
- •5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- •5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- •5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- •5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- •Управління ризиками нс
- •6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- •6.1. Основи планування заходів цз
- •6.1.1. Загальні питання
- •6.1.2. Організація та порядок планування
- •6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- •6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- •6.2.2. Система управління цз
- •6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- •6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.1. Основні положення
- •Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- •6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- •6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- •Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- •Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- •6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- •6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- •6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- •6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- •6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- •6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- •Ліквідація наслідків нс
- •Зміст та послідовність виконання рінр
- •6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- •6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- •6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- •Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- •6.6.1. Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
- •6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- •6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- •6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- •6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- •Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс.
- •Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- •7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в умовах нс
- •7.1. Єдина система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цз та навчання населення діям в умовах нс
- •7.2. Формальна та неформальна освіта населення способам захисту в разі виникнення нс
- •7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- •7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- •7.3.1. Навчально-практичні заходи з навчання населення за місцем роботи та проживання
- •7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- •Список літератури Закони України
- •Укази Президента України
- •Постанови Кабінету Міністрів України
- •Накази мнс України
2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
Відповідно до "Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями" НС залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, можуть бути державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.
Для визначення рівня НС встановлюються такі критерії:
територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС;
кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок НС;
розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
Державного рівня визнається НС:
яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;
яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС державного рівня за територіальним поширенням);
яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);
внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені НС, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення НС) заробітної плати;
збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як НС державного рівня.
Регіонального рівня визнається НС:
яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС регіонального рівня за територіальним поширенням);
яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається НС:
яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;
внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається НС, яка не підпадає під названі вище визначення.
НС відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у [30].
У разі коли внаслідок НС для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у [30], рівень НС визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).
Віднесення НС, яка виникла на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є підставою для віднесення НС до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць. Віднесення НС до державного та регіонального рівня для зазначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюється окремо за критеріями та правилами, зазначеними у [30].
Остаточне рішення щодо рівня НС з подальшим відображенням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності достатніх відомостей щодо розвитку НС, приймає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, за погодженням у разі потреби із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) регіональної комісії з питань ТЕБ та НС щодо рівня НС. Остаточне рішення (експертний висновок - у разі його надання) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, про віднесення небезпечної події до НС, її класифікацію та визначення рівня вважається підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на НС.