
- •Тема 1: Поняття, зміст і функції науки, її місце в суспільстві.
- •1.Предмет,мета і завдання курсу "онд".
- •2.Наука, як соціокультурний феномен.
- •3.Функції науки.
- •4.Класифікація науки.
- •Тема 2: Основні категорії і закони науки
- •1.Основні категорії науки і філософії.
- •2. Закони діалектики в процесі пізнання
- •3. Закони логіки в процесі пізнання
- •4.Правила аргументації
- •Тема 3: Загальні закономірності розвитку науки.
- •1.Проблеми виникнення науки
- •2.Основні періоди розвитку науки
- •3. Наукова парадигма.
- •4.Сучасна наукова картина світу.
- •Тема 4: Філософія і її роль у науковому пізнанні.
- •1.Філософія і наука. Їх єдність і відмінність
- •2.Функції філософії
- •3.Філософія науки.Основні риси позитивістської течії
- •4.Діалектичний і метафізичний методи в системі наукового пізнання
3. Наукова парадигма.
Трансформація наукової парадигми в наш час — це передусім зміна стандартів, формату наукової раціональності. Наукова парадигма, яка базується на ідеї нелінійності, намагається не тільки об’єднати природничо-науковий та гуманітарний компоненти культури, а й трансформувати наше розуміння універсальної ролі метамови, котра синтезує фундаментальні закони природознавства, філософії й синергетики . Ідея нелінійності передбачає відсутність жорсткого (однозначного) детермінізму, що характерно для ідеї лінійності функціонування світу, яка лежить в основі раціональності класичної науки.
4.Сучасна наукова картина світу.
Наукова картина світу по визначенню принципово відрізняється від науки: наукове знання завжди фрагментарне, хоча в межах кожного фрагменту (опису частини дійсності) воно може бути достовірним (хоча б на довгий період часу). Наукова картина світу навпаки, завжди цілісна, загальноохоплююча. Уже тому вона завжди гіпотетична, так як не ставить обмежень для справедливості складових її ідей. А якщо б поставила, то перетворилася б в достовірне, але фрагментарне, обмежене знання (в науку
Науко́ва карти́на сві́ту — (одне з основоположних понять в природознавстві) особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук.
В створенні наукової картини світу проявляється властивість людського розуму завжди розповсюджувати знання далеко за межі досвіду, необхідного для життя, за межі їх практичного використання, і із будь якого малого набору фактів дорисовувати весь видимий навколишній світ. Робиться це тим більш вільніше, чим менше є опорних фактів (менш строгий контроль), про що говорить поява міфів і казок космологічного та космогонічного змісту в усіх народів перед тим, як у них появилася точна наука.
На відмінну від науки, точніше від деяких наукових гіпотез, наукова картина світу не може перетворитися в строгу теорію, так як це була б теорія "усієї дійсності", усіх можливих, наприклад, біологічних чи астрономічних явищ. Але дійсність невичерпна і процес пізнання її безмежний
Тема 4: Філософія і її роль у науковому пізнанні.
1.Філософія і наука. Їх єдність і відмінність
Філософія та Наука - два взаємопов'язані діяльності, спрямовані на вивчення світу та людей, що живуть в цьому світі. Філософія прагне пізнати все: видиме й невидиме, що відчувається органами почуттів людини і немає, реальне і нереальне. Наука ж вивчає тільки те, що можна побачити, помацати, зважити і т.п. Виникнення перших наукових навчань відносять до 6 в до н.е. Філософське знання завжди було переплетено з природничо. Філософія постійно обробляла інформацію з різних областей пізнання. У зміст філософського знання входять такі поняття як атом, речовина і деякі загальні закони природознавства.
Філософія - це раціонально-теоретичний світогляд.
Пізнання - діяльність з одержання, зберігання, переробки та систематизації знань про об'єкти.
Знання - результат пізнання.
Система знання вважається наукою, якщо вона відповідає певним критеріям:
1. об'єктивність (вивчення природних об'єктів, явищ, узятих самих по собі, незалежно від інтересів індивіда, його суб'єктивності).
2. раціональність -- обгрунтованість, доказовість - у рамках будь-якої науки щось обгрунтовується.
3. націленість на відтворення закономірностей об'єкта
4. системність знань -- впорядкованість за певними критеріями
5. перевірюваність -- відтворюваність знань через практику
Філософія не задовольняє тільки 5 критерієм (не всяке філософське вчення може бути відтворений через практику), тому філософія - це наука, але особливого роду.
Як і наука, філософія шукає істину, виявляє закономірності, виражає результат дослідження через систему понять, категорій. Проте у філософії об'єкт дослідження розглядається через призму ставлення людини до світу, в ній існує антропний принцип, всякий оцінний момент містить елемент суб'єктивності. Науки немає без філософії, а філософії - без науки.