- •1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
- •2. Кільця лишків за модулем m
- •3. Кільця поліномів
- •3.1. Поліноми над кільцями
- •3.2. Поліноми над полями
- •3.3. Фактор-кільце f[X]/(f)
- •4. Корені поліномів та їх властивості
- •5. Поля часток
- •Підполя. Прості поля. Характеристики полів
- •Розширення полів
- •Алгебраїчні розширення
- •9. Мінімальні поліноми
- •Прості розширення полів та їх побудова
- •Поля розкладу поліномів
- •12. Теорема про існування та єдиність скінченних полів
- •13. Критерій підполя, діаграми включення підполів
- •14. Мультиплікативна група скінченного поля
- •Наслідки теореми 30.
- •15. Незвідні поліноми та їх корені
- •16. Спряжені елементи
- •17. Зображення елементів скінченних полів
- •18. Порядки поліномів
- •19. Примітивні поліноми
- •20. Сліди та норми
- •21. Базиси
- •22. Автоморфізми скінченних полів
- •23. Зведення основних положень та результатів
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури
-
Поля розкладу поліномів
Нехай
F
–
деяке поле,
–
його розширення. Говорять, що поліном
повністю
розкладається в
полі
,
якщо його можна представити у вигляді
,
де
,
(тобто всі його корені лежать в
).
Розширення
поля
F
називається
полем
розкладу
полінома
,
якщо
повністю розкладається в
і
є
найменшим полем, що містить F
і
всі корені
,
тобто
,
,
.
ТЕОРЕМА
27.
Всі
поля розкладу полінома
ізоморфні,
причому ізоморфізм
залишає на місці елементи поля F
(
)
і деяким чином переставляє корені
.
Поле
розкладу полінома
будується шляхом послідовного приєднання
коренів незвідних поліномів, що є його
простими дільниками (див. теор.9).
При цьому використовується процедура,
описана в доведенні теор.24.
З того ж доведення ясно, що елементи
при цьому залишаються на місці, а теор.26
гарантує
незалежність результату від порядку
вибору коренів.
Контрольні запитання до §11
-
Дати визначення поля розкладу полінома .
-
Сформулювати теорему про канонічний розклад полінома.
-
Сформулювати теорему про існування і єдиність поля розкладу полінома.
Задачі до §11
-
Довести: поле разкладу полінома над скінченним полем існує; єдине (з точністю до ізоморфізму), скінченне.
-
Скільки елементів в найменшому розширенні поля
,
яке містить всі корені многочленів
х2+х+1
та х3+х+1
? -
Чи буде поле С простим розширенням поля R?
-
Чи буде поле R простим розширенням поля Q?
-
Чи буде поле С алгебраїчним розширенням R? Чи буде С скінченим розширенням R? Яка степінь цього розширення?
-
Яке поле розкладу полінома
? -
Яке поле розкладу полінома
? -
Яке поле розкладу полінома
?
12. Теорема про існування та єдиність скінченних полів
ТЕОРЕМА
28 (про існування та єдиність скінченних
полів).
Для
будь-якого простого p
і
натурального n
існує
скінченне поле з
елементів.
Будь-яке поле з
елементів
ізоморфне полю розкладу полінома
над полем
.
Надалі
часто позначатимемо
через
q.
Нехай
F
–
поле розкладу полінома
.
Розглянемо
множину коренів цього полінома
.
Доведемо, що S
–
поле. Нехай
x,
,
тоді за наслідком
теор.17:
-
; -
.
Звідси
легко випливає, що S
–
поле. Але оскільки F
–
мінімальне поле, що містить всі корені
полінома
,
то S
співпадає
з F.
Залишилося довести, що всі корені даного
полінома різні (тобто поле містить рівно
![]()
елементів). Розглянемо похідну даного
полінома:
.
Оскільки
,
то над полем Fр
не
має
коренів. Отже, за теор.13
всі
корені
прості і, таким чином, різні.
Доведемо
єдиність. Нехай
‑
скінченне поле з
елементами. Так як група ненульових
елементів цього поля з операцією множення
має порядок
,
то для будь-якого ненульового елемента
виконується
.
Крім того,
.
Отже, всі елементи
є коренями полінома
,
тобто
будь-яке поле з
елементів – це поле розкладу полінома
з точністю до ізоморфізму. Єдиність
поля з
елементами випливає тепер з єдиності
поля розкладу (теор.27).
З
теор.28
випливає, що над полем
,
тобто всі елементи поля
і тільки вони є коренями полінома
.
Інакше кажучи,
.
Уважний читач напевне помітив, що остання
рівність у випадку простого поля (
)
є не що інше, як мала теорема Ферма,
відома з теорії чисел.
