
- •1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
- •2. Кільця лишків за модулем m
- •3. Кільця поліномів
- •3.1. Поліноми над кільцями
- •3.2. Поліноми над полями
- •3.3. Фактор-кільце f[X]/(f)
- •4. Корені поліномів та їх властивості
- •5. Поля часток
- •Підполя. Прості поля. Характеристики полів
- •Розширення полів
- •Алгебраїчні розширення
- •9. Мінімальні поліноми
- •Прості розширення полів та їх побудова
- •Поля розкладу поліномів
- •12. Теорема про існування та єдиність скінченних полів
- •13. Критерій підполя, діаграми включення підполів
- •14. Мультиплікативна група скінченного поля
- •Наслідки теореми 30.
- •15. Незвідні поліноми та їх корені
- •16. Спряжені елементи
- •17. Зображення елементів скінченних полів
- •18. Порядки поліномів
- •19. Примітивні поліноми
- •20. Сліди та норми
- •21. Базиси
- •22. Автоморфізми скінченних полів
- •23. Зведення основних положень та результатів
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури
3. Кільця поліномів
3.1. Поліноми над кільцями
Нехай
–
кільце,
– деякий символ, змінна.
Поліномом
над кільцем
називається
вираз виду
,
де
елементи
,
називаються коефіцієнтами
полінома,
a0
називається
вільним
членом
полінома.
Якщо
замість символа
у вираз для
підставити елемент
,
то в
можна обчислити елемент
,
який
називається значенням
полінома в
точці
.
Якщо
,
то поліном називається нульовим.
Якщо
поліном
не
нульовий,
то існує
таке, що
Число
,
що задовольняє цій умові, називається
степенем
полінома
і
позначається
,
називається старшим
коефіцієнтом
полінома
.
Степінь нульового полінома за означенням
дорівнює
.
Говорять,
що поліном
рівний
поліному
і позначають цей факт як
тоді і тільки тоді, коли їх відповідні
коефіцієнти рівні.
Введемо
операції додавання і множення на множині
поліномів над кільцем
.
Нехай
,
,
і нехай для визначеності
Тоді вважаємо
(вважається,
що при
),
(2)
,
де
.
(3)
ТЕОРЕМА
3.
Множина поліномів над кільцем
з
введеними операціями додавання і
множення утворює кільце з нульовим
поліномом як нейтральним елементом за
додаванням (нулем).
Це кільце
позначають
.
Справедливість теор.3 випливає з того, що коефіцієнти поліномів належать кільцю.
ТЕОРЕМА
4. (Про степені поліномів).
Нехай
.
Тоді:
,
.
Якщо
–
область цілісності, то
.
Якщо
,
то, очевидно,
. Таким чином,
є підкільцем
.
Кільце
успадковує багато властивостей кільця
.
ТЕОРЕМА 5.
-
Якщо
– кільце з одиницею, то
– кільце з одиницею.
-
Якщо
– комутативне кільце, то
– теж комутативне.
-
Якщо
– область цілісності, то
– теж цілісне.
3.2. Поліноми над полями
Нехай
–
поле,
– множина поліномів над
.
Поліном
ділиться
на поліном
,
якщо існує поліном
такий, що
=
(цей факт будемо позначати як
–
“
ділить
“).
Так
само, як і у кільці
,
у
можливе ділення з лишком.
ТЕОРЕМА
6.
Множина поліномів
над полем
з
операціями додавання та множення,
визначеними рівностями (1), (2),
утворює
евклідове кільце, тобто
–
область цілісності і якщо
,
то існують поліноми
такі, що
,
де
.
Приклад.
Розглянемо
приклад ділення з лишком поліномів з
.
Тобто
.
Тут
,
(Нагадаємо, що операції над коефіцієнтами
виконуються за mod
5).
Поліном називається нормованим (зведеним, унітарним), якщо його старший коефіцієнт дорівнює одиниці.
Нормований
поліном
називається найбільшим
спільним дільником поліномів
і
,
якщо
,
і
.
ТЕОРЕМА
7.
Нехай
.
Тоді існує єдиний нормований поліном,
що є найбільшим спільним дільником
поліномів
,
причому він може бути представлений у
вигляді їх лінійної комбінації:
,
.
Нормований
поліном
називається найменшим
спільним кратним поліномів
і
,
якщо
,
і
.
ТЕОРЕМА
8.
Кільце
поліномів
є кільцем головних ідеалів, причому
кожен ідеал цього кільця породжується
нормованим поліномом.
– область
цілісності (за теор.5).
Розглянемо
довільний ненульовий ідеал
.
Він містить деякий поліном
мінімального степеня. Нехай
–
коефіцієнт при старшому степені
,
тоді покладемо
.
Покажемо, що
,
тобто,
,
.
Оскільки
– евклідове кільце, то
,
,
.
Якщо
,
то і
оскільки
і
- підкільце. З причини
,
де
–
ненульовий поліном мінімального степеня,
що належить
,
маємо
,
тобто,
,
,
отже,
.
Якщо в
ідеалі є ненульові константи, то,
очевидно,
рівний
одиниці і
.
Поліном
називається незвідним,
якщо
або
,
.
Незвідний
поліном не розкладається в добуток
двох поліномів додатних степенів.
Інакше: незвідний поліном ділиться
тільки на себе і на константи (елементи
поля
).
Звідність або незвідність полінома залежить від того, над яким полем він розглядається.
Приклади.
-
Поліном
незвідний над полем раціональних чисел Q, але розкладається над полем дійсних чисел R :
.
-
Поліном
незвідний над
, але розкладається над
:
.
ТЕОРЕМА
9 (про канонічний розклад).
Будь-який поліном
представляється у вигляді
,
де
,
,
–
нормовані
незвідні поліноми,
- натуральні числа.