- •1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
- •2. Кільця лишків за модулем m
- •3. Кільця поліномів
- •3.1. Поліноми над кільцями
- •3.2. Поліноми над полями
- •3.3. Фактор-кільце f[X]/(f)
- •4. Корені поліномів та їх властивості
- •5. Поля часток
- •Підполя. Прості поля. Характеристики полів
- •Розширення полів
- •Алгебраїчні розширення
- •9. Мінімальні поліноми
- •Прості розширення полів та їх побудова
- •Поля розкладу поліномів
- •12. Теорема про існування та єдиність скінченних полів
- •13. Критерій підполя, діаграми включення підполів
- •14. Мультиплікативна група скінченного поля
- •Наслідки теореми 30.
- •15. Незвідні поліноми та їх корені
- •16. Спряжені елементи
- •17. Зображення елементів скінченних полів
- •18. Порядки поліномів
- •19. Примітивні поліноми
- •20. Сліди та норми
- •21. Базиси
- •22. Автоморфізми скінченних полів
- •23. Зведення основних положень та результатів
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури
Л.О. Завадська
ПРИКЛАДНА АЛГЕБРА:
скінченні поля
Навчальний посібник
КИЇВ – 2010
УДК |
519.2 |
ББК |
22.172 (4Укр) |
|
К 56 |
ЗМІСТ
1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ ТА НЕОБХІДНІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРІЇ ГРУП ТА КІЛЕЦЬ..........................................................................................4
2. КІЛЬЦЯ ЛИШКІВ ЗА МОДУЛЕМ ...........................................................8
3. КІЛЬЦЯ ПОЛІНОМІВ..................................................................................10
3.1. Поліноми над кільцями....................................................................10
3.2. Поліноми над полями ......................................................................13
3.3. Фактор-кільця ...................................................................14
4. КОРЕНІ ПОЛІНОМІВ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ..........................................16
5. ПОЛЯ ЧАСТОК.............................................................................................17
6. ПІДПОЛЯ. ПРОСТІ ПОЛЯ. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛІВ......................19
7. РОЗШИРЕННЯ ПОЛІВ................................................................................21
8. АЛГЕБРАЇЧНІ РОЗШИРЕННЯ...................................................................23
9. МІНІМАЛЬНІ ПОЛІНОМИ.........................................................................23
10. ПРОСТІ РОЗШИРЕННЯ ПОЛІВ ТА ЇХ ПОБУДОВА............................25
11. ПОЛЯ РОЗКЛАДУ ПОЛІНОМІВ..............................................................27
12. ТЕОРЕМА ПРО ІСНУВАННЯ ТА ЄДИНІСТЬ СКІНЧЕННИХ ПОЛІВ..........................................................................................................27
13. КРИТЕРІЙ ПІДПОЛЯ, ДІАГРАМИ ВКЛЮЧЕННЯ ПІДПОЛІВ...........29
14. МУЛЬТИПЛІКАТИВНА ГРУПА СКІНЧЕННОГО ПОЛЯ....................30
15. НЕЗВІДНІ ПОЛІНОМИ ТА ЇХ КОРЕНІ...................................................32
16. СПРЯЖЕНІ ЕЛЕМЕНТИ............................................................................34
17. ЗОБРАЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СКІНЧЕННИХ ПОЛІВ............................35
18. ПОРЯДКИ ПОЛІНОМІВ............................................................................38
19. ПРИМІТИВНІ ПОЛІНОМИ.......................................................................42
20. СЛІДИ ТА НОРМИ.....................................................................................43
21. БАЗИСИ.......................................................................................................46
22. АВТОМОРФІЗМИ СКІНЧЕННИХ ПОЛІВ..............................................48
23. ЗВЕДЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ.................50
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК..........................................................................53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................55
1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
Означення відмічатимемо знаком , початок і кінець доведення – відповідно значками та , а зауваження – знаком .
Нехай – довільна множина, – множина впорядкованих пар . Відображення будемо називати (бінарною) операцією на .
Таким чином, кожній парі ставиться у відповідність елемент – результат операції: (операцію позначили через ). Те, що належить множині , означає замкненість множини відносно операції .
Під алгебраїчною структурою будемо розуміти деяку множину з однією або кількома операціями на ній. Саму множину називають при цьому носієм даної алгебраїчної структури.
Напівгрупою називається алгебраїчна структура з однією операцією , що задовольняє умові асоціативності:
.
Групою називається алгебраїчна структура з однією операцією , для якої виконуються умови:
-
операція асоціативна;
-
існує елемент такий, що для будь-якого
( ‑ одиничний або нейтральний елемент);
-
для будь-якого існує елемент такий, що
(– обернений до елемент).
Група називається скінченною (відповідно нескінченною), якщо кількість її елементів скінченна (відповідно нескінченна). Кількість елементів скінченної групи називається її порядком.
Якщо операція в групі комутативна:
(,
то група називається абелевою.
Групову операцію можна трактувати як множення, тоді говорять про мультиплікативний запис операції або мультиплікативну групу. Якщо ж операція в групі розуміється як додавання, то групу називають адитивною.
Мультиплікативна група назиавється циклічною, якщо в ній існує такий елемент що ціле таке, що , тобто кожен елемент групи є степенем деякого елемента Елемент називається твірним елементом групи, а циклічну групу позначають .
У разі адитивного запису групової операції має місце те саме означення з заміною степеня на кратне .
Підмножина групи називається підгрупою , якщо сама утворює групу відносно операції групи .
ТЕОРЕМА (Лагранжа) Порядок підгрупи скінченної групи ділить порядок .
Відображення групи у групу називається гомоморфізмом групи у , якщо воно зберігає операцію групи . Тобто, якщо та ‑ операції відповідно у групах та , то . Якщо, крім того, відображення “на”, то називається епіморфізмом (або гомоморфізмом “на”). Гомоморфізм у називається ендоморфізмом цієї групи. Якщо взаємно-однозначний гомоморфізм групи на групу , то він називається ізоморфізмом, і в такому випадку говорять, що групи та ізоморфні. Ізоморфізм групи на називається автоморфізмом цієї групи.
Кільцем називається алгебраїчна структура з двома операціями, які умовно назвемо додаванням та множенням. При цьому:
-
відносно операції додавання утворює абелеву групу;
(нейтральний елемент цієї групи позначається , обернений до ‑ через , він називається протилежним до елементом);
-
відносно операції множення утворює напівгрупу;
-
операції додавання та множення пов’язані законами дистрибутивності:
u Якщо в кільці існує нейтральний елемент за множенням, то називається кільцем з одиницею.
u Якщо операція множення в кільці комутативна, то називається комутативним кільцем.
u Якщо в комутативному кільці з одиницею немає дільників нуля, тобто або , то називається областю цілісності або цілісним кільцем.
В області цілісності можна скорочувати на елементи, відмінні від 0: .
Область цілісності називається евклідовим кільцем, якщо існує таке відображення множини ненульових елементів у множину невід’ємних цілих чисел, що для будь-яких , існують елементи такі, що причому або . Іншими словами, в можливе ділення з лишком.
Прикладом комутативного кільця з одиницею є множина цілих чисел із звичайними операціями додавання та множення. Це кільце є цілісним, більше того, це евклідове кільце (достатньо визначити як абсолютну величину числа ).
Підмножина кільця називається підкільцем, якщо замкнене відносно операцій кільця і утворює кільце відносно цих операцій.
Надалі в цьому параграфі під будемо розуміти комутативне кільце з одиницею.
Підкільце кільця називається ідеалом цього кільця, якщо (підкільце “витримує” множення на всі елементи кільця ).
Ідеал кільця називається головним, якщо існує елемент такий, що , тобто складається з елементів, кратних . Кажуть, що головний ідеал породжується елементом і позначають .
Цілісне кільце, в якому кожен ідеал є гловним, називається кільцем головних ідеалів.
Наприклад, кільце цілих чисел є кільцем головних ідеалів. Кожен ідеал у ньому складається з чисел, кратних деякому цілому числу , тобто . Так, парні числа утворюють ідеал (2).
Кожен ідеал кільця визначає розбиття на класи лишків за модулем ідеалу . Клас лишків, що містить елемент , позначатимемо ; він складається з усіх елементів виду . Два елементи належать одному класу лишків тоді і тільки тоді, коли .
Множина класів лишків кільця за модулем ідеалу утворює кільце відносно операцій додавання та множення, що визначені наступним чином:
або, що те саме,
Кільце класів лишків кільця за модулем ідеалу з операціями, визначеними вище, називається фактор-кільцем кільця за ідеалом і позначається
Оборотним елементом кільця називається такий елемент , для якого виконується умова ):. Елемент називається оберненим до і позначається .
Нуль кільця є необоротним елементом.
Поняття гомоморфізму природним чином поширюється і на кільця.
Відображення кільця у кільце називається гоморфізмом, якщо та .
Таким чином, гомоморфізм зберігає обидві операції кільця та індукує гомоморфізм адитивної групи кільця в адитивну групу кільця .
Так само поширюються на кільця поняття епі-, ендо-, ізо- та автоморфізмів.
Множина називається ядром гомоморфізму .
ТЕОРЕМА (про гоморфізм кілець)*) Якщо гоморфізм кільця на кільце , то ідеал кільця і ізоморфне фактор-кільцю Навпаки, якщо ідеал кільця , то відображення , що визначається умовою : , є гомоморфізмом кільця на з ядром .
Полем називається алгебраїчна структура з двома операціями: додаванням і множенням, що задовольняють умовам:
-
за додаванням є абелевою групою;
-
за множенням усі ненульові елементи також утворюють абелеву групу;
-
додавання і множення пов'язані законом дистрибутивності:
.
З означення поля видно, що на відміну від комутативного кільця з одиницею, у полі кожен ненульовий елемент є оборотним.
Надалі приймемо позначення: N – множина натуральних чисел, Z – кільце цілих чисел, Q – поле раціональних чисел, R – поле дійсних чисел, C – поле комплексних чисел.
_____________________
*) Ця теорема, а також поняття ядра гомоморфізму та фактор-кільця є узагальненням відповідних понять та теореми теорії груп.
Контрольні питання до §1
-
Дати визначення групи, кільця, поля та навести приклади цих алгебраїчних структур.
-
Сформулювати теорему Лагранжа.
-
Дати визначення порядку елемента групи.
-
Дати визначення гомоморфізму груп та кілець.
-
Сформулювати теорему про гомоморфізм кілець.
Задачі до §1.
-
Чи буде групою:
- множина натуральних чисел (з нулем) відносно операції додавання;
- множина натуральних чисел (без нуля) відносно операції множення;
- множина цілих чисел відносно операції додавання;
- множина цілих чисел відносно операції множення;
- множина дійсних чисел відносно операції додавання;
- множина дійсних чисел відносно операції множення;
- множина дійсних чисел без нуля відносно операції множення?
2.* Довести, що у скінченному кільці елемент є оборотним тоді і тільки тоді, коли він нє дільником 0.
Розглянути два випадки: коли кільце комутативне и некомутативне.
3. Побудувати таблицю Келі для групи перестановок S3. За таблицею знайти:
- всі підгрупи та класи суміжності за ними;
- порядки всіх елементів в групі.