
- •1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
- •2. Кільця лишків за модулем m
- •3. Кільця поліномів
- •3.1. Поліноми над кільцями
- •3.2. Поліноми над полями
- •3.3. Фактор-кільце f[X]/(f)
- •4. Корені поліномів та їх властивості
- •5. Поля часток
- •Підполя. Прості поля. Характеристики полів
- •Розширення полів
- •Алгебраїчні розширення
- •9. Мінімальні поліноми
- •Прості розширення полів та їх побудова
- •Поля розкладу поліномів
- •12. Теорема про існування та єдиність скінченних полів
- •13. Критерій підполя, діаграми включення підполів
- •14. Мультиплікативна група скінченного поля
- •Наслідки теореми 30.
- •15. Незвідні поліноми та їх корені
- •16. Спряжені елементи
- •17. Зображення елементів скінченних полів
- •18. Порядки поліномів
- •19. Примітивні поліноми
- •20. Сліди та норми
- •21. Базиси
- •22. Автоморфізми скінченних полів
- •23. Зведення основних положень та результатів
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури
Л.О. Завадська
ПРИКЛАДНА АЛГЕБРА:
скінченні поля
Навчальний посібник
КИЇВ
– 2010
УДК |
519.2 |
ББК |
22.172 (4Укр) |
|
К 56 |
ЗМІСТ
1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ ТА НЕОБХІДНІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРІЇ ГРУП ТА КІЛЕЦЬ..........................................................................................4
2. КІЛЬЦЯ
ЛИШКІВ ЗА МОДУЛЕМ
...........................................................8
3. КІЛЬЦЯ ПОЛІНОМІВ..................................................................................10
3.1. Поліноми над кільцями....................................................................10
3.2. Поліноми над полями ......................................................................13
3.3.
Фактор-кільця
...................................................................14
4. КОРЕНІ ПОЛІНОМІВ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ..........................................16
5. ПОЛЯ ЧАСТОК.............................................................................................17
6. ПІДПОЛЯ. ПРОСТІ ПОЛЯ. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛІВ......................19
7. РОЗШИРЕННЯ ПОЛІВ................................................................................21
8. АЛГЕБРАЇЧНІ РОЗШИРЕННЯ...................................................................23
9. МІНІМАЛЬНІ ПОЛІНОМИ.........................................................................23
10. ПРОСТІ РОЗШИРЕННЯ ПОЛІВ ТА ЇХ ПОБУДОВА............................25
11. ПОЛЯ РОЗКЛАДУ ПОЛІНОМІВ..............................................................27
12. ТЕОРЕМА ПРО ІСНУВАННЯ ТА ЄДИНІСТЬ СКІНЧЕННИХ ПОЛІВ..........................................................................................................27
13. КРИТЕРІЙ ПІДПОЛЯ, ДІАГРАМИ ВКЛЮЧЕННЯ ПІДПОЛІВ...........29
14. МУЛЬТИПЛІКАТИВНА ГРУПА СКІНЧЕННОГО ПОЛЯ....................30
15. НЕЗВІДНІ ПОЛІНОМИ ТА ЇХ КОРЕНІ...................................................32
16. СПРЯЖЕНІ ЕЛЕМЕНТИ............................................................................34
17. ЗОБРАЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СКІНЧЕННИХ ПОЛІВ............................35
18. ПОРЯДКИ ПОЛІНОМІВ............................................................................38
19. ПРИМІТИВНІ ПОЛІНОМИ.......................................................................42
20. СЛІДИ ТА НОРМИ.....................................................................................43
21. БАЗИСИ.......................................................................................................46
22. АВТОМОРФІЗМИ СКІНЧЕННИХ ПОЛІВ..............................................48
23. ЗВЕДЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ.................50
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК..........................................................................53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................55
1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
Означення відмічатимемо знаком , початок і кінець доведення – відповідно значками та , а зауваження – знаком .
Нехай
–
довільна множина,
–
множина впорядкованих пар
.
Відображення
будемо
називати (бінарною)
операцією
на
.
Таким
чином, кожній парі
ставиться у відповідність елемент
– результат операції:
(операцію позначили через
).
Те, що
належить множині
,
означає замкненість
множини
відносно
операції
.
Під
алгебраїчною
структурою
будемо розуміти деяку множину
з однією або кількома операціями на
ній. Саму множину
називають при цьому носієм
даної
алгебраїчної структури.
Напівгрупою
називається алгебраїчна структура з
однією операцією
,
що задовольняє умові асоціативності:
.
Групою
називається
алгебраїчна структура з однією операцією
,
для якої виконуються умови:
-
операція
асоціативна;
-
існує елемент
такий, що для будь-якого
(
‑
одиничний або нейтральний елемент);
-
для будь-якого
існує елемент
такий, що
(–
обернений до
елемент).
Група називається скінченною (відповідно нескінченною), якщо кількість її елементів скінченна (відповідно нескінченна). Кількість елементів скінченної групи називається її порядком.
Якщо
операція в групі
комутативна:
(,
то група
називається абелевою.
Групову операцію можна трактувати як множення, тоді говорять про мультиплікативний запис операції або мультиплікативну групу. Якщо ж операція в групі розуміється як додавання, то групу називають адитивною.
Мультиплікативна
група
назиавється циклічною,
якщо в ній існує такий елемент
що
ціле
таке, що
,
тобто кожен елемент групи є степенем
деякого елемента
Елемент
називається твірним
елементом
групи
,
а циклічну групу
позначають
.
У разі
адитивного запису групової операції
має місце те саме означення з заміною
степеня
на кратне
.
Підмножина
групи
називається підгрупою
,
якщо
сама утворює групу відносно операції
групи
.
ТЕОРЕМА
(Лагранжа)
Порядок підгрупи
скінченної групи
ділить порядок
.
Відображення
групи
у групу
називається гомоморфізмом
групи
у
,
якщо воно зберігає операцію групи
.
Тобто, якщо
та
‑ операції відповідно у групах
та
,
то
.
Якщо, крім того,
відображення “на”,
то
називається
епіморфізмом
(або гомоморфізмом “на”).
Гомоморфізм
у
називається ендоморфізмом
цієї
групи. Якщо
взаємно-однозначний гомоморфізм групи
на групу
,
то він називається ізоморфізмом,
і в такому випадку говорять, що групи
та
ізоморфні. Ізоморфізм групи
на
називається автоморфізмом
цієї
групи.
Кільцем
називається алгебраїчна структура з
двома операціями, які умовно назвемо
додаванням та множенням. При цьому:
-
відносно операції додавання
утворює абелеву групу;
(нейтральний
елемент цієї групи позначається
,
обернений до
‑
через
,
він називається протилежним до
елементом);
-
відносно операції множення
утворює напівгрупу;
-
операції додавання та множення пов’язані законами дистрибутивності:
u
Якщо в кільці
існує нейтральний елемент за множенням,
то
називається кільцем
з одиницею.
u
Якщо операція множення в кільці
комутативна, то
називається комутативним
кільцем.
u
Якщо в комутативному кільці
з одиницею
немає дільників нуля, тобто
або
,
то
називається областю
цілісності
або цілісним
кільцем.
В області
цілісності можна скорочувати на елементи,
відмінні від 0:
.
Область
цілісності
називається евклідовим
кільцем,
якщо існує таке відображення
множини ненульових елементів
у множину невід’ємних цілих чисел, що
для будь-яких
,
існують елементи
такі, що
причому
або
.
Іншими словами, в
можливе ділення з лишком.
Прикладом
комутативного кільця з одиницею є
множина цілих чисел із звичайними
операціями додавання та множення. Це
кільце є цілісним, більше того, це
евклідове кільце (достатньо визначити
як абсолютну величину числа
).
Підмножина
кільця
називається підкільцем,
якщо
замкнене відносно операцій кільця
і
утворює кільце відносно цих операцій.
Надалі
в цьому параграфі під
будемо розуміти комутативне кільце з
одиницею.
Підкільце
кільця
називається ідеалом
цього
кільця, якщо
(підкільце
“витримує” множення на всі елементи
кільця
).
Ідеал
кільця
називається головним,
якщо існує елемент
такий, що
,
тобто
складається з елементів, кратних
.
Кажуть, що головний ідеал
породжується
елементом
і
позначають
.
Цілісне кільце, в якому кожен ідеал є гловним, називається кільцем головних ідеалів.
Наприклад,
кільце цілих чисел є кільцем головних
ідеалів. Кожен ідеал
у ньому складається з чисел, кратних
деякому цілому числу
,
тобто
.
Так, парні числа утворюють ідеал (2).
Кожен
ідеал
кільця
визначає розбиття
на класи лишків за модулем ідеалу
.
Клас лишків, що містить елемент
,
позначатимемо
;
він складається з усіх елементів виду
.
Два елементи
належать одному класу лишків тоді і
тільки тоді, коли
.
Множина
класів лишків кільця
за модулем ідеалу
утворює кільце відносно операцій
додавання та множення, що визначені
наступним чином:
або, що те саме,
Кільце
класів лишків кільця
за модулем ідеалу
з операціями, визначеними вище, називається
фактор-кільцем
кільця
за ідеалом
і позначається
Оборотним
елементом
кільця
називається
такий елемент
,
для якого виконується умова
):
.
Елемент
називається оберненим
до
і позначається
.
Нуль кільця є необоротним елементом.
Поняття гомоморфізму природним чином поширюється і на кільця.
Відображення
кільця
у кільце
називається гоморфізмом,
якщо
та
.
Таким
чином, гомоморфізм
зберігає обидві операції кільця
та індукує гомоморфізм адитивної групи
кільця
в адитивну групу кільця
.
Так само поширюються на кільця поняття епі-, ендо-, ізо- та автоморфізмів.
Множина
називається ядром
гомоморфізму
.
ТЕОРЕМА
(про гоморфізм кілець)*)
Якщо
гоморфізм
кільця
на кільце
,
то
ідеал кільця
і
ізоморфне фактор-кільцю
Навпаки, якщо
ідеал
кільця
,
то відображення
,
що визначається умовою
:
,
є гомоморфізмом кільця
на
з ядром
.
Полем
називається
алгебраїчна структура з двома операціями:
додаванням і множенням, що задовольняють
умовам:
-
за додаванням
є абелевою групою;
-
за множенням усі ненульові елементи
також утворюють абелеву групу;
-
додавання і множення пов'язані законом дистрибутивності:
.
З означення поля видно, що на відміну від комутативного кільця з одиницею, у полі кожен ненульовий елемент є оборотним.
Надалі приймемо позначення: N – множина натуральних чисел, Z – кільце цілих чисел, Q – поле раціональних чисел, R – поле дійсних чисел, C – поле комплексних чисел.
_____________________
*) Ця теорема, а також поняття ядра гомоморфізму та фактор-кільця є узагальненням відповідних понять та теореми теорії груп.
Контрольні питання до §1
-
Дати визначення групи, кільця, поля та навести приклади цих алгебраїчних структур.
-
Сформулювати теорему Лагранжа.
-
Дати визначення порядку елемента групи.
-
Дати визначення гомоморфізму груп та кілець.
-
Сформулювати теорему про гомоморфізм кілець.
Задачі до §1.
-
Чи буде групою:
- множина натуральних чисел (з нулем) відносно операції додавання;
- множина натуральних чисел (без нуля) відносно операції множення;
- множина цілих чисел відносно операції додавання;
- множина цілих чисел відносно операції множення;
- множина дійсних чисел відносно операції додавання;
- множина дійсних чисел відносно операції множення;
- множина дійсних чисел без нуля відносно операції множення?
2.* Довести, що у скінченному кільці елемент є оборотним тоді і тільки тоді, коли він нє дільником 0.
Розглянути два випадки: коли кільце комутативне и некомутативне.
3. Побудувати таблицю Келі для групи перестановок S3. За таблицею знайти:
- всі підгрупи та класи суміжності за ними;
- порядки всіх елементів в групі.