Поняття, причини і види правопорушень.

Правопорушення – це протиправні, суспільно шкідливі вчинки людей (дія або бездіяльність), скоєння яких передбачає юридичну відповідальність.

Причини правопорушень: об’єктивні причини, суб’єктивні причини.

Ознаки правопорушення:

- Правопорушення завжди проявляється в поведінці людей (дії або бездіяльності);

- Суспільна небезпечність діяння – тобто завдає шкоди інтересам особи, суспільства, держави;

- Протиправність діяння – тобто діяння безпосередньо порушує ту чи іншу норму права;

- Винність особи, що скоїла протиправні діяння;

- Караність правопорушення .

Склад правопорушення:

1. об’єкт правопорушення – соціальні цінності чи конкретні блага, на пошкодження, позбавлення чи знищення яких спрямоване протиправне діяння.(Власність, життя, здоров’я, державна безпека тощо).

2. об’єктивна сторона – включає протиправне діяння, шкідливий результат, що настав внаслідок цього, та причинний зв’язок між діянням та його результатом.

3. суб’єкт – фізичні особи, які мають деліктоздатність, тобто можуть нести юридичну відповідальність.

4. суб’єктивна сторона - виражається у психічному ставленні особи до скоєного, куди входять: вина, мотиви, мета правопорушення.

Правопорушення поділяють на окремі види, найчастіше відповідно до галузей права, котрі регулюють відносини, щодо яких здійснено порушення..

Види правопорушень:

дисциплінарні, адміністративні, цивільно-правові, кримінальні, трудові, конституційні. Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють злочини і проступки.

Юридична відповідальність – це засіб, який блокує протиправну поведінку, реакція держави на скоєне правопорушення. Підставою юридичної відповідальності є тільки правопорушення за наявності всіх його елементів: об’єкта, суб’єкта, об’єктивної та суб’єктивної сторін.

Принципи застосування юридичної відповідальності:

• закон не має зворотної сили (притягнути людину до відповідальності можна лише на підставі закону, який діяв на час скоєння правопорушення);

• за одне й те саме правопорушення особа може бути притягнута до відповідальності одного виду лише раз;

• особа не несе відповідальності за відмову від виконання явно злочинного наказу;

• не несе відповідальності громадянин, який відмовився давати свідчення проти членів своєї сім’ї чи близьких родичів.

Цілі юридичної відповідальності

- По-перше, покарання повинно захистити права й інтереси людей, суспільства від нових посягань. Це так звана охоронна функція.

• По-друге, покарання має змінити погляди, свідомість правопорушника. Це виховна функція.

• По-третє, покарання повинно застерегти від правопорушення людей, які мають намір вчинити протиправні дії., - запобіжна функція.

• Компенсація тій стороні, що потерпіла від вчинення правопорушення. (Компенсаторська функція).

Види юридичної відповідальності

1. кримінальна – за скоєння злочинів.

2. Адміністративна - за адміністративні правопорушення.

3. Цивільно-правова – при порушенні норм цивільного права.

4. Дисциплінарна – за порушення дисципліни праці у трудовому праві.

5. Матеріальна – за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення працівником трудових обов’язків.

6. Конституційна – за порушення Конституції.

7. Міжнародно-правова - за порушення норм міжнародного права.

4