3. Міжнародне співробітництво у сфері патентної інформації та документації.

У 1967 р. на дипломатичній конференції в Стокгольмі було створено всесвітню організацію інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization – WIPO), яка взяла на себе функції практично усіх союзів та організацій з охорони промислової власності. ВОІВ несе відповідальність за здійснення відповідних заходів згідно з її статутом, які направлені на функціонування договорів та угод в галузі промислової власності. Мета створення ВОІВ – надання інтелектуальній власності екстериторіального, наднаціонального характеру шляхом визнання єдиних норм в галузі інтелектуальної власності, узгодження з ними основних норм національних законодавств.

ВОІВ як міжнародна організація включає в себе декілька міжнародних союзів, і перш за все Паризький та Бернський. Союзи, що діють у рамках ВОІВ, засновані на договорах, які можна поділити на три категорії:

- Договори, що встановлюють міжнародну охорону (до них належать Паризький та Бернський договори, Мадридська угода, Римська конвенція);

- Договори, що сприяють міжнародній охороні (це договір про патентну кооперацію, Мадридська угода, Будапештський договір);

- Договори, що встановлюють міжнародні класифікації. (до них належать Страсбурзька угода, Ніццька, Віденська та Локарнська).

ВОІВ виконує три основні функції: реєстраційну, співробітництво в галузі управління інтелектуальною власністю та програмну функцію. Управління ВОІВ здійснюється згідно із конвенцією про її створення. Головний орган ВОІВ – Генеральна асамблея – розглядає та затверджує дії та пропозиції Координаційного комітету, який є консультативним органом з загальних питань і виконавчим органом Генеральної асамблеї та конференції одночасно. Постійним робочим органом ВОІВ, а також усіх союзів, що в неї входять є Міжнародне бюро ВОІВ (секретаріат) на чолі з генеральним директором.

Створення в Україні сучасної міжнародно-визнаної системи охорони промислової власності та її розвиток і удосконалення неможливі без гармонізації національного законодавства з міжнародними правовими нормами та гармонізації національної патентної документації відповідно до рекомендацій і досвіду патентних відомств провідних країн світу, а також міжнародних організацій.

Методи та способи патентно-інформаційної діяльності знайшли відображення в міжнародних угодах, міжнародних та національних стандартах в галузі промислової власності. Зокрема, проведення патентних досліджень регулюються Державними стандартами України ДСТУ 3575-97 ”Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення” та ДСТУ 3574-97 ”Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення”, що введені в дію на території України з 1 січня 1998 року.

Основою міжнародної системи ІВ на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності,а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших, зокрема зараз йде мова про приєднання до Страсбургської угоди.

Договори про захист ІВ:

1. Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.

2. Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник;

3. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх програм.

4. Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів;

5. Найробський договір про охорону олімпійського символу.

6. Паризька конвенція про охорону промислової власності.

7. Договір про патентне право.

8. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

9. Договір про закони про торговельні марки.

10. Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів.

11. Вашингтонський договір про ІВ стосовно інтегральних мікросхем.

12. Договір ВОІВ про авторське право.

13. Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

14. Угода ВОІВ.

Глобальні договори системи охорони.

1. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

2. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

3. Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації.

4. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.

5. Договір про патентну кооперацію

Договори про класифікації.

1. Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків.

2. Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.

3. Страсбургська угода про міжнародну патентну класифікацію.

4. Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Важливу роль у формуванні національної патентної документації відіграють рекомендації щодо стандартизації та уніфікації патентних документів, тобто встановлення та застосування стандартних норм і правил з метою упорядкування діяльності в галузі промислової власності.

Європейська патентна організація заснована в 1973 р. відповідно до підписаної у Мюнхені Конвенції про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція). Метою Європейської патентної конвенції є спрощення діловодства за патентними заявками в країнах Європи, тобто замість декількох заявок, які необхідно складати різними мовами та подавати в патентні відомства різних країн, є можливість подати одну заявку на одній мові в одне патентне відомство – Європейське патентне відомство (ЄПВ) з метою одержання патентів у декількох європейських країнах.

Євразійська патентна конвенція набрала чинності у 1995р. і згідно з цим заснована Євразійська патентна організація (ЄАПО). Станом на грудень 1997 р. Євразійська патентна конвенція діє на території таких країн СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан і Туркменія. В Україні ця Конвенція не ратифікована.

Товариство товарних знаків (СТМ) створене в рамках Європейського Союзу і функціонує з 1996 р. Його метою є гармонізація національних законів країн ЄС з питань охорони знаків з метою встановлення правил для спрощення та полегшення процедури міжнародної реєстрації знаків для країн учасниць.

Африканська організація інтелектуальної власності (ОАРІ), створена згідно з підписаною в 1977 р. Бангійською угодою для франкомовних країн Центральної та Західної Африки. Станом на січень 1998р. до її складу входило 14 країн. Багато положень єдиного для всіх країн-учасниць законодавства у сфері охорони промислової власності близькі до відповідного законодавства Франції.

Африканська регіональна організація промислової власності (ARIPO) утворена в грудні 1976 р. на Дипломатичній конференції англомовних країн Африки. У рамках ARIPO створено єдине Відомство промислової власності англомовних країн Африки з метою видачі патентів за єдиною процедурою і на основі єдиних для країн-учасниць вимог до заявок на винаходи. В країнах-учасницях ARIPO єдине законодавство у сфері охорони промислової власності відсутнє, тому патент, виданий Відомством цієї організації, одержує статус національного тільки після спеціального схвалення його відомством країни-учасниці.

Україна є співзасновницею та активною учасницею Міждержавної ради з питань охорони промислової власності країн СНД (МДР). У грудні 1991 року представниками шести незалежних держав – Білорусі, Вірменії, Молдови, Росії, Таджикистану та України – було підписано Тимчасову угоду про охорону промислової власності, яка передбачала створення Міждержавної організації з охорони промислової власності, а також її органів – Адміністративної ради , Патентного відомства та Патентного суду.

З 2002 року відбувається реалізація Угоди про випуск спільного регіонального патентно-інформаційного продукту на CD-ROM (CISPATENT). Диск випускається раз на місяць (через 2 місяці після дати офіційної публікації відповідного номера бюлетеня) і вміщує таку інформацію:

-бібліографічні дані мовами оригіналу, російською та англійською;

-реферат мовами оригіналу, російською та англійською;

- повний опис з кресленнями мовою оригіналу;

- формулу винаходу мовою оригіналу. На кожному диску є програмне забезпечення пошукової системи МІМОЗА.