Пояснювальна записка

У системі професійно спрямованих дисциплін, які вивчаються при підготовці бакалавра – вчителя української мови та літератури, курсам «Сучасна українська літературна мова», «Методика викладання української мови», «Історія української літератури», «Методика викладання української літератури» належить провідне місце.

Об’єднання зазначених дисциплін в межах одного іспиту забезпечує поряд із визначенням рівня знань, умінь і навичок студентів виявлення їх базового загального філологічного рівня бакалавра, комплексної мовної та літературної освіти, практичного підґрунтя викладання як лінгвістичних, так і літературознавчих засад.

Комплексність іспиту передбачає включення у кожний білет завдань, що забезпечують з’ясування відповідного науково-дидактичного філологічного аспекту:

1. теоретичне питання з курсу «Сучасна українська літературна мова»;

2. теоретичне питання з курсу «Історія української літератури»;

3. практичне завдання з курсу «Методика викладання української мови»;

4. практичне завдання з курсу «Методика викладання української літератури».

Теоретичні питання з курсу «Сучасна українська літературна мова» охоплюють основні розділи і теми, що вивчаються з курсу протягом І-VІІІ семестрів.

Фонетика і фонологія. Студенти повинні знати основні поняття фонетики та фонології. Уміти дати загальну характеристику голосним і приголосним фонемам, визначити модифікації (видозміни) фонем у мовленнєвому потоці.

Орфоепія. Студенти повинні знати і володіти основними орфоепічними нормами української літературної мови, зокрема правилами вимови голосних і приголосних фонем, сполучень приголосних у мовленнєвому потоці.

Графіка й орфографія. Студенти повинні розуміти основні аспекти співвідношення між буквами і звуками, знати принципи українського правопису.

Лексикологія. Студенти повинні усвідомлювати структуру лексичної системи української літературної мови, історичний аспект формування української лексики, диференціювати лексичну систему у стилістичному аспекті.

Фразеологія. Студенти повинні знати та вміти розрізняти основні типи фразеологічних одиниць, уміти доцільно їх вживати у мовленні

Лексикографія. Студенти повинні знати основні типи словників української літературної мови.

Морфемна структура слова. Студенти повинні знати морфемний склад слова, а також зміни в морфемній будові слова.

Словотвір. Студенти мають знати основні способи словотвору, розрізняти морфологічні та неморфологічні його типи.

Морфологія. Частини мови і принципи їх виділення виражають актуальні аспекти вивчення морфології на сучасному етапі. Тому студенти мають усвідомлювати основні аспекти та принципи класифікації частин мови, розуміти дискусійні аспекти таких класифікацій.

Іменні частини мови (іменник, прикметник, числівник, займенник). Студенти повинні знати основні граматичні категорії іменних частин мови, розрізняти їхню специфіку для кожної частини мови.

Дієслово та його форми (дієприкметник, дієприслівник, інфінітив). Студенти повинні знати специфіку граматичних категорій дієслова та його форм, уміти розмежовувати частководієслівні та загальнодієслівні категорії.

Службові частини мови. Студенти повинні визначати службові частини мови, знати їхню специфіку, усвідомлювати статус вигуку.

Словосполучення. Студенти повинні знати основні типи словосполучень сучасної української літературної мови.

Речення. Студенти повинні усвідомлювати специфічні ознаки речення як синтаксичної одиниці, знати типи простого речення з урахуванням різних класифікаційних підстав, мати уявлення про комплексність системи ускладненого речення.

Головні та другорядні члени речення. Студенти повинні знати способи вираження другорядних членів речення.

Програми з шкільного курсу сучасної мови з методикою викладання і шкільного курсу літератури з методикою викладання охоплюють основні питання підготовки й організації уроків різних типів згідно з державним стандартом базової і повної середньої освіти.

Практичне завдання з методики викладання мови передбачає перевірку основних професійних умінь: уміння визначати та конкретизувати мету уроку, планувати навчальні дії, виконання яких привело б до досягнення мети уроку; уміння реалізувати навчальні, розвивальні і виховні цілі на уроці.

Виконання практичних завдань з методики викладання літератури вимагає від студента продемонструвати використання найвизначніших надбань методики викладання літератури в школі, не сліпо дотримуючись її положень, а творчо розвиваючи їх, шукати в кожній конкретній ситуації такі форми, методи та прийоми роботи, які дадуть за певних обставин найвищий виховний та навчальний ефект.

Програма курсу «Історія української літератури» охоплює основні проблеми розвитку та формування української літератури. У зв’язку з цим студенти повинні знати:

- особливості розвитку української літератури в ХІ – першій половині ХХ ст.;

- суспільно-історичний контекст та особливості розвитку української літератури від її початку до середини ХХ ст.;

- основні теоретичні поняття, передбачені програмою, які розглядалися в

процесі вивчення конкретних творів;

- основні стильові тенденції, що мали місце в літературі;

- основні відомості про життя та творчість письменників, передбачені програмою;

- зміст та ідейно-художні особливості вивчених художніх творів та їхнє місце в літературному процесі доби.