Світоглядні та науково-методологічні проблеми формування еп.

1. Науково-правові засади становлення ЕП.

2. Особливість предмету та методу ЕП.

3. Перспективи розвитку наукових підходів до предмета і метода.

4. Поняття ЕП

21.09.2010

Становлення і розвиток еколого-правових наукових шкіл в Україні.

1. Загальна характеристика традиційних і сучасних шкіл.

2. Формування гуманістичної школи екологічного права.

3. Інваєр-ментальні тенденції

4. Наукові доробки видатних вчених-юристів щодо екологічного права як науки.

5. Перспективи розвитку наукових підходів щодо еколого-правових досліджень.

1. В 20-30х роках розвивається земельна наука. В 50-х роках пропонується називати природо ресурсним правом (основоположник – Казанцев; в межах цієї галузі формується предмет, тобто система суспільних відносин щодо використання земель, права державної власності; формується право природокористування як провідний інститут, як об’єктивна та суб’єктивна категорія); виділяються відносини управління земельними та іншими фондами.

Формування правової охорони природи; доцільність та необхідність формування правових вимог щодо охорони природних об’єктів, розглядалося як правова охорона природи в її широкому розумінні. Ідеологи – Титова, Мунтян. Запозичення міжнародних правових екологічних вимог,а також спеціальних екологічних термінів дозволяє запровадити в науку «поняття охорони нпс». У підручнику Вовк (Советкое екологическое право) розмежовується природоресурсне та природоохоронне право.

Ніколос Правовое регулирование природопользования В перекладі Колбасова

2. Цю школу підтримує Сєров, Красов О.І., Духно, Разгєльдєєв

3. Міжнародно-правовий термін, що означає право навколишнього середовища. Вважається, що тут застосовується невдалий переклад з англійського, бо людина розглядається як частина нпс, а отже людина також підлягає охороні; не виділяють антропоохоронних відносин.

Представники – Бринчук М.М., Шемшученко, Малишева.

Московський державний університет: Петров, Красов, Васильєва, Ігнатьєва.

На базі Російського інституту законодавства - школа Боголюбова (підтримує гуманістичну теорію).

Донецький державний університет – економіко-правовий факультет, кафедра господарського права, Бобкова А. Г.

4. Мунтян – докторська дисертація по раціональному природокористуванню.

Андрейцев – екологічна експертиза; концепція екологічної експертології (наука, спеціальне знання про екологічну експертизу, її об’єкт, форми)

Балюк – проблеми формування ядерного права України.

Краснова – проблеми компенсації шкоди за екологічним законодавством України; пропонує розглядати компенсаційний підхід.

Традиційний предмет еп в сучасних умовах постійно розширюється. Предмет тісно пов'язаний з об’єктами еп.

28.09.2010.

Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку.

1. Становлення та принципи концепції сталого розвитку.

2. Міжнародно-правові джерела щодо сталого розвитку та його економічної складової.

3. Законодавче впровадження в Україні екологічної складової сталого розвитку.

4. Міжнародно-правові напрямки співпраці в Україні щодо реалізації складової сталого розвитку.

Екологічна складова сталого розвитку входить до поняття збалансований розвиток економіки, екологічних процесів. Відтак, на конференції ООН в Ріо були схвалені Декларація про навколишнє середовище і розвиток, Порядок денний на 21 століття, Заява про принципи управління, збереження і сталий розвиток лісів, Рамкова Конвенція про проблеми зміни клімату, Конвенція про біологічне різноманіття. В кожному з цих документів були окреслені засади та принципи сталого розвитку, в центрі визначено людину, яка має право на здорове плідне життя у гармонії з природою. Охорона нпс повинна стати невідємною частиною процесу розвитку і не може розглядатися окремо від нього. Задоволення потреби розвитку та збереження нпс повинно поширюватися не лише на існуюче, а і на майбутнє покоління. Зменшення розриву в рівні життя між державами, викорінення бідності належить до числа найважливіших завдань світового співтовариства. Держави повинні виключати або зменшити використання тих моделей виробництва, які йому не сприяють, зокрема в Програмі порядок денний покладено більше 40 принципів і рекомендацій – обов’язковість проведення екологічної експертизи як умови реалізації проекту; надання фінансової допомог на розв’язання екологічних проблем; нанесення екологічної інформації на етикетки та інформування населення про вплив продуктів на здоровя людини та на довкілля; стимулювання виробництва екологічно-безпечних продуктів; розвиток землі і прродних ресурсів; прийняття заходів по збереженню біологічного різноманіття; протидія глобального потепління; експертиза всіх хімічних речовин; заміна пестицидів біологічними засобами; скорочення рівня відходів; стимулювання діяльності чистих виробництв. У сфері правовій – уніфікація законів та права для всіх країн світу; перегляд існуючого міжнародного законодавства; розробка національних планів дій у всіх країнах із широким залученням громадськості.

Порядок денний закликає прийняти Національні стратегії сталого розвитку. Головну відповідальність за зміни в нпс покладено на уряди, які повинні співпрацювати з регіональною місцевою владою, об’єднаннями громадян, На міжнародному рівні – через міжнародні організації.

На Конференції Ген Асамблеєю було створено Комісію зі сталого розвитку.

2002 р в Йоханенсбурзі відбулась наступна зустріч.

Національна комісія зі сталого розвитку, однак цей орган не став центром. Постанова № 1414 Про ліквідацію національної комісії…… Травень – Національна рада зі сталого розвитку України, як консультативно-дорадчий орган.

Управління стратегічних розробок (Указ Президента 14.10.2005)

Однак ці органи не наділені реальними повноваженнями.

22.04.2005 Розпорядженням КМУ затверджено заходи щодо виконання плану дій Ураїна-ЄС. Цими планами заходів передбачено розробка проекту закону України Про стратегію сталого розвитку, і було покладено завдання його розробки на Мінприроди, Мінекономіки.

Загальнодержавна програма адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Прийняті плани щодо розробки і вдосконалення законодавства .

Як свідчать дані, в Україні розроблено проект закону про стратегію національної екологічної політики, в межах якої будуть представлені засади сталого розвитку.

1993. р Україна приєдналась до Концепції сталого розвитку Європи.

1999 р уряд України та комітет УНІСЕ – рекомендації, представлені в огляді результативності природоохоронної діяльності в Україні.

2003 – Київ – чергова пан-Європейска Конференція.

Україна підписала рамкову програму допомоги, в якій викладені плани співпраці ООН з урядом України на період до 2010 р.

Боголюбов: Концепція сталого розвитку повинна набути стратегічного розвитку для усіх сфер, особливо для галузей права.

Отже, це філософсько-правовий документ. Узгодженість розвитку є тим чинником, який здатен збалансувати.

Проблеми правового забезпечення екологічних правовідносин в Україні.

1. Проблеми становлення та розвитку науки про екологічні права та обов’язки громадян.

2. Екологічні права і обов’язки громадян – центральний інститут.

3. Місце у системі конституційних прав.

4. Юридичні ознаки.

5. Проблеми реалізації окремих екологічних прав громадян.

6. Проблеми гарантії реалізації та захисту.

7. Проблеми правових форм

Питання про становлення та розвитком науки пов’язане із формуванням засад екологічного права як науки. Для наукових підходів щодо можливості закріплення екологічних прав, підгрутям стало положення Декларації 1972 р. Закріплено обов’язок держав забезпечувати якісний належний стан навколишнього середовища. Це дозволило починаючи з 1972 р. спершу Матузову висловитися, про те, що вже час закріплювати в нормах законодавства відповідні права. І лише через деякий час його ідеї став розвивати Колбасов, Петров.

Ріо на свої конференції – прийнято ряд документів,де основною червоною лінією проходить людина та її права у навколишньому середовищі.

1991 р Україна закріпила екологічні права і обов’язки громадян (ЗУ Про охорону нпс)

1992р Слінько досліджувала реалізації принципу гласності, який забезпечує як функціонування держави так ……..

В Рос Федерації підручники, де з’являються розділи, присвячені екологічним правам і обов’язкам

1996 Дисертація Ковальчук – Правові аспекти екологічної безпеки.

Росія – Бринчук, Новікова,

1998 р – дисертація Екологічні права… Кобецька

2000-і рр. Позняк – Правові засади реалізації права громадян… Костяшкін – Правові аспекти землекористування

Екологічні права громадян в науці розглядається як центральний інституту еп, як система правових норм, спрямованих на регулювання відносин. Як суб категорія – це сукупність юридичних можливостей, які забезпечують задоволення потреб у сфері екології.

Цей правовий інститут починає формуватися із Стокгольмської декларації.

Цей інститут є провідним у загальній частині екологічного права. У Планах пропонується розробити Європейську Конвенцію з екологічних прав громадян.

Ст. 50 та 66 КУ визначають конституційні засади.

Деякий час екологічні права відносились до прав третього покоління, які включають в себе права народів та громадських об’єднань. (Карташов).

Екологічні права є персоніфіковані, належать кожному. (Краснова). Належать до природних, невідчужуваних, абсолютних прав, в їх основі лежить право на екологічну безпеку.

Отже, екологічні права, на думку Краснової (Конституція: екологічні права грпомадяк), належать до політичних. Екологічні права звичайно носять і економічний характер, оскільки реалізація права на землю задовольняє економічні потреби. Також, мають і соціальний характер.

Проблеми реалізації екологічних прав громадян залежать від чіткості їх структурних елементів. Кожне суб’єктивне право повинно мати кілька складових – можливість мати право, ним користуватися, вимагати належну поведінку від інших осіб, залучати до захисту державних органів. Екологічні права також необхідно розділити на такі складові. Наприклад, право на екобезпеку – його реалізація можлива через реалізацію інших прав.

05.10.2010

Вперше у нечіткості таких оціночних понять як безпечне навколишнє середовище, довкілля – наявність відсутності небезпеки.

Право на сприятливе нпс. Сприятливість визначає якісні характеристики нпс, що дозволяють людині комфортно існувати, говорять про такі юридичні критерії як гдк, гдр, гдв. По-друге, нпс в Рос Федерації від цього терміну відмовились. Термін «навколишнє середовище» (довкілля), яке може бути виробничим, соціальним, природним.

«Право навколишнього середовища», Шемшученко зазначає, що коли ми говоримо про проблеми міжнародного екологічного права, то треба ставити питання про правове забезпечення екологічної безпеки.

Є проблема дефініції «екологічна безпека» - стан нпс (ст 50 ЗУ Про охорону нпс), при якому забезпечується…..

Екологічна безпека – стан довкілля чи стан забезпечення???

ЗУ Про основи національної безпеки – нац. безпека - стан захищеності інтересів людини, суспільства, держави від небезпек.

Екологічна безпека є елементом національної бепеки.

Екологічна безпека визначається на рівні держ стандарту «Безпека промислових об’єктів. Терміни та визначення» - відсутність ризику для навколишнього середовища, життя та здоров’я людей.

Концепція екологічного ризику (Андрейцев).

Кількісна міра дозволяє ранжувати екологічний ризик. Критерії оцінки ризиків: перший, другий та третій клас небезпеки.

Проблеми реалізації права на екобезпеку лежать у недосконалій структурі цього суб’єктивного права. Абсолютне право вказує на пасивну модель поведінки. У зміст права на екобезпеку входять – можливість володіти правом, що забезпечується формалізацією даного права у правовій нормі; користуватися правом; можливість вимагати відповідної поведінки від інших осіб; можливість звернутися за захистом порушеного права: право звернутися до суду із позовом.

Право на екологічну інформацію. Постанова 1980 Про докорінну перебудову….

Директива ЄС щодо інформації – право на одержання в установленому порядку повної і достовірної інформації про стан нпс та захворюваності населення. Загальні засади такого порядку були викладені в ЗУ Про інформацію.

На стадії пасивної форми – здійснюється вільний доступ до екологічної інформації, що означає всебічне інформування населення через усі ЗМІ, через систему моніторингу довкілля. Гарантією є обов’язок держави здійснювати екологічне інформаційне забезпечення.

ЗУ Про державну таємницю – щодо віднесення екологічної інформації.

Указ Президента – визначені посадові особи (Міністр охорони здоров’я, міністр охорони нпс), які можуть втаємничувати екологічну інформацію.

Активною формою реалізації права на екологічну інформацію є її отримання у встановленому законом порядку (Положення про порядок надання екологічної інформації). Звернення з інформаційним запитом, щоб можна було оскаржити відмову або ухиляння.

Ст. 34 КУ – загальне право на інформацію. Кожен має право набути та поширювати її на невизначене коло осіб.

2004 Постанова ВРУ Про доступ громадськості до інформації екологічного характеру – зобов’язано КМУ. Мінприроди затвердило порядок оприлюднення відомостей.

Проблеми права громадян на участь….

Конвенція визначає категорію «громадськість» - одна або більше фізичних або юридичних осіб…. «Зацікавлена громадськість» - в праві не можуть бути зацікавлених осіб, вони є заінтересовані; проблемою реалізації цього права є нечіткість правових форм. Основною формою участі визнано громадське обговорення – публічне слухання або відкрите засідання.

Форми участі – робота у складі експертних та інших груп, у розробці програм ризиків, Робота у складі державної екологічної експертної комісії, громадська екологічна експертиза. Участь в громадському обговоренні, звернення з пропозиціями, зауваженнями. Порядок такої участі чітко не визначений. Бажано прийняти закон. Раніше – ЗУРСР Про всенародне обговорення важливих питань державного життя.

Вимоги ЗУ Про екологічну експертизу – зобов’язаний опублікувати інформацію про екологічні наслідки діяльності.