Сиза Наталія Петрівна

09.09.2010

Проблеми вдосконалення процесуального статусу суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

1. Проблемні питання класифікації суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

2. Функції та повноваження суду як суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності. Перспективи запровадження посади слідчого судді.

3. Процесуальний статус секретаря судового засідання та судового розпорядника.

4. Функції прокуратури та повноваження прокурора в кримінальному процесі.

5. Проблеми реформування органів досудового слідства.

6. Проблеми вдосконалення процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

7. Перспективи вдосконалення процесуального статусу потерпілого.

8. Проблемні питання правового регулювання процесуального статусу цивільного позивача і цивільного відповідача в кп.

9. Проблеми правової регламентації процесуального статусу захисника в кп.

10. Проблемні питання процесуального статусу представника та законного представника у кп.

1. 4 групи:

Державні органи, що ведуть процес

Суб’єкти, які залучаються і захищають власні права

Суб’єкти, які захищають чужі інтереси

Особи,які відіграють допоміжну роль у кп (заявник, поняті, свідки, секретар)

Глава 3 кпк (суд, сторони та інші учасники кп).

Проект КПК (№1233) і проект нац. комісії із зміцнення демократії: питанню суб’єктів присвячено окрему главу і чітко визначена їх компетенція.

Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена указом Президента України 8.04.2008

2. Основними функціями суду у кп є функція судового контролю та правосуддя. Судовий контроль здійснюється з додержанням конституційних прав та свобод (особа може триматися під вартою лише за рішенням суду).

За проектами, передбачається така посадова особа, як слідчий суддя (суддя за своїм статусом) (визначається в порядку черговості); ст. 6 Проекту №1233. Слідчий суддя не може розглядати ту справу по першій інстанції, по якій він здійснював контроль.

3. На секретаря покладається обов’язок ведення протоколу судового засідання та його підписання.

Інші обов’язки, які покладаються на секретаря, у КПК не зазначаються.

Розпорядник в КПК не зазначається.

У проектах КПК передбачається усунути цю прогалину.

4. Конституція (ст.121), у перехідних положеннях зазначено, що до створення органів досудового слідства, прокуратура виконує свої, покладені на неї функції.

Ст.ст.100, 227 КПК

Проблематика: зміни у повноваженнях і функціях, які виконує прокурор у кп. Покладення функції кримінального переслідування на прокурора (підтримання державного обвинувачення, складання обвинувального висновку). Прокурору надається роль вирішувати питання про доцільність обвинувачення, про достатність матеріалів для передачі справи до суду.

Не вживається термін «подання».

5. Проблеми реформування органів досудового слідства

Зеленевський і Лобойко Загальні напрями підвищення ефективності діяльності органів кримінального переслідування // Право України 2009 № 2

Солов’євич Солдатенко Реформування досудового слідства: сучасний стан та перспективи // Вісник Запорізького державного університету 2003 №1

Сучасний стан: органи досудового слідства - слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ…(ст. 102 КПК); слідчі органів дізнання ( ст.101).

Проблема: дублювання повноважень; у КПК чітко не визначені повноваження органів дізнання.

Щодо системної організації: покладення досудового слідства на національну поліцію, фінансову поліцію; податкова міліція має бути відокремлена від державної податкової служби; військова поліція; слідчий підрозділ служби безпеки; передбачається створення антикорупційного органу.

Поділ на досудове слідство у справах про злочини і дізнання у справах про кримінальні проступки.

6. Автореферат Калачова О.М. Визначення слідчим процесуального статусу осіб, що беруть участь у досудовому провадженні 2008р

Монографія Чига Забезпечення правового статусу обвинуваченого у процесі досудового розслідування: проблеми законності та доцільності Київ 2005

Льовкін В.Л. Показання обвинуваченого в кримінальному процесі України Автореферат Київ 2007

Бородовська Н.О. Засуджений: проблеми забезпечення його статусу Монографія

Інколи зазначають, що родовим поняттям є поняття обвинуваченого.

Ч.1 ст.43-1 КПК, підозрюваний, це статус, в якому особа перебуває досить обмежений строк. Максимальний строк – 15 діб; коли застосовано запобіжний захід – 10 днів з моменту його застосування. Проект №1233 – визнавати підозрюваним особу, яку затримано.

Інша позиція: розгляд як окремого процесуального суб’єкта особу, щодо якої перевіряється версія про причетність до вчення злочину (Калачова); це має бути спеціальний суб’єкт, до нього не можуть бути застосовані запобіжні заходи до того, як їй буде пред’явлено обвинувачення.

Проект Нац. комісії – статус підозрюваного і обвинуваченого регламентований в одній статті.

Наразі чітко закріплені права, у проектах передбачається також і перелік обов’язків (з’являтися за викликом; виконувати обов’язки, покладені запобіжним заходом).

Пропозиція в юридичній літературі – особа повинна зберігати статус підсудного до набрання вироком законної сили.

Практична проблематика – реально забезпечити право на захист.

7. Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України Автореферат

Герасимчук О.П. Диспозитивніть та її реалізація потерпілим у кримінальному судочинстві України

Нор В.Т. Захист у кримінальному судочинстві майнових та особистих прав потерпілого….. Право України 2009 №2

Ст.49 КПК. Потерпілим визнається фізична особа.

Висловлювалась позиція щодо надання статусу потерпілого юридичній особі.

Проект Нац. комісії – потерпілим може бути фізична та юридична особа, йде мова також про інші супільно-небезпечні діяння.

Стосовно правонаступництва: ч.5 ст. 49 КПК; коли потерпілий загинув не внаслідок злочину, чи можна надавати статус потерпілого іншим особам?

Не потрібно заяви, щоб визнати особу потерпілою. Проте особа може не бажати виступати в такому статусі. У проекті передбачається, що має бути заява особи; автоматичного надання статусу потерпілого не передбачено.

8. Ст.ст. 28, 50, 51 КПК.

У проектах – мова може йти не лише про злочин, а й про суспільно-небезпечне діяння.

Мова йде про відшкодування матеріальної шкоди; у ППВСУ – моральна шкода може бути відшкодована.

9. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України Острог 2009

Ст. ст. 44-48 КПК. Передбачається, що такими особами є адвокат та інші фахівці в галузі права, близькі родичі.

Щодо інших фахівців в галузі права: Чи може будь-яка особа здійснювати кваліфікований захист?

Пропозиції Попелюшко, що знайшли закріплення у проекті Нац. комісії – інший фахівець в галузі права,який має науковий ступінь кандидата чи доктора юридичних наук.

В проектах не передбачається можливість захисту близькими родичами.

Права і обов’язки, які має захисник – на першому місці ставляться обов’язки (ст. 48 КПК). Проблема – збирання даних, які можна використати як докази (п.13 ч.2 ст. 48), це є повноваження слідчих, дізнавачів.

Проект Нац. комісії - одна із підстав для відмови – незгода щодо вибраного способу захисту. Участь захисника є обов’язковою у провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинах.

10. Чинний КПК п.10 ст.32 лише зазначено хто може бути законним представником. Ст. 52 визначає права представників, в тому числі і законних представників.

У проекті Нац. Комісії ст.60 – користується процесуальними правами тих осіб, інтереси яких він представляє.

23.09.2010