2.2. Правопис м’якого знака

М’який знак пишеться:

а) пiсля м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н (Де ти з’їси ці лини) у кiнцi слова та складу: вiсь, день, мiдь, паморозь, палець, близько, ганьба;

б) пiсля м’яких приголосних в серединi складу перед о: сьогоднi, сьомий, льон, дьоготь;

в) пiсля м’якого л перед наступним приголосним: сiльський, їдальня, ковальський;

Примітка. Не ставиться м’який знак після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: балка – балці, галка – галці, галченя, Наталка – Наталці, рибалка – рибалці, але: Галька – Гальці, Гальчин.

г) у суфiксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: український, козацький, ризький;

Примітка. У словах баский, боязкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних утвореннях боязкість, в’язкість, різко тощо м’який знак не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-

ґ) у дiєсловах на -ться: смiється, одягається, готується.

М’який знак не пишеться:

а) пiсля м’яких приголосних, крiм л, якщо за ними йдуть iншi м’якi приголоснi: радiсть, майбутнє, щастя, пiсня, але: різьбяр, тьмяний і похідні від них.

Примітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться: дівчинонька – дівчиноньці, але сторінка – сторінці.

б) пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о): iнший, закiнчити, менший, селянський, громадянство. Але: бриньчати, доньчин, неньчин, бо бренькiт, донька, нянька;

в) пiсля б, п, в, м, ф: голуб, степ, верф, поставте;

ж, ч, ш, щ: нiж, рiж, дощ, пишеш;

г, к, х, р: мак, рiг, мох, гiркий, кобзар, але: Горький.

2.3. Правопис апострофа

Апостроф позначає тверду роздiльну вимову букв я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного.

Апостроф пишеться:

а) пiсля приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає iншого кореневого приголосного, крiм р: м’ята, дев’ять, черв’як, торф’яний;

б) пiсля твердого р: бур’ян, мiжгiр’я, кур’єр, пiр’я;

в) пiсля префiксiв та першої частини складних слiв, якi закiнчуються на твердий приголосний: з’єднатися, об’єм, ад’ютант, кон’юнктура, двох’ярусний, пiв’яблука, пiв’юрти, дит’ясла;

г) у словi Лук’ян та похiдних вiд нього.

Апостроф не пишеться:

а) пiсля б, п, в, м, ф, якщо перед ними є iнший кореневий приголосний, крiм р: свято, тьмяний, цвях;

б) пiсля м’якого р: моря, буря;

в) перед йо: серйозний, курйоз.

 Практичні завдання для самоперевірки

1. Вставити, якщо треба, м’який знак або апостроф, пояснити написання поданих слiв: сузiр...я, з...єднати, удар...те, солом...яний, зв...язувати, черв...як, пам...ять, п...ят...десят, мiл...йон, майбут...нє, з...економити, духм...яний, радiс...ть, с...огодення, присв...ятити, надвечiр...я, iм...я, iн...ший, одягаєт...ся, смiєш...ся, Сибiр..., степ..., нiч...ний, шiст...десят, кобзар..., т…м...яний, доч...ка, знаєш..., розв...язка, трьох...ярусний, моркв...яний, пiв...яблука, сер...йозний, пам...ятник, плоскогiр...я, п...ятиденка, взаємозв...язок, сiл...с...кий, надвечiр...я, дев...ят...сот, торф...яний, дез...iнформацiя, об...єднання, зобов...язання, л...вiв...янин, здоров...я, дзв...якнути, бур...я, вiсiм...сот, верф...ю, пом...якшення, ковал...с...кий, кур...йозний. лл...єт...ся, пол...с...кий, мужнiс...ть, їдал...ня, українс...кий, рiж...те, комиш..., в...їдливий, В...єтнам, довiр...я, дерев...яний, полум...я, прип...ят...ський, з...їжджати, пiв...вiкна, темр...ява, бiр...юза, подвiр...я, мен...ший, секретар...