2.2 Порядок відкликання працівників з щорічної відпустки
Статтею 79 КЗпП і статтею 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року передбачено, що відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише у випадках, передбачених законодавством, зокрема:
- для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
- для відвертання нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.
Відкликання зі щорічної відпустки допускається лише за таких умов:
- зі згоди працівника;
- основна безперервна частина відпустки (до відкликання чи після нього) становить не менше 14 календарних днів;
- невикористана частина щорічної відпустки буде надана працівникові після закінчення дії причин, з яких працівник був відкликаний з відпустки, або за згодою сторін буде перенесена на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України «Про відпустки».
Особливий порядок відкликання з відпустки встановлено для державних службовців. [1;10]
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року за рішенням органу (при цьому оформляється службова записка) державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Таке відкликання, по-перше, може відбуватися без згоди державного службовця, і, по-друге, підстави прийняття керівником такого рішення значно ширші, ніж встановлені у статті 12 Закону України «Про відпустки».
При цьому частина невикористаної відпустки надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.
Відповідно до пункту 41 Положення про порядок і умови проходження служби у митних органах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9.02.1993 року № 97, у виняткових випадках, коли подальше перебування службової особи у відпустці може негативно впливати на нормальний хід роботи митного органу, за рішенням керівника цього органу та за згодою працівника допускається його відкликання з чергової відпустки. У цьому разі невикористана частина відпустки надається, як правило, в поточному році або за бажанням службової особи приєднується до чергової відпустки в наступному році.
У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Статтею 24 Закону України «Про відпустки» визначено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
До щорічних додаткових відпусток, за які працівникові, в разі їх невикористання, при звільненні має бути виплачена грошова компенсація, належать:
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 Закону України «Про відпустки»);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст.8 Закону України «Про відпустки»);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. [14;101]