10. Символика

Федеральный герб (нем. das Bundeswappen) Федеративной Республики Германия - один из государственных символов ФРГ, представляет собой жёлто-золотой щит с изображением чёрного одноглавого орла, с обращенной вправо головой, с распростёртыми крыльями и опущенным оперением, красными смотрящего геральдически вправо, с червлеными клювом, языком и когтями.

Установление о федеральном гербе и федеральном орле) ФРГ было принято 20 января 1950 года, но оно содержит только описание. Сам же рисунок герба был принят 4 июля 1952 года и полностью повторяет рисунок герба Германии образца 1928 года.

Орёл может изображаться без щита, тогда он называется федеральным орлом (нем. der Bundesadler) и имеет несколько другие очертания.

Флаг - - 8 мая 1949 года собравшийся в Бонне Парламентский совет, состоящий из представителей ландтагов земель в зонах оккупации США, Великобритании и Франции, принял Основной закон Германии, пунктом 2 статьи 22 которого установлено: «Федеральный флаг (нем. die Bundesflagge) — чёрно-красно-золотой»[1], и 9 мая 1949 года, впервые на территории Германии после 1933 года, чёрно-красно-золотой флаг был поднят над зданием, где заседал Парламентский совет. Основной закон вступил в силу 23 мая 1949 года. «Федеральный флаг состоит из трёх равных по ширине горизонтальных полос, сверху чёрная, в середине красная, внизу золотого цвета. Отношение высоты полотнища флага к его длине как 3 к 5»

11. Население

Населення Німеччини — 83 мільйони мешканців, із них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. У країні живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи — турки та курди (3,5 мільйона), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії.

Сьогодні 29,7% німців лютерани та протестанти, 31,2% католики, 3,9% мусульмани та 0,1% євреї. У Німеччині живе приблизно 3 мільйони мусульман, близько 100 000 православних, 380 000 новоапостолів та 100 000 юдеїв. Приблизно 25 відсотків населення Німеччини не належать до жодної релігійної групи.

12. Конфессии

Конституція Німеччини як основний закон гарантує свободу віри та релігій в країні. Німеччина, християнізована з франкських часів, рідний край Реформації. Перед Другою світовою війною 2/3 німців були протестантами, 1/3 римо-католиками. З 1948 року існує об'єднання лютеранських та реформатських земельних Церков Німеччини — Євангелічна церква Німеччини. З 1969 по 1991 існувала окрема Євангелічна церква НДР.

Сьогодні 29,7% німців лютерани та протестанти, 31,2% католики, 3,9% мусульмани та 0,1% євреї. У Німеччині живе приблизно 3 мільйони мусульман, близько 100 000 православних, 380 000 новоапостолів та 100 000 юдеїв. Приблизно 25 відсотків населення Німеччини не належать до жодної релігійної групи.

Релігійність у країні з року в рік послаблюється: 2010 року католицьку церкву залишили понад 180 тис. прихожан, також перестали вважати себе протестантами понад 150 тис. німців. Попереднього року зростання кількості атеїстів теж було вражаючим — понад 260 тис. з обох християнських церков. Католицькі теологи закликають до кардинальних реформ церкви

13.