- •2.Предмет кпзк
- •3.Система кпзк.
- •4.Поняття та види конст-правових інститутів в кпзк
- •5.Конст принципи як елемент системи кпзк. Співвідношення конст принципів та принципів конст.
- •6.Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу правової держави .
- •7.Конст принцип верховенства права в англо американській системі права..
- •8. Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу розподілу влад
- •9. Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу народного суверенітету.
- •10.Субєкти конст права в зк поняття та види
- •13.Предемет та методи науки конст права зк
- •Методи (основні):
- •14.Поняття та класифікація джерел конст права зк
- •15.Формалізовані джерела конст права в зк
- •16.Неформалізовані джерела права зк
- •17.Конст як джерело в зк
- •18.Ієрархія норм конст права зк на прикладі Франції та Італії
- •19.Закон як джерело конст права в зк, поняття та класифікація Класифікація за юридичною силою (закони):
- •20.Судовий прецедент як джерело конст права в зк,поняття та види
- •В науці конституційного права судові прецеденти поділяються на 2 види:
- •23.Конст-правовий звичай як джерело конст права в зк,поняття та ознаки,приклади.
- •Звичай, як джерело права передбачає наявність наступних ознак:
- •Приклади конституційно-правового звичаю
- •26.Нпа інтеграційних обєднань держав та міжнародні як джерела конст права в зк.
- •27.Поняття і сутність констуції Поняття Конституції має 2 значення:
- •Що до сутності конституції виділяють 2 підходи:
- •Що до меж конституційного регулювання виділяють 3 моделі:
- •Юридичні властивості конституції:
- •28.Теорія та практика установчої влади в конст заруб країнах.
- •29.Еволюція змісту сучасних конст особливості змісту новітніх конст. Етапи конституційного розвитку:
- •Особливості новітніх конституцій:
- •30.Розвиток та перегляд конст в зк.Порядок внесення змін.
- •31.Форма і структура конст зк(сша ,Франція,фрн)
- •33.Поняття та основні способи правової охорони констит в зк 34.Правові та неправові способи охорони конст в зк.
- •Правовий захист к-цій.
- •35.Інститут конст юрисдикції в зк.
- •36.Поняття конст контролю в зк.
- •37.Основні моделі конст контролю,Американська,Швейцарська ,модель контролю. Інститут “Amparo”, Німецька система тотального контролю.
- •38.Види та форми конст контролю в зк.
- •39.Органи що здійснюють конст. Контроль в сша, Велика Британія, фрн, Італія,Франція,Австрія,Іспанія(порядок формування та компетенція).
- •40.Конст-правовий статус Конституційної Ради Франції порядок формування та повноваження.
- •41.Поняття конст-правового статусу особи в зк.Основні підходи.
- •Моделі конституційно-правового статусу особи (основні 4):
- •42.Елементи конст-правового статусу особи в зк.
- •43.Інститут громадянства в зк поняття, способи набуття та припинення.Європейська конвенція про громадянство.
- •44.Класифікація конст-прав і свобод в зк.
- •45.Ознаки конст прав і свобод в зк.
- •46.Ознаки та зміст особистих прав і свобод в зк.
- •47.Ознаки та зміст політичниз прав і свобод в зк.
- •48Методи конст-правого закріплення прав і свобод в зк.
- •49.Гарантії реалізації конст прав і свобод в зк. Правило Міранди,Мандамус,habeas corpus.
- •50.Інститут омбудсмана в системі гарантій конст прав і свобод людини і громадянина в зк.
- •51.Європейський суд з прав людини в системі конст праві свобод людиниі громадянина в зк.
- •52.Порядок обмеження конст прав і свобод в Конституційній практиці зк.
- •53.Судовий та позасудовий захист конст прав і свобод в зк.
- •54.Американський “біль про права”
- •55.Конст форми безпосередньої демократії поняття та види.
- •56.Іститут референдуму в зк.
- •58.Право народного вето, народної законодавчої ініціативи та право народного розпуску представницького органу в зк.
- •59.Конст-правовий інститут виборів в конст праві зк
- •60.Основні стадії виборчого процесу в зк.
- •61.Підготовча стадія виборчого процесу в зк
- •62.Голосування як стадія. Способи голосування.
- •63.Виборча геометрія та виборча географія.
- •64.Мажоритарна виборча система
- •65.Пропорційна виборча система.
- •66.Поняття та ознаки політичних партій в зк
- •68.Функції політичних партій в зк.
- •69.Класифікація політ партій в зк
- •70.Партійні системи в зк.
- •71.Реглмаентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в зк,
- •72.Концепція інститут форми держави в зк.
- •73.Поняття форми державного правління.
- •74.Поняття та види монархій
- •75.Поняті та види республік
- •76.Політико правові ознаки парламентарних форм правління.
- •77.Поняття та види форм політико територіального устрою в зк.
- •78.Конст інститут автономій в зк поняття та види.Особливості у Францій, Італії, Данії
- •79.Поняття та види федерацій, Сучасні теорії федералізму.Розподіл повноважень між центром і та суб’єктами.
- •83.Зовнішня структура зарубіжних парламентів.(сша Японія Італія фрн)
- •84.Способи формування палат парламенту.
- •86.Конст-правовий статус депутатів зарубіжних парламентів.
- •87.Керівні органи палат парламенту в зк.(сша,Велика Британія,фрн)
- •88.Парламентські комітети в зк. 89.Тимчасові комітети в парламентах зк.
- •92.Основна компетенція зарубіжних парламентів.
- •93. Додаткова компетенція зарубіжних парламентів.
- •94.Стадії законодавчого процесу в парламентах зк(сша, Велика Британія, Італія,Франція,фрн)
- •96Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в зк
- •98.Судові повноваження зарубніжних парламентів.
- •99.Поняття конст правоого інституту глави держави в зк.
- •100.Особливсті конст правового статусу монарха.Системи престолонаслідування.
- •101.Особливості конст-прав статусу президента як глави держави в зк(сша, фрн, Франція,Ізраїль ,Польща, Італія)
- •102.Повноваження глави держави в зк.
- •103.Конст правий статус глави держави в Швейцарській конфедерації та державі Ізраїль.
- •104 Поняття конст правого інститут уряду в зк
- •105.Основні способи формування уряду в зарубіжних країнах(сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •106.Стуктура уряду в зк )сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •107.Основні моделі організації урядів в зк. (сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •108.Поняття та особливості конст відповідальності урядів зк. ----109.Форми конст відповідлаьнсті уряду в зк.
- •110.Конструктивний вотум у фрн.
- •111.Політична відповідальність уряду Італії
- •113.Організація органів місцевого самоврядування в зк.
- •114.Поняття та загальна характеристика органів місцевого самоврядування в зк
- •115.Основні моделі місцевого самоврядування в зар.Кр.
- •116.Повноважження органів місцевого самоврядування в зк.
- •117. Організація місцевого самоврядування на прикладі сша, Великої Британії, Франції, Італії, фрн, Канади.
- •118.Взаємовідносини муніципальних органів з державною владою.
- •119.Конст, законодавчі та судові гарантії місцевого самоврядування на прикладі Болгарії рф,та Австрії.
- •120.Конституційна організація судової влади в зарубіжних країнах.
76.Політико правові ознаки парламентарних форм правління.
Парл.рес-ка пощир.в суч.умовах значно менше (Нім, Венгр., Індія, Ірландія, Італія, Латвія, Португалія).
Риси парл.рес-ки:
-
глава д-ви – през-нт не є главою уряду і займає досить скромне місце в с-мі ор-нів вл., наділений рядом формальних повноважень;
-
парл-нт є повновлад.ор-ном, який формує політично відповідальний перед ним уряд і сам вибирає през-нта, або це відбувається за його активної участі;
-
главою уряду – прем’єр-міністром призначається лідер партії парл.б-сті, він формує уряд, склад якого затверджує як пр-ло парл-нт чи його палата, здійснює фактичну владу;
-
вищий предс.ор-н контр.д-сть уряду, він може відправити у відставку уряд, виразити йому недовіру, якщо він втратить підтримку більшості у парл-нті. В цьому випадку през-нт має право за пропозицією уряду розпустити парл-нт і призначити дострокові вибори.
-
діє інс-тут контра сигнатури, тобто акти президента набувають чинності тільки у випадку їх підписання главою уряду чи відповідними членами уряду і відповідальність за реалізацію даних актів несе не глава д-ви, а глава уряду чи відповідний міністр.
77.Поняття та види форм політико територіального устрою в зк.
Територія кож.д-ви завжди певним чином організована, поділена на частини адм.чи політ.значення.з метою управління соц/ек.процесами і взаємодії з нас.
Форма держ.устрою (територіально-політич.устрій) – це сп-б територіальної орг-ції д-ви чи держав, які утв.союз, які обумовлює певні взаємовідносини інс-тів д-ви з ор-нами її складових частин.
Ця категорія також характеризує і об’єм прав, яким наділені складові частини д-ви.
Таким чином дане поняття дає відповідь на пит., яким чином поділена тер.д-ви,з яких частин вона складається, яке їх прав.положення, на яких принципах будуються взаємовідносини між центром і на місцях.
Існують три форми держ.устрою: 1. унітарна д-ва; 2. федерація - основні; 3. конфедерація. Деякі автори відносять до форм і автономію.
Унітарна д-ва (цілісна, проста, єдина) – д-ва, яка немає у своєму складі держ/прав.утворень, в якій всі чи б-сть її частин є звичайними адм/тер.одиницями.
Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.
Конфедерація – це пост.союз д-в, об’єд.певною метою чи ціллю.
Автономія означає п-во самос.здійс-ня держ.вл.чи упр-ня, надане к-цією тій чи ін.частині д-ви, тобто широке внутр.самоуправління регіону (території) д-ви, наділення його особливими п-вами в сфері місц.самоврядування, к-ри.
78.Конст інститут автономій в зк поняття та види.Особливості у Францій, Італії, Данії
Автономія означає п-во самос.здійс-ня держ.вл.чи упр-ня, надане к-цією тій чи ін.частині д-ви, тобто широке внутр.самоуправління регіону (території) д-ви, наділення його особливими п-вами в сфері місц.самоврядування, к-ри.
Осн.види автономії:
-
політична;
-
територіальна;
-
національно-культурна (персональна).
Політична автономія – її суб-ти мають майже всі зовн.ознаки д-ви – парл-нт, уряд, гром-во, місц.з-во...в т.ч.державно-правову символіку, вони мають право приймати відповідні норм/прав.акти, але вони не мають свого суверенітету, права виходу з автономії.
Напр.. Пн.Ірландія, в якій дво-палатний парл-нт, нижня палата якого обирається населенням, а верхня – призначається британським Парл-нтом
Територіальна автономія – означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин д-ви незалежно від складу населення. Її суть поляг.у внутр.самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...
Автономні регіони володіють самостійнісю у вирішенні питань освіти, к-ри, соц.сфери, місцевого гос-ва, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.
Предс.ор-ни держ.вл.в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони прийм.повинні відповідати заг/нац.з-ву. Вик.ор-ни вл.контролюються центр.урядом.
Нац/культ.автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.
Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій