31.Форма і структура конст зк(сша ,Франція,фрн)

Під формою конституції розуміється спосіб організації та відбиття конституційних норм. Конституція може складати­ся з одного нормативного акта. Якщо Основний Закон являє собою єдиний писаний акт, який регулює всі головні питан­ня конституційного характеру, він є кодифікованою консти­туцією. Такими є конституції США, Німеччини, Іспанії, Япо­нії, Болгарії, Китаю, Куби та ін. Якщо питання конституцій­ного характеру регулюються кількома актами, така консти­туція належить до розряду некодифікованих. За приклад може правити Конституція Фінляндії, яка складається з чо­тирьох нормативних актів: "Форми правління Фінляндії" 1919 р., "Акта про Едускунт" (парламент) 1928 р., "Акта про право парламенту контролювати законність діяльності Державної ради (уряд) і канцлера юстиції" 1922 р., "Акта про державний суд" 1922 р. Усі перераховані акти мають ви­щу юридичну силу. Аналогічні (некодифіковані) конституції діють у Великій Британії, Швеції, Ізраїлі та інших державах.

Говорити про структуру конституції можна лише тоді, коли це стосується кодифікованих конституцій. Умовно в них виділяють преамбулу, основну та заключну частини, пе­рехідні й додаткові положення.

Преамбула (лат. praeambulus — той, що передує) — це вступна частина конституції. У ній, звичайно, викладені зав-

дання, які стоять перед країною, історичні умови прийняття конституції, проголошуються основні принципи, покладені в основу конституційного матеріалу, інколи декларуються пра­ва і свободи. Преамбула може бути надзвичайно короткою (Конституція Республіки Вірменії 1995 p.), великою (Кон­ституція Японії 1947 р.) або ж відсутньою зовсім (Конститу­ція Греції 1975 p.). Усі преамбули мають ідеологічну спрямо­ваність, містять ідеологічні настанови. Загальновизнано, що положення преамбули не є правовими нормами, за винятком тих, які проголошують права і свободи.

Основна частина конституції закріплює права і свободи громадян, основи суспільного ладу, організацію влади, уп­равління і суду згідно з принципом поділу влади, а також ор­ганізацію території держави.

У заключних, перехідних і додаткових положеннях вста­новлюється порядок набрання конституцією чинності, визна­чаються терміни видання законів, до яких відсилає консти­туція (органічні закони), містяться норми тлумачення, зазна­чаються винятки із загальних правил тощо.

Форма і структура конст США

Особливості Конституції:

1. Складається з 7 статей і 27 поправок, перші 10 поправок – «Біль про права».

Структура Конституції:

1. Склад 7 статей, але стаття вживається у терміну «розділ».

2. 1 стаття розглядає Конгрес і палата представників і Сенат.

3. 2 стаття – виконавча влада очолює Президент.

4. 3 стаття – судова влада.

5. 4 стаття – принципи федералізму ( між урядом і штатами).

6. 5 стаття – внесення змін до Конституції.

7. 6 стаття – проголошує принцип верховенства права.

7 стаття – вступ Конституції в силу після її ратифікації

Д32.Порівняльні юридичні властивості конст ЗК

К-ція є осн.дж-лом К.П., з-ном, якийвизначає найбільш характерні риси, особливості та ін.важливі характеристики д-ви і права, закріплює держ/прав.устрій держави, таким чином вона відображ.ек.,соц.,реліг.та ін.особл-сті д-ви, але к-ції зарубіж.країн мають і спільні риси:

1) всі к-ції проголош.ідею нар.суверинітету.

2) всі к-ції закріпл. різ.сп-би вир-ва і різ.форми власності, і в першу чергу прив.власність на засоби вир-ва.

3) в к-ціях закріпл.осн.принципи теорії поділу влад (сис-ма стримувань і противаг).

4) всі к-ції встановл.форму правл-ня відповідної д-ви (рес-ку чи монархію).

5) к-ції закріпл.форму держ.устрою (унітарну чи федерацію).

6) к-ції проголош.п-ва і свободи гр-н.

7) к-ції закріпл.принципи орг-ції с-ми влади (встановл.інс-тут Президента, уряду, парл-нту).

8) спостерігається розширення предмету регул-ня к-ції, порівняно із к-ціями 17-18ст.

Серед осн.характеристик к-цій виділяють основоположний хар-р, установчість, народність, стабільність, легітимність.

Інші автори називають такі юридичні властивості к-цій:

1) К-ція є осн.з-н і формулює вихідні начала для ін галузей п-ва

2) К-ція наділена вищою юр.силою.

- Верховенство к-ції закріплено в самосу тексті к-ції та підтримується за допомогою норм та спец.ор-нів.

- Тобто норми к-ції мають головне значення по відношенню до ін.норм. Якщо норми з-ва суперечать к-ції, то вони не застос., не діють.

- З-ни та ін.підзак.акти повинні прийматися за правилами і процедурою, встановленою к-цією і ор-нами, створеними к-цією.

- нищестоячі акти, з-ни повинні відповідати к-ції та не суперечити їй.

3) К-ція виступає юридичною базою поточної нормотворчості, на ос-ві і на виконання к-ції видаються всі ін.норм.акти.

4) Норми к-ції є нормами прямої дії.

5) К-ція і її норми мають найбільш високу стабільність порівняно із ін.нормами п-ва, оск.вони регул.найбільш важливі сусп.віднос.

6) підвищений ступінь охорони к-ції з боку д-ви, конст.норми забезпечуються ін.галузями п-ва, всіма держ.ор-нами, о.м.с., посад.особами.