- •2.Предмет кпзк
- •3.Система кпзк.
- •4.Поняття та види конст-правових інститутів в кпзк
- •5.Конст принципи як елемент системи кпзк. Співвідношення конст принципів та принципів конст.
- •6.Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу правової держави .
- •7.Конст принцип верховенства права в англо американській системі права..
- •8. Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу розподілу влад
- •9. Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу народного суверенітету.
- •10.Субєкти конст права в зк поняття та види
- •13.Предемет та методи науки конст права зк
- •Методи (основні):
- •14.Поняття та класифікація джерел конст права зк
- •15.Формалізовані джерела конст права в зк
- •16.Неформалізовані джерела права зк
- •17.Конст як джерело в зк
- •18.Ієрархія норм конст права зк на прикладі Франції та Італії
- •19.Закон як джерело конст права в зк, поняття та класифікація Класифікація за юридичною силою (закони):
- •20.Судовий прецедент як джерело конст права в зк,поняття та види
- •В науці конституційного права судові прецеденти поділяються на 2 види:
- •23.Конст-правовий звичай як джерело конст права в зк,поняття та ознаки,приклади.
- •Звичай, як джерело права передбачає наявність наступних ознак:
- •Приклади конституційно-правового звичаю
- •26.Нпа інтеграційних обєднань держав та міжнародні як джерела конст права в зк.
- •27.Поняття і сутність констуції Поняття Конституції має 2 значення:
- •Що до сутності конституції виділяють 2 підходи:
- •Що до меж конституційного регулювання виділяють 3 моделі:
- •Юридичні властивості конституції:
- •28.Теорія та практика установчої влади в конст заруб країнах.
- •29.Еволюція змісту сучасних конст особливості змісту новітніх конст. Етапи конституційного розвитку:
- •Особливості новітніх конституцій:
- •30.Розвиток та перегляд конст в зк.Порядок внесення змін.
- •31.Форма і структура конст зк(сша ,Франція,фрн)
- •33.Поняття та основні способи правової охорони констит в зк 34.Правові та неправові способи охорони конст в зк.
- •Правовий захист к-цій.
- •35.Інститут конст юрисдикції в зк.
- •36.Поняття конст контролю в зк.
- •37.Основні моделі конст контролю,Американська,Швейцарська ,модель контролю. Інститут “Amparo”, Німецька система тотального контролю.
- •38.Види та форми конст контролю в зк.
- •39.Органи що здійснюють конст. Контроль в сша, Велика Британія, фрн, Італія,Франція,Австрія,Іспанія(порядок формування та компетенція).
- •40.Конст-правовий статус Конституційної Ради Франції порядок формування та повноваження.
- •41.Поняття конст-правового статусу особи в зк.Основні підходи.
- •Моделі конституційно-правового статусу особи (основні 4):
- •42.Елементи конст-правового статусу особи в зк.
- •43.Інститут громадянства в зк поняття, способи набуття та припинення.Європейська конвенція про громадянство.
- •44.Класифікація конст-прав і свобод в зк.
- •45.Ознаки конст прав і свобод в зк.
- •46.Ознаки та зміст особистих прав і свобод в зк.
- •47.Ознаки та зміст політичниз прав і свобод в зк.
- •48Методи конст-правого закріплення прав і свобод в зк.
- •49.Гарантії реалізації конст прав і свобод в зк. Правило Міранди,Мандамус,habeas corpus.
- •50.Інститут омбудсмана в системі гарантій конст прав і свобод людини і громадянина в зк.
- •51.Європейський суд з прав людини в системі конст праві свобод людиниі громадянина в зк.
- •52.Порядок обмеження конст прав і свобод в Конституційній практиці зк.
- •53.Судовий та позасудовий захист конст прав і свобод в зк.
- •54.Американський “біль про права”
- •55.Конст форми безпосередньої демократії поняття та види.
- •56.Іститут референдуму в зк.
- •58.Право народного вето, народної законодавчої ініціативи та право народного розпуску представницького органу в зк.
- •59.Конст-правовий інститут виборів в конст праві зк
- •60.Основні стадії виборчого процесу в зк.
- •61.Підготовча стадія виборчого процесу в зк
- •62.Голосування як стадія. Способи голосування.
- •63.Виборча геометрія та виборча географія.
- •64.Мажоритарна виборча система
- •65.Пропорційна виборча система.
- •66.Поняття та ознаки політичних партій в зк
- •68.Функції політичних партій в зк.
- •69.Класифікація політ партій в зк
- •70.Партійні системи в зк.
- •71.Реглмаентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в зк,
- •72.Концепція інститут форми держави в зк.
- •73.Поняття форми державного правління.
- •74.Поняття та види монархій
- •75.Поняті та види республік
- •76.Політико правові ознаки парламентарних форм правління.
- •77.Поняття та види форм політико територіального устрою в зк.
- •78.Конст інститут автономій в зк поняття та види.Особливості у Францій, Італії, Данії
- •79.Поняття та види федерацій, Сучасні теорії федералізму.Розподіл повноважень між центром і та суб’єктами.
- •83.Зовнішня структура зарубіжних парламентів.(сша Японія Італія фрн)
- •84.Способи формування палат парламенту.
- •86.Конст-правовий статус депутатів зарубіжних парламентів.
- •87.Керівні органи палат парламенту в зк.(сша,Велика Британія,фрн)
- •88.Парламентські комітети в зк. 89.Тимчасові комітети в парламентах зк.
- •92.Основна компетенція зарубіжних парламентів.
- •93. Додаткова компетенція зарубіжних парламентів.
- •94.Стадії законодавчого процесу в парламентах зк(сша, Велика Британія, Італія,Франція,фрн)
- •96Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в зк
- •98.Судові повноваження зарубніжних парламентів.
- •99.Поняття конст правоого інституту глави держави в зк.
- •100.Особливсті конст правового статусу монарха.Системи престолонаслідування.
- •101.Особливості конст-прав статусу президента як глави держави в зк(сша, фрн, Франція,Ізраїль ,Польща, Італія)
- •102.Повноваження глави держави в зк.
- •103.Конст правий статус глави держави в Швейцарській конфедерації та державі Ізраїль.
- •104 Поняття конст правого інститут уряду в зк
- •105.Основні способи формування уряду в зарубіжних країнах(сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •106.Стуктура уряду в зк )сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •107.Основні моделі організації урядів в зк. (сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •108.Поняття та особливості конст відповідальності урядів зк. ----109.Форми конст відповідлаьнсті уряду в зк.
- •110.Конструктивний вотум у фрн.
- •111.Політична відповідальність уряду Італії
- •113.Організація органів місцевого самоврядування в зк.
- •114.Поняття та загальна характеристика органів місцевого самоврядування в зк
- •115.Основні моделі місцевого самоврядування в зар.Кр.
- •116.Повноважження органів місцевого самоврядування в зк.
- •117. Організація місцевого самоврядування на прикладі сша, Великої Британії, Франції, Італії, фрн, Канади.
- •118.Взаємовідносини муніципальних органів з державною владою.
- •119.Конст, законодавчі та судові гарантії місцевого самоврядування на прикладі Болгарії рф,та Австрії.
- •120.Конституційна організація судової влади в зарубіжних країнах.
Юридичні властивості конституції:
-
Вища юридична сила
-
Особливий порядок прийняття
-
Особливий порядок внесення змін та доповнень, що забезпечує стабільність
-
Особливості змісту
Під сутністю к-ції розуміють закріплення важливих моментів д-сті д-ви, осн.ор-нів д-ви, зв’язків між ними, тобто закріплення державного мех-зму і статусу ос.в д-ві. Сутність к-ції в тому, що це осн. з-н, який володію вищою юр.силою. Це фундамент прав.с-ми.
Сутність к-ції проявляється також в тому, що вони відображають баланс осн.соц.інтересів в сус-ві.
Об’єктами конст.регул-ня є групи сусп.віднос., які регул.к-ція, ними виступають:
-
Головною являється група відносин, пов’язаних із орг-цією вищої держ.вл., т обто закріплюється держ.мех-зм, порядок його утв-ня і функціонування.
-
Об-том конст.регул-ня виступає правовий статус особи: п-ва, свободи та об-ки гр.-н.
-
Відносини, які регул.держ.устрій кр-ни. В федеративній д-ві особлива увага приділяється питанням про стр-ру і співвідношення федеральної влади та влади суб-тів федерації.
-
питання, які стос.взаємовідносин з ін д-ами.
-
Норми, які закріпл.соц.роль д-и.
-
норми, яків регул.порядок зміни к-цій, прийняття нових к-цій.
Ф-ції конституцій – це те, для чого вона приймається і працює.
До них відносять:
-
юр.ф-ція, тобто регул-ня певних сусп.віднос., формування і закріплення осн.моментів життя д-сті д-и.
-
політ.ф-ція полягає у закріпленні політик.устрою, співвідношення політ.сил всередині конкретної д-и і надання їм можливості вільного функціонування і вільної політ.б-би.
-
ідеологічна ф-ція розуміється як ф-ція найвищого прав.авторитету для гр-н та д-ви, тобто к-ція – це з-н, який виховує повагу до п-ва та найбільш важливих цінностей в д-ві.
28.Теорія та практика установчої влади в конст заруб країнах.
Теорія установчої влади – вчення, за яким конституція як основний закон держави визнається актом первинної (установчої) влади, що безпосередню належить народові. Виникнення цієї теорії було зумовлене поширенням у 18 ст. концепції народного суверенітету та ідеї суспільного договору. Теорія концептуально сформульована в 1789 Е. Ж. Сьєйєсом, який першим ужив відповідний термін. Водночас конституція характеризувалася як джерело інших, встановлених нею і по суті вторинних влад — законодавчої, виконавчої та судової. Результатом поширення теорії установчої влади було визнання різної природи конституції та законів: якщо конституція вважалася актом установчої влади, з чого виводили її найвищу юридичну силу, то закони — актами законодавчої влади, чим пояснювали їх субординованість, насамперед за силою конституції.
Теорія установчої влади знайшла відбиток у характеристиці переважної більшості конституцій як народних. Такими вважаються ті конституції, що прийняті установчими зборами, референдумом або парламентом. Нерідко буває сполучення двох із названих способів: відповідному референдуму може передувати розробка і схвалення конституції установчими зборами або парламентом.
Установчі збори — це орган, сформований шляхом загальних і прямих виборів звичайно з метою попереднього схвалення або прийняття конституції, а також іноді внесення до неї змін. За умов конкретних країн установчі збори мають різні назви: власне установчі збори, конвент, конституційні збори (асамблея, конгрес) тощо. У деяких випадках назва установчих зборів некоректно вживалася для позначення різних органів, які з метою розробки або попереднього схвалення конституції на невиборній основі утворювалися парламентом, президентом або урядом чи навіть політичними партіями.
У наші дні попереднє схвалення або прийняття конституції представницькими установчими зборами зазвичай відбувається за однієї з двох обставин. По-перше, установчі збори формують при утворенні нової держави або при поновленні демократичного режиму. По-друге, в ряді країн (Болгарія, більшість країн Латинської Америки) установчі збори набули характеру традиційного способу конституційної нормотворчості.
Як зазначалося, народними також вважаються конституції, прийняті або затверджені на референдумі..
Практика прийняття конституції парламентом набула поширення у минулому столітті. В Європі у відповідний спосіб прийняті конституції Австрії, Грузії, Данії, Ісландії, Македонії, Молдови, Словаччини, Словенії, України, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Чорногорії і Швеції.
Згідно з конституційною доктриною ряду країн (Франція, Колумбія та ін.), установча влада – це незалежна і самостійна публічна влада, що має найвищу юридичну силу і посідає відповідне місце у поділі влад поряд із законодавчою, виконавчою та судовою.
Під установчою владою розуміється фактично орган, який наділений спеціальною політичною владою для прийняття конституції. Отже, зміст установчої влади складають повноваження щодо прийняття або суттєвому зміненню конституції держави. В цьому зв’язку доцільно підкреслити, що будь-яка процедура прийняття конституції є коректною тільки у тому випадку, якщо вона забезпечує реалізацію установчої влади. Тільки суб’єкти, які володіють установчою владою, можуть затвердити фундаментальний закон держави. Недотримання цього порядку суперечить сутності конституції як основного закону, є конституційно-правовим порушенням.