Тема №12. Інші види досліджень у сфері судочинства.

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, завдання та можливості інших видів досліджень у сфері судочинства. Проблема класифікації інших видів досліджень. Об’єкти інших видів досліджень.

2. Поняття та загальна характеристика ґрунтознавчих, біологічних, екологічних, інженерно-технічних, економічних, товарознавчих, авто товарознавчих, оціночних, мистецтвознавчих експертиз та експертних досліджень.

3. Методики інших видів досліджень.

Тема №13. Особливості фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства та їх використання в процесі доказування.

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, значення та способи фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства. Поняття процесуальних і технічних способів фіксації ходу і результатів досліджень у сфері судочинства.

2. Протокол слідчої дії як засіб фіксації її ходу і результатів. Процесуальні і технічні вимоги до складання протоколу.

3. Висновок експерта як спосіб фіксації ходу і результатів експертного дослідження: поняття, структура, види, процесуальні і технічні вимоги.

Особливості і зміст складових висновку експерта. Особливості ілюстративної частини висновку експерта. Технічні способи фіксації ходу та результатів процесуальних дій: поняття, види, особливості.

4. Особливості використання результатів окремих видів досліджень в доказуванні.

Модульний контроль по змістовному модулю №1. Питання, які виносяться на модульний контроль знань

1. Розкрийте сутність:

- пізнання як відображення об’єктів та їх властивостей на місці події;

- психофізіологічні аспекти пізнання та проблеми адекватності пізнавального відображення.

2. Які види пізнання у сфері судочинства Ви знаєте?

3. Суб’єкти пізнання у сфері судочинства. Особливості процедури пізнання у сфері судочинства.

4. Досудове розслідування злочинів і судовий розгляд справ як різновид пізнавальної діяльності.

5. Розкрийте сутність: пізнання і доказування; пізнання, дослідження та доказування.

6. Які засоби пізнання і доказування у сфері судочинства Ви знаєте?

7. Перерахуйте види досліджень у сфері судочинства.

8. Розкрийте сутність ідентифікації як засобу розв’язання пізнавальних завдань у сфері судочинства.

9. Розкрийте етимологічні аспекти понять “ідентифікація” і “ототожнення”, та співвідношення понять “тотожність”, “ідентичність”, “схожість”, “подібність” і “групова (родова, видова) належність”.

10. Розкрийте онтологічний зміст понять “ідентичність” і “тотожність”.

11. Розкрийте поняття діалектичного характеру тотожності та ідентифікаційного періоду.

12. Яка основна мета і значення процесуальної форми ідентифікаційних досліджень, правова регламентація їх організації і проведення та фактичні і процесуальні підстави?

13. Яка сутність процесуальних і непроцесуальних ідентифікаційні досліджень та ідентифікаційних дій. Умови допустимості результатів ідентифікаційних досліджень у сфері судочинства.

14. Які методи ідентифікаційних досліджень Ви знаєте?

15. Як використовуються криміналістичні ідентифікаційні дослідження в системі загальнонаукових та прикладних ідентифікаційних досліджень?

16. Розкрийте поняття і дайте загальну характеристику неідентифікаційних досліджень та їх співвідношення з ідентифікаційними дослідженнями.

17. Які процесуальні особливості організації і проведення досліджень у сфері судочинства та використання їх результатів у суді?

18. Дайте загальну характеристику суб’єктів досліджень у сфері судочинства.

19. Процесуальна діяльність суб’єктів доказування та їх процесуальний статус.

20. Процесуальні і непроцесуальні форми досліджень речових доказів у сфері судочинства.

21. Розкрийте сутність поняття спеціальних знань при здійсненні досліджень у сфері судочинства.

22. Поняття “спеціаліст” та “експерт”, їх процесуальний статус, функції та процесуальне значення їх діяльності.

23. Поняття, види і завдання експертних досліджень у сфері судочинства.

24. Процесуальна регламентація організації і проведення експертних досліджень.

25. Які питання ставляться перед експертом, вибір експерта, взаємодія слідчого (суду) і експерта?

26. Особливості підготовки матеріалів на експертне дослідження.

27. Дайте загальну характеристику наукових методів, експертних методик та спеціальних технічних засобів, що використовуються в експертних дослідженнях.

28. Види висновків експерта, їх оцінка слідчим (судом) та використання у процесі доказування.

29. Суди, як суб’єкти досліджень окремих обставин і речових доказів у ході судового розгляду справ.

30 Об’єкти досліджень у сфері судочинства та взаємодія об’єкта і суб’єкта пізнання.

31. Розкрийте поняття матеріальних та ідеальних об’єктів.

32. Розкрийте поняття “Сутність і явище”. “Що сприймається органами чуття і що осягається розумом?”. “Річ в собі”.

33. Як Ви розумієте властивості та ознаки об’єкта, групові та індивідуальні ознаки і їх кількісні характеристики?

34. Розкрийте сутність поняття відображення, причини й наслідку, видів відображень.

35. Поняття “сліди” в широкому і вузькому значеннях. Види слідів. Поняття ототожнюваних і ототожнюючих об’єктів.

36. Дайте загальну характеристику структури процесуальних та непроцесуальних досліджень у сфері судочинства.

37. Розкрийте сутність: поняття, об’єкти, завдання, методи трасологічних досліджень.

38. Процесуальні та непроцесуальні дослідження письма, письмової мови, почерку та інших реквізитів документів.

39. Методики експертних досліджень письма, почерку та інших реквізитів документів.

40. Завдання і види досліджень особистості у сфері судочинства.

41. Класифікація зовнішніх ознак особистості та правила побудови словесного портрета. Способи ототожнення за зовнішніми ознаками.

42. Пред’явлення для впізнання, особливості його підготовки і проведення.

43. Психологічні аспекти пред’явлення для впізнання. Проблеми аналітичного і синтетичного впізнання.

44. Особливості пред’явлення для впізнання особистості, трупа, предметів і документів, тварин, приміщень і ділянок місцевості.

45. Обстеження (освідування) особистості: поняття, завдання, особливості.

46. Судово-медичні, судово-психологічні, судово-психіатричні та інші види досліджень особистості: поняття, завдання, особливості.

47. Способи фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства.

48. Висновок експерта як спосіб фіксації ходу і результатів експертного дослідження.

Завдання для проведення модульного контролю знань №1

1. Провести організаційно-підготовчі дії по призначенню ідентифікаційної експертизи.

2. Провести організаційно-підготовчі дії по призначенню пред'явлення для впізнання.

Звіт подається у вигляді :

а) організаційного плану підготовчої роботи.

б) пакету необхідних процесуальних документів.

Список рекомендованої літератури до всіх тем

навчального змістовного модуля №1

“Загальнотеоретичні, організаційні та процесуальні

аспекти досліджень у сфері судочинства”.

1. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел. – М.: Юрид. лит., 1964. – 203 с.

2. Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология: Учебн. пособие. – М.: Медицина, 1990. – 336 с.

3. Бахин В.П. Особенности расследования заказных убийств: Лекция. – К., 1999. – 48 с.

4. Бахин В.П., Карпов Н.С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения: Лекция. – К., 1999. – 22 с.

5. Бахин В.П., Михайлов М.А. Анализ криминальных взрывов (по материалам АР Крым). – Симферополь, 1999. – 44 с.

6. Бахин В.П., Биленчук П.Д., Кузьмичев В.С. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: Учебн. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1991. – 104 с.

7. Бедняков Ю.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.

8. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики. – М.: НОРМА, 1999. – 496 с.

9. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 1: Общая теория криминалистики.– 408 с.

10. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 2: Частные криминалистические теории. – 464 с.

11. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 3: Криминалистические средства. приемы и рекомендации. – 480 с.

12. Белкин Р.С. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. – М.: НОРМА, 1999. – 429 с.

13. Белкин Р.С. Собирание исследование и оценка доказательств: сущность и методы. – М.: Наука, 1966. – 295 с.

14. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1988. – 272 с.

15. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.

16. Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика: Общетеоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1973. – 264 с.

17. Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен сам себе. – К.: Лыбидь, 1991. – 144 с.

18. Берзин В.Ф. Некоторые спорные вопросы теории идентификации // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 6. – К.: РИО МВД УССР, 1969. – С. 151–153.

19. Берзин В.Ф. Логический анализ задач и процесса криминалистического идентификационного исследования. – К.: РИО МВД УССР, 1974. – 34 с.

20. Берзин В.Ф. Логические основания формулирования выводов в идентификационных криминалистических исследованиях // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 12. – К.: РИО МВД УССР, 1976. – С. 58–62.

21. Берзин В.Ф., Ковальчук З.А., Меленевская В.С. Об идентификационной задаче в комплексной экспертизе вещественных доказательств // Криминалистика и судебная экспертиза, 1983.-№27.–С.15-21.

22. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.: МГУ, 1982. – 173 с.

23. Бонгард М.М. Проблема узнавания. – М.: Наука, 1967. – 293 с.

24. Бритвич Н.Г. Теоретические основы и практика предъявления для опознания: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук. – Харьков, 1968. – 22 с.

25. Бритвич Н.Г., Дидоренко Э.А., Бершадский А.Е. Вопросы теории и практики предъявления для опознания. – Ростов-на-Дону, 1972. – 106 с.

26. Бунак В.В. Антропометрия. – М.: Учпедгиз, 1941.

27. Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства. – М.: Юрид. лит., 1980. – 48 с.

28. Винберг А.И. Основные принципы советской криминалистической экспертизы. – М.: Юрид. лит., 1949. – 132 с.

29. Винберг А.И. Идентификационная, диагностическая и ситуационная криминалистические экспертизы // Сов. государство и право, 1978. -№ 9. – С. 71-75.

30.Винберг А.И., Малаховская Н.Т. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз). – Волгоград: НИИ РИО Высшей следств. школы МВД СССР, 1979. – 183 с.

31.Виниченко И.Ф., Житников В.С., Зинин А.М. и др. Криминалистическое описание внешности человека. Учебн. пособие. – М.: МЮИ МВД России, Изд-во “Щит-М”, 1998. – 198 с.

32. Гаврилова Н.И. Человек как объект описания в свидетельских показаниях // Вопросы борьбы с преступностью. – Вып. 29. – М., 1978. – С. 127–139.

33. Гапанович Н.Н. Опознание в следственной и судебной практике (тактика). – Минск: БГУ, 1978. – 185 с.

34. Гапанович Н.Н. Опознание в судопроизводстве (процессуальные и психологические проблемы). – Минск: БГУ, 1975. – 176 с.

35. Герасимов М.М. Восстановление лица по черепу. – М., 1955

36. Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике: Учебно-практическое пособие / Под ред. проф. Р.С. Белкина. – М., 1996. – 128 с.

37. Гинзбург А.Я. Тактика предъявления для опознания. – М.: Юрид. лит., 1971. – 63 с.

38. Глезер В.Д. Механизм опознания зрительных образов. –М.,1966.–219с.

39. Головецький М.О. Деякі питання пред’явлення для впізнання // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Вип. 1. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1996. – С.84–86.

40. Головецький М.О. Узнавання як прийом слідчої тактики // Актуальні проблеми сучасн. науки в дослідж. молодих учених. – Вип.2. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 65–69.

41. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа, 1980. – 160 с.

42. Гончаренко В.Г., Котюк І.І. Гносеологічна функція криміналістичної ідентифікації // Вісник Київ. ун-ту. Юридичні науки. Вип. 26. – К.: Вища школа, 1985. – С. 78–81.

43. Грановский Г.Л. Криминалистическая ситуационная экспертиза места происшествия // Рефераты научн. сообщений на теоретич. семинаре –криминалистических чтениях. – Вып. 16. – М., 1977. – С. 13–15.

44. Грановский Г.Л. Ситуалогическое исследование места происшествия // Программирование и ситуалогическе методики трасологич. исследований: Сб. научн. трудов ВНИИСЭ. – Вып. 37. – М., 1979. – С. 104–139.

45. Грановский Г.Л. Классификация задач комплексных экспертиз // Актуальные проблемы теории суд. экспертизы. – М., 1984. – С. 113–134.

46. Демидов В. Как мы видим то, что видим. – М.: Наука, 1987. – 128 с.

47. Дидковская С.П. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти: Учебн. пособие. – К.: КГУ, 1982. – 86 с.

48. Дорофеев Р.В., Друян З.И., Салтевский М.В. Розыск преступника по портрету, нарисованному со слов потерпевших // Следственная практика. – Вып. 63. – М., 1963. – С. 35.

49. Дубягин Ю.П., Торбин Ю.Г. Использование данных внешности человека в раскрытии и расследовании преступлений. – М., 1987. – 89 с.

50. Зинин А.М., Виниченко И.Ф. и др. Криминалистическое описание внешности человека (функциональные и сопутствующие элементы и признаки). – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – 242 с.

51. Зинин А.М., Дубягин Ю.П. Фиксация признаков внешности трупа. – М., 1976. – 124 с.

52. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. – М., 1961. – 562 с.

53. Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. – М.:ВЮЗИ, 1973. – 25с.

54. Кентлер Р.А. Основные вопросы идентификации и новые возможности ее применения в криминалистике: Автореф. дисс. ...канд. юрид. наук. – Л., 1963. – 19 с.

55. Колдин В.Я. Идентификация при производстве криминалистических экспертиз. – М.: Юрид. лит., 1957. – 152 с.

56. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении истины по уголовным делам. – М.: МГУ, 1969. – 149 с.

57. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений. – М.: Юрид. лит., 1978. – 144 с.

58. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. – М.: Юрид. лит., 1977. – 111 с.

59. Корухов Ю.Г. Предъявление для опознания на предварительном следствии и в суде. – М.: ВЮЗИ, 1968. – 30 с.

60. Корухов Ю.Г. Соотношение категорий экспертных задач: идентификационных, классификационных, диагностических // Актуальн. проблемы теории судебной экспертизы. – М., 1984. – С. 48–56.

61. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. Научно-практическое пособие. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА.М, 1998. – 288 с.

62. Котюк И.И. Криминалистическая идентификация как средство познания и доказывания в уголовном судопроизводстве. – Дисс.... канд. юрид. наук. – Киев, 1989. – 216 с.

63. Котюк И.И. Сущность тождества // Криминалистика и судебная экспертиза, 2001. – Вып. 50. – С. 24–35.

64. Котюк І.І. Теоретичні аспекти криміналістичної ідентифікації: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. – 208 с.

65. Котюк І.І. Діалектичний характер слідоутворення детермінує особливості класифікації слідів в криміналістиці // Вісн. Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. Юрид. науки. – 2005. – № 63. – С. 53–57.

66. Котюк І.І., Новак Я. Загальнонаукові методи пізнання в системі методів криміналістики (на прикладі дослідження зброї, боєприпасів та слідів їх використання) / Вісн. Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. Юрид. науки. – 2005. –

№ 64. – С. 97–100.

67. Котюк І.І. Теорія судового пізнання : Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. – 435 с.

68. Кочаров Г.И. Опознание на предварительном следствии. – М.: Юрид. лит., 1955. – 136 с.

69. Кучеров И.Д. Соотношение тождества и различия (на материалах криминалистики). – Минск: Наука и техника, 1968. – 200 с.

70. Кучеров И.Д. Функции различий в практическом познании. – Минск.: Наука и техника, 1972. – 320 с.

71. Крестовников О.А. Система методологии криминалистики // Государство и право, 2007. – № 9. – С. 50–57.

72. Крикунов А., Маевский А. Тактика и психологические основы предъявления для опознания на предварительном следствии. – К.,1977. – 42с.

73. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.

74. Лейстер Л., Буйташ П. Химия в криминалистике: Пер. с венг. – М.: Мир, 1990. – 302 с.

75. Лисицин В.П. Пред’явлення для упізнання вимагає більш чіткої регламентації в нормах КПК України // Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики. – К., 1994. – С. 138–150.

76. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов (правовые и методологические проблемы) : Дисс. ... доктора юрид. наук. – Киев, 1974.

77. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1979. – 88 с.

78. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике: Учебн. пособие. – К.: КГУ, 1987. – 100 с.

79. Ложкевич А.А. Предъявление фонограмм для опознания личности. – М. 1978. – 84 с.

80. Лоуэн А. Язык тела / Пер. с англ. Н.Б. Буравовой. – Спб.: Академический проект, 1997. – 383 с.

81. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. – М.: Юрид. лит., 1981. – 152 с.

82. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М.: Юрид. лит., 1973. – 215 с.

83. Лузгин И.М. Расследование как процесс познания. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1969. – 178 с.

84. Лук’янчиков Є.Д. Пред’явлення для впізнання. – Макіївка: Графіті, 1998. – 145 с.

85. Лук’янчиков Є.Д. Щодо видів пред’явлення для впізнання / Правничий часопис Донецького ун-ту, 1997. – Вип 1. – С. 35–38.

86. Лукьянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам памяти. – Донецк: Академия, 1968. – 112 с.

87. Максимов В.С. Следственные ситуации и организация очной ставки // Научные труды. – Вып. 41. – Свердловск, 1975. – 79 с.

88. Материалы научной конференции, посвященной вопросам установления групповой принадлежности вещественных доказательств в практике судебной экспертизы. – К.: КНИИСЭ, 1963. – 167 с.

89. Миралиев Б., Мирзажанов К. Участие общественности в предупреждении и расследовании преступлений. – Ташкент: “Фан”, 1984. – 135 с.

90. Митричев В.С. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1980. – 113 с.

91. Митричев В.С. Научные основы и общие положения криминалистических идентификационных исследований физическими и химическими методами // Дисс.... доктора юрид. наук. – М., 1971.

92. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа, 1984. – 133 с.

93. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.

94. Новоселова Н.А. Криминалистическая идентификационная экспертиза. – Минск: Беларусь, 1966. – 144 с.

95. Общее учение о методах судебной экспертизы. Сборник научных трудов. – М.: ВНИИСЭ, 1977. – 132 с.

96. Орлов Ю.К. Спорные вопросы теории идентификации (логико-гносеологические аспекты) – Проблемы теории судебной экспертизы. – М.: ВНИИСЭ, 1980. – № 44. – С. 42–58.

97. Орлов Ю.К. Классификация экспертных исследований по их задачам // Новые разработки и дискуссионные проблемы теории и практики судебной экспертизы: Экспресс-информация. – М.: 1985. – Вып. 1. – С. 13–18.

98. Павленко С.Д. Криминалистическое исследование оттисков печатных форм. – К.: РИО МВД УССР, 1971. – 83 с.

99. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. – М.: Юрид. лит., 1973. – 144 с.

99. Палий В.М. Классификация экспертных задач в свете теории распознавания образов // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 37, 1988. – С. 30–35.

100. Петренко В.М. Предъявление для опознания при расследовании преступлений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1975. – 46 с.

101. Петуховский М.А. Тактические особенности предъявления для опознания при расследовании преступлений, совершенных осужденными в ИТУ. – Л., 1976. – 126 с.

102. Пиз Аллан. Язык телодвижений (Как читать мысли других людей по их жестам). – Луганск: Глобус, 1998. – 200 с.

103. Поль К.Д. Естественно-научная криминалистика: (Опыт применения научно-технических средств при расследовании отдельных видов преступлений): Пер. с нем. – М.: Юрид. лит., 1985. – 304 с.

104. Потапов С.М. Принципы криминалистической идентификации // Сов. государство и право. – 1940. – №1. -–С. 66–81.

105. Потапов С. Введение в криминалистику. – М.: РИО ВЮАКА, 1948. – 46 с.

106. Практика уголовного сыска: Научно-практический сборник. Составитель – А. Ваксян. – М.: Лига Разум, 1999. – 244 с.

107. Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Сборник научных трудов. – М., 1988. – 116 с.

108. Расследование контрабанды: Практ. пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 208 с.

109. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств. – М.: Юрид. лит., 1977. – 120 с.

110. Рейсс Р.А. Словесный портрет. Опознание и отождествление личности по методу А. Бертильйона. – М., 1911.

111. Рогинский Я.Я., Левин М.Г. Антропология. – М.: Высшая школа, 1978.

112. Розанов М.И. Теоретические основы идентификации целого по частям. Автореф. дисс. ...канд. юрид. наук. – М., 1970. – 18 с.

113. Романов Н.С. Диагностика как метод и задача судебно-экспертного исследования // Криминалистика и судебная экспертиза. Вып. 31. – К.: Вища школа, 1985. – С. 8–15.

114. Савинов А.В. Логические законы мышления (о структуре и закономерностях логического процесса). – Л.: ЛГУ, 1958. – 371 с.

115. Салтевский М.В. Следы человека и приемы использования их для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления. – Киев, 1983. – 126 с.

116. Салтевский М.В. Идентификация и установление групповой принадлежности. – Х.: ХЮИ, 1965. – 77 с.

117. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология (работа с запаховыми следами): Лекция. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1976. –47 с.

118. Салтевский М.В., Головецкий М.А. Тактика опознания человека по походке // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: КНИИСЭ, 1993. – Вып. 46. – С. 57–62.

119. Самошина З.Г. Вопросы теории и практики предъявления для опознания на предварительном следствии. – М., 1976. – 163 с.

120. Самошина З.Г. Криминалистическое отождествление человека по признакам внешности. – М.: МГУ, 1963.

121. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К.: РИО МВД УССР, 1970. – 256 с.

122. Сегай М.Я., Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии). – К.: “Ін Юре”, 1997. – 174 с.

123. Седова Т.А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. – Л.: ЛГУ, 1986. – 105 с.

124. Седых-Бондаренко Ю.П. Криминалистическая неидентификационная экспертиза. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1973. – 52 с.

125. Селиванов Н.А. Актуальные теоретические вопросы криминалистической идентификации // Вопросы борьбы с преступностью. -Вып. 14. – М.:Юрид. лит., 1971. –С.133–147. -Вып.15. – М.:Юрид. лит., 1972. – С. 135–159.

126. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: система понятий. – М.: Юрид лит., 1982. – 152 с.

127. Селиванов Н.А. Нужна ли криминалистике такая “диагностика”? // Соц. законность, 1988. – № 6. – С. 58–60.

128. Селиванов А., Эйсман А. Соотношение тождества и различия // Соц. законность, 1969. – № 6. – С. 92–95.

129. Следственные действия. Криминалистические рекомендации. Типовые образцы документов / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1999. – 501 с.

130. Слинько С.В. Розыск. Признаки внешности человека: Справочное пособие. – Х.: РИФ “Арсис” ЛТД, 1998. – 256 с.

131. Смирнов С.Д. Психология образа: проблемы активности психического отражения. – М., 1985. – 231 с.

132. Снетков В.А. Данные о внешнем облике человека и их использование в работе органов внутренних дел. – М., 1975. – 119 с.

133. Снетков В.А., Зинин А.М. ИКР – современное средство собирания данных о внешности человека. В сб.: Теория и практика собирания доказательственной информации техническими средствами на предварительном следствии. – Киев, 1980.

134. Современные проблемы судебной фоноскопической экспертизы (материалы специализированного семинара, состоявшегося 16.10.1998 г.). – Харьков., 1999. – 84 с.

135. Судебно-почерковедческая экспертиза. – М.:Юрид. лит.,1971. – 304с.

136. Терзиев Н.В. Криминалистическое отождествление личности по признакам внешности. – М.: ВЮЗИ, 1956.

137. Терзиев Н.В. Идентификация и определение родовой (групповой) принадлежности. – М.: ВЮЗИ, 1961. – 46 с.

138. Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств: Учебное издание. – Х.: Арсис, 1998. – 256 с.

140. Тимошенко П.Ю. Проблеми діагностики слідів пам’яті людини в кримінальному судочинстві. – К., 1994. – 56 с.

141. Тихиня В.Г. Применение криминалистической тактики в гражданском процессе (при исследовании вещественных доказательств). – Минск: Изд-во БГУ, 1976. – 160 с.

142. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия: Учебное пособие. – Барнаул: Изд. Алт. ун-та. – 1987. – 232 с.

143. Турчин Д.А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике. – Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1983. – 188 с.

144. Фурса В.И. Ассоциативный подход к восстановлению у очевидца следа памяти внешности устанавливаемого лица // Акт. вопросы суд. экспертизы. – Х.: Право, 1998. – С. 276–279.

145. Цветков П. Опознание на предварительном следствии. – М., 1995. – 125 с.

146. Цветков П.П. Предъявление для опознания в советском уголовном процессе. – Л.: ЛГУ, 1962. – 115 с.

147. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической идентификации в крминалистике. – М.: МГУ, 1975. – 96 с.

148. Шейфер С.А. Следственные действия: Система и процессуальная форма. – М.: ЮЛ, 1981. – 128 с.

150. Шехтер М.С. Зрительное опознание (Закономерности и механизмы). – М.: Педагогика, 1981. – 245 с.

151. Шехтер М.С. Некоторые теоретические проблемы психологии узнавания // Вопросы психологии. – М., 1963. – № 4. – С. 35–46.

152. Шехтер М.С. Изучение механизмов симультанного узнавания //Доклады АПН РСФСР. – М., 1961. – № 1. – 380 с.

153. Шиканов В.И. Актуальные вопросы уголовного судопроизводства и криминалистики в условиях современного научно-технического прогресса. – Иркутск: Изд-во Ирк. ун-та, 1978. – 190 с.

154. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: Организация и проведение. – М.: Юрид. лит., 1979. – 188 с.

155. Шляхов А.Р., Орлова В.Ф. Принципы классификации задач криминалистической экспертизы // Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью: Тезисы республ. научн. конф. – К., 1983. – С. 61–64.

156. Щекин Г.Б. Как читать людей по их внешнему облику. – К.: Украина, 1993. – 240 с.

157. Яковлев Я.М., Булгарин В.А., Овруцкий И.Я. Назначение судебной автотехнической экспертизы. – Душанбе: Ифрон, 1964. – 135 с.

158. Якубович Н.А. Теоретические основы предварительного следствия. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1971. – 142 с.