
- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Юридичний факультет
- •Кафедра криміналістики теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства робоча навчальна програма спецкурсу
- •Дослідження документів”
- •Теми та короткий зміст лекцій, практичних занять та самостійної
- •Контрольні запитання до змістовного модуля №2………………… 54
- •I. Передмова
- •II. Система контролю знань студентів
- •- Усне опитування: відповідь – 3 балів, доповнення відповіді –2 бали;
- •Експрес опитування – 2 бали;
- •Реферат – 5 балів;
- •III. Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять спецкурсу
- •Навчальною програмою спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” передбачено вивчення студентами таких основних тем, які перераховані в таблиці №1.
- •Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
- •Тема №2. Загальнотеоретичні аспекти пізнання та доказування в судочинстві
- •Тема №3. Поняття і види досліджень у сфері судочинства, їх загальна характеристика та фактичні і процесуальні підстави їх проведення
- •Тема №4. Суб’єкти досліджень у сфері судочинства, їхня гносеологічна та процесуальна компетенція
- •Тема №5. Об’єкти досліджень у сфері судочинства.
- •Тема №6. Структура криміналістичних досліджень у сфері судочинства.
- •Тема №7. Трасологічні дослідження.
- •Тема №8. Дослідження документів, письма та почерку.
- •Тема №9. Авторознавчі дослідження у сфері судочинства.
- •Тема №10. Дослідження зброї, боєприпасів та слідів їх використання.
- •Тема №11. Дослідження особистості.
- •Тема №12. Інші види досліджень у сфері судочинства.
- •Тема №13. Особливості фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства та їх використання в процесі доказування.
- •Модульний контроль по змістовному модулю №1. Питання, які виносяться на модульний контроль знань
- •Змістовний модуль №2 “Теорія і практика криміналістичного дослідження документів”. Тема № 1. Предмет, об’єкти, завдання, методи криміналістичного дослідження почерку
- •Рекомендована література по темі.
- •Тема №2. Психофізіологічний механізм формування письмово-рухової навички.
- •Рекомендована література по темі.
- •Тема №3. Закономірності формування індивідуального почерку і підписів та основні властивості, необхідні для їх криміналістичного дослідження.
- •Рекомендована література по темі.
- •Тема № 4. Поняття ознаки почерку як носія інформації про властивості почерку. Систематизація ознак почерку. Питання, які виносяться на лекцію:
- •Рекомендована література по темі.
- •Рекомендована література по темі.
- •Рекомендована література.
- •Тема №7. Методичні основи судово-авторознавчого дослідження текстів.
- •Рекомендована література
- •22. Вул с.М. Криминалистическая экспертиза письменной речи в системе судебной экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза. – к., 1977. -Вьш. 15. – с.63-64.
- •23. Вул с.М. Особенности методики диагностирования образовательного уровня автора документа // Криминалистика и судебная экспертиза. - к., 1985.- Вып. 31. - с. 64-71.
- •Тема № 8. Предмет, об' єкти , завдання, методи техніко-криміналістичного дослідження документів
- •Тема №10. Основні способи підроблення документів і цінних паперів та техніко-криміналістичне їх дослідження
- •Рекомендована і використана література до тем 8-10
- •Рекомендована література.
- •Тема № 2. Механізм формування письмово-рухової навички, властивості почерку, як об’єкта криміналістичної експертизи. Питання, які виносяться на семінарське заняття.
- •Рекомендована література.
- •Тема № 3. Процесуальні й організаційні питання призначення і проведення судово-почеркознавчої експертизи.
- •Самостійна робота студентів.
- •Тема № 4. Криміналістичне дослідження рукописних текстів. Питання, які виносяться на практичне заняття.
- •Рекомендована література.
- •Тема № 5. Судово-авторознавча експертиза.
- •Рекомендована література.
- •Тема №6. Захист документів від підробки
- •Рекомендована література:
- •Контрольні запитання до змістовного навчального модуля №2
- •Типове завдання модульної контрольної роботи за змістовним модулем №2
- •VII. Методичні рекомендації для написання та оформлення рефератів та контрольних робіт
II. Система контролю знань студентів
Система поточного, модульного та підсумкового контролю знань та умови складання заліку з спецкурсу включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань за модульно-рейтинговою системою, яка складається з двох модулів. Оцінювання знань студентів спрямоване на реалізацію таких завдань:
– підвищення їх мотивації до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх завдань з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
– відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
– відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення спецкурсу з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
– подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання та заліку;
– розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.
Спецкурс “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” викладається протягом одного семестру.
По завершенню курсу студенти складають залік, на який виносяться питання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний – ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
Під час викладання лекційного матеріалу по змістовному модулю №1 лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Підсумкова оцінка визначається як сума балів, набраних студентом за змістовні модулі та поточні відповіді (60 балів) та кількості балів, отриманих на заліку чи іспиті (40 балів).
-
Модулі
Змістовні модулі №1 та №2
Залік
Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів
30+30
40
60+40=100
Якщо за результатами модульного контролю студент отримав за модулі №1 та №2 та поточні відповіді менш ніж по 30 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав усіх видів робіт, які передбачаються навчальним планом за семестр. Максимальна кількість балів, які може отримати студент за змістовні модулі №1 та №2 становить 60 балів.
Форми поточного контролю знань студентів:
-
- Усне опитування: відповідь – 3 балів, доповнення відповіді –2 бали;
-
Експрес опитування – 2 бали;
- самостійна робота –3 бали;
-
Реферат – 5 балів;
-
тестування –5 балів;
-
модульна контрольна робота – 20 балів.
У разі відсутності студента на лекції або практичному занятті він зобов’язаний відпрацювати їх шляхом усного опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або написання реферату на тему, задану викладачем. Невідпрацьовані лекції вважаються пропусками і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Якщо ж студент пропустив більше третини від загальної кількості лекцій та практичних занять, то він ні до відпрацювання, ні до заліку не допускається.
Модульний котроль знань студентів.
Модульний контроль знань студентів проводяться на відповідному практичному занятті після вивчення тем відповідного модуля. Максимальна сума балів за модульну контрольну роботу становить 20 балів, але загальна оцінка за змістовні модулі №1 та №2 буде визначатись як сума балів, отриманих студентом внаслідок поточного контролю знань за відповідний період. Максимальна оцінка може складати загалом 60 балів відповідно по 30 балів за кожний модуль. Протягом семестру студенти виконують по одній модульній контрольній роботі і відповідно можуть набрати по 30 балів за кожну, достатніх для отримання заліку за вказаною сумою балів.
Підсумковий семестровий контроль.
Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка за вивчення спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” визначається як сума оцінок поточного контролю знань студентів, оцінки за змістовні модулі та оцінки, отриманої на заліку. У підсумку студентом може бути отримано максимально 100 балів.
Оцінені за 100–бальною системою знання студента фіксуються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче.
Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:
Студент отримує залік, якщо сума балів, яку він набрав протягом семестру, є рівною або більшою за встановлений мінімум залікових балів, а саме:
-
-
За 100-бальною шкалою
оцінювання знань
-
Оцінка за національною шкалою оцінювання знань студентів
-
90-100 (відмінно)
-
5
-
відмінно
-
зараховано
-
85-89 (дуже добре)
-
4
-
добре
-
зараховано
-
75-84 (добре)
-
65-74 (достатньо)
-
3
-
задовільно
-
зараховано
-
60-64 (задовільно)
-
35-59 (повторне складання)
-
2
-
незадовільно
-
не зараховано
-
1-34 (повторне вивчення)
-
-
-
Якщо студент набрав достатню кількість балів для заліку, але хоче мати 90-100 балів, він може складати залік, або ж задовольнись тією кількістю балів, яка достатня для одержання заліку без додаткового складання самого заліку.
Спецкурс викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП), яка запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних знань, ритмічної самостійної роботи студентів впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів викладачами та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
З найбільш важливих тем проводяться практичні заняття, на яких використовуються такі форми та методи контролю знань студентів, як: наукова доповідь, експрес-опитування, доповнення відповіді студентів, вільна дискусія, співбесіда, обговорення реферативних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання тощо.
Рівень підготовленості студентів, знань, ерудиції та активності студентів на практичних заняттях оцінюється викладачем самостійно.
Завершується вивчення спецкурсу проведенням заліку. До заліку допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях, набрали мінімальну кількість білів і успішно склали змістовні модулі.