I. Передмова

Спецкурс “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” передбачає розширення та поглиблення знань студентів про теоретичні й практичні аспекти окремих видів криміналістичних (експертних) досліджень речових доказів, що здійснюються у сфері судочинства та формування у студентів практичних навичок процесуального призначення та практичного проведення таких досліджень.

Предметом спецкурсу є: доктринальні підходи, правові джерела, окремі поняття, юридичні категорії, визначення, окремі методики та сучасна практика організації й проведення окремих видів досліджень у сфері судочинства.

Спецкурс “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” складається з двох змістовних модулів: №1 - “Загальнотеоретичні, організаційні та процесуальні аспекти досліджень у сфері судочинства”; №2 - “Теорія і практика криміналістичного дослідження документів”. Навчально-методичні матеріали до спецкурсу є спеціальною частиною курсу “Криміналістика” освітньо-професійної програми підготовки студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка освітньо-кваліфікаційного рівня – спеціаліст права і викладається студентам в першому семестрі. Змістом навчального спецкурсу є науково-обгрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, який відповідає вимогам Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №65 від 20.01.1998р. із змінами та доповненнями.

На поглиблене вивчення спецкурсу робочою програмою відводиться: для вивчення навчального матеріалу по змістовному модулую №1– ; по змістовному модлую №2 – 36 годин, з них лекцій – 18 годин, семінарських занять – 12 годин. Форма підсумкового контролю – залік. Основною метою та завданням навчального спецкурсу є поглиблене вивчення можливостей окремих видів досліджень речових доказів у сфері судочинства, криміналістичного дослідження документів та їх реквізитів, необхідних для виконання професійних обов'язків підвищеного рівня складності, відповідно до обраної спеціалізації.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: Конституція України; Закон України “Про судову експертизу”; відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Адміністративного процесуального кодексу України, Митного кодексу України та інші нормативно-правові акти.

Вимоги до знань та умінь студентів. Студенти повинні знати: основні положення Конституції України (п.14 ст.92); норми чинного процесуального законодавства щодо обов’язкового призначення експертизи у кримінальному та цивільному процесі; права й обов’язки експерта; права підозрюваного, обвинуваченого; особливості процесуального призначення експертизи та експерта; проведення додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи на досудовому слідстві та в суді; допит експерта та інше.

Студенти повинні вміти: підготувати матеріали для призначення відповідної криміналістичної експертизи; правильно застосовувати норми процесуального законодавства при призначенні та проведенні експертизи на досудовому слідстві та в суді; уміти правильно оцінювати висновки експертів; пред’являти матеріали експертизи підозрюваному та обвинуваченому; виносити постанови про призначення додаткової або повторної експертизи та інше.

Місце навчальної програми спецкурсу в структурно-логічній схемі серед інших правових дисциплін освітньо-професійної підготовки спеціалістів та магістрів юридичного факультету. Робоча програма спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” є складовою частиною курсу “Криміналістика” та органічно поєднується з відповідними її розділами: криміналістичною технікою, криміналістичною тактикою, методикою розслідування окремих видів злочинів та з іншими нормативно-правовими дисциплінами, а саме: кримінальним, цивільним, адміністративним, митним правом та відповідним процесуальним законодавством.

Актуальність вивчення спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” зумовлена тим, що на цей час криміналістика вже вийшла за межі традиційного розслідування злочинів та кримінального судочинства, а натомість почала все більш активно втручатись в регулювання різноманітних суспільно-правових відносин. Цей процес є закономірним, оскільки сучасна криміналістика стала “…єдиним науковим утворенням, через яке природничо-наукові і технічні досягнення трансформуються і використовуватись для встановлення юридично- значущих фактів у найрізноманітніших галузях науки і практичної діяльності” (Гончаренко В.Г. Методологічні проблеми вчення про предмет криміналістики // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. (Харків) 25-26 вересня 2003 р. – Х.:Гриф, 2003. – С.11-13.) . Така практика здійснюється завдяки розширенню меж судово-експертної діяльності та використання судових експертиз, як одного з найбільш ефективних способів встановлення істини з питань, що розглядаються в цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах. Майбутнім слідчим, суддям такі знання будуть корисними і необхідними в їхній повсякденній професійній діяльності.