3. Тема № 3. Процесуальні й організаційні питання призначення і проведення судово-почеркознавчої експертизи.

1. Самостійна робота студентів.

Питання для вивчення:

1. Процесуальні підстави й порядок призначення й проведення судово-почеркознавчої експертизи.

2. Основні правила підготовки й оформлення матеріалів на судово-почеркознавчу експертизу.

3. Поняття первинної, додаткової, повторної, комісійної та комплексної судово-почеркознавчої експертизи.

4. Права затриманого, підозрюваного, обвинуваченого та підсудного при призначенні й проведенні судово-почеркознавчої експертизи .

5. Права, обов'язки та відповідальність судового експерта.

Рекомендована література.

1. Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.94 // Відомості Верховної Ради України 1994. – №28. – Ст. 233.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. – К., 2002.

3. Цивільний процесуальний кодекс України. – К., 2003.

4. Господарський процесуальний кодекс // ВВРУ. –1992.-№6. – Ст. 56.

5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. №53/5 // Судово-експертна діяльність. Довідник для суддів. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – С. 90-143.

6. Корноухов В.Е. Правовое регулирование комплексных экспертных исследований // Общетеоретические вопросы судебной экспертизы : Сб. науч. тр. – М.: ВНИИСЭ, 1982. – С. 36-44.

7. Организационно-правовые основы судебной экспертизы. – М., 1979.

8. Ростов М.Н. Комплексная экспертиза как разновидность комиссионной экспертизы // Общетеоретические, правовые и организационные основы судебной экспертизы : Сб. науч. тр. – М.: ВНИИСЭ, 1987.– С. 48-56.

9. Судебная экспертиза. (Возможности, подготовка материалов, назначение, оценка). – К.: РИО МВД УССР, 1981. – 412 с.

10. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. II (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) / Науч. редактор докт. юрид. наук, проф. В.Ф.Орлова. – М.: ВНИИСЭ, 1989. – 127 с.

11. Экспертизы в судебной практике / Гончаренко В.И., Бергер В.Е., Варфоломеева Т.В. – К.: Выща школа, 1987. – 200 с.

Тема № 4. Криміналістичне дослідження рукописних текстів. Питання, які виносяться на практичне заняття.

1. Постанова слідчого та підготовка матеріалів на експертизу.

2. Проведення ідентифікаційних досліджень рукописних текстів з метою встановлення виконавця.

3. Цифрові записи як об'єкт почеркознавчої експертизи.

4. Особливості дослідження текстів, виконаних незвичною лівою рукою, з наслідуванням печатному шрифту.

5. Неідентифікаційні дослідження рукописних текстів.

Рекомендована література.

1. Богачкина Г.Р., Манцветова А.И., Орлова В.Ф. Исследование рукописей , выполненных измененным почерком // Экспертная техника. – М.: ВНИИСЭ, 1972. – Вып. 41. – 77 с.

2. Бурчанинов В.П., Богатырев М.Г., Топольський А.Д., Берзин В.Ф. Устойчивость признаков почерка при умышленном его изменении // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.:КНИИСЭ, ХНИИСЭ, 1957. – С. 37-41.

4. Грузкова В.Г. Основные положения идентификации личности по цифровому письму : Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Харьков, 1967. – 25 с.

5. Еливанова М.С. Возможности идентификации личности по непривычному леворучному почерку. – М.ЦНИИСЭ,1966. – 55 с.

6.Комплексная методика решения судебно-почерковедческих идентификационных задач, связанных с исследованием буквенных текстов : Методическое пособие для експертов. – М.: ВНИИСЭ, 1982. – 230 с.

7. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 288 с.

8. Криминалистическая экспертиза: возникновение, становление и тенденции развития. – М., 1994.

9. Куприянова А.А. Методические рекомендации решения судебно-почерковедческих диагностических задач. – Минск, 1982.

10. Можар И.М. Особенности методики исследования рукописных текстов и подписей, выполненных со значительным разрывом во времени // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: РИО МООП УССР, 1964. – Вып. 3.– С.175-182.

11. Моисеев А.П., Колонутова А.И., Мурашова О.С. Исследование малообъемных рукописей. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1980. – 64 с.

106. 12. Неидентификационные исследование в почерковедческой экспертизе / Отв. ред. Л.Е. Ароцкер. – К.:ХНИИСЭ, 1972.– 96 с.

107. 13. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. –М.:ВНИИСЭ, 1973. – Вып. 6.– 236 с.

14. Пурик К.С. Влияние алкогольной интоксикации на почерк // Сборник переводов. – М., 1969. – № 96.

15. Рожкова Г.В. Устойчивость признаков почерка в зависимости от позы пишущего // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: КНИИСЭ, ХНИИСЭ, 1957. – 43-48 с.

108. 16. Сегай М.Я., Топольський А.Д., Ципенюк С.А., Штерн Б.А. Устойчивость признаков почерка при компетентном его изменении // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. – Душанбе :НИЛ СЭ при Таджик. ун-те, 1962. - №2. – С.138-142.

109. 17. Судебно-почерковедческая экспертиза. Часть II (Пособие для экспертов-почерковедов и судебно-следсвтенных работников) / Отв. редакторы: А.И. Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: ВНИИСЭ, 1971. – 333 с.

110. 18. Судебно-почерковедческая экспертиза / Отв. редакторы: А.И. Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.:Юрид. лит.,1971. – 335 с.

111. 19. Ципенюк С.А. Оценка признаков почерка при криминалистической экспертизе текстов, выполненных с подражанием типографским шрифтам и специальными шрифтами. – К.: КНИИСЭ, 1963.– 32 с.

114. Тема № 5. Криміналістичне дослідження підписів.

115. Самостійна робота студентів.

Питання для вивчення:

1. Постанова слідчого та підготовка матеріалів на експертизу.

2. Проведення ідентифікаційних досліджень підписів з метою встановлення виконавця.

3. Дослідження недійсних підписів з метою встановлення їх виконавця.

4. Ідентифікаційне дослідження підписів від імені осіб похилого та старечого віку.

5. Неідентифікаційні дослідження підписів.