Тема №3. Закономірності формування індивідуального почерку і підписів та основні властивості, необхідні для їх криміналістичного дослідження.

Питання, які виносяться на самостійне вивчення студентів:

1. Основні закономірності формування індивідуальної письмово-рухової навички.

2. Основні властивості почерку, істотні для його криміналістичного дослідження.

Рекомендована література по темі.

1. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. – М., 1968.

2. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. – М.: Наука, 1990. –495 с.

3. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. – М., 1962.

4. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.

5. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.

6. Панкратова Н.В. Биомеханический анализ письма / Автореф. канд. дис. – Ростов на Дону, 1967. – 25 с.

7. Судебно-почерковедческая экспертиза /Отв. редакторы: А.И.Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 335с.

8. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. 1 (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) / Отв. редактор В.Ф. Орлова. – М.: ВНИИСЭ, 1988. –125 с.

9. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.:Юрист,1999. –552 с.

Тема № 4. Поняття ознаки почерку як носія інформації про властивості почерку. Систематизація ознак почерку. Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття ідентифікаційної ознаки почерку і основи їх систематизації.

2. Систематизація загальних та особливих ознак почерку.

   1. Загальні ознаки, що виражають ступінь і характер сформованості письмово-рухової навички особи.

   2. Загальні ознаки, що виражають зорово-рухову форму траєкторії рухів в структурі букв.

   3. Загальні ознаки, що виражають просторову орієнтацію рухів в межах аркуша паперу (топографічні ознаки).

3. Розміщення самостійних фрагментів документа (звернень, дат, підписів, резолюцій) у межах аркуша паперу чи документу.

4. Особливі ознаки, які виражають сформованість письмово-рухової навички.

5. Особливі ознаки, що виражають форму траєкторії рухів при виконанні окремих елементів букв та букв у цілому.

6. Особливі ознаки, що виражають просторову орієнтацію рухів при виконанні окремих елементів букв або букви в цілому по відношенню до поряд розташованих.

7. Діагностичні ознаки почерку.

Рекомендована література по темі.

1. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. – М.: Наука, 1990. –495 с.

2. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.

3. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.

4. Судебно-почерковедческая экспертиза /Отв. редакторы: А.И.Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 335 с.

5. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. 1 (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) / Отв. редактор В.Ф. Орлова. – М.: ВНИИСЭ, 1988. –125 с.

49. 6. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.: Юрист, 1999. – 552 с.

51. Тема№5. Загальні положення методики ідентифікаційного дослідження почерку.

53. Питання, які виносяться на лекцію:

54. 1. Ознайомлення з документами, що надійшли на експертизу (підготовча стадія дослідження)

55. 2. Роздільне і порівняльне дослідження ознак почерку в досліджуваному документі та в зразках почерку ймовірного виконавця.

56. 3. Оцінка результатів порівняльного дослідження й формування висновку експерта

57. 4. Оформлення висновку експерта.

59. Рекомендована література по темі.

60. 1. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.

61. 2. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.

62. 3.Судебно-почерковедческая экспертиза /Отв.редакторы: А.И.Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 335 с.

63. 4. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. 1 (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) / Отв. редактор В.Ф. Орлова. – М.: ВНИИСЭ, 1988. –125 с.

64. 5. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.: Юрист, 1999. – 552 с.

65. 6 . Актуальные вопросы судебно-почерковедческой экспертизы. Сборник научных трудов. – М.: ВНИИСЭ, 1985. – 180 с.

66. 7. Комплексная методика решения судебно-почерковедческих идентификационных задач, связанных с исследованием буквенных текстов: Метод. пособие для экспертов. – М.: ВНИИСЭ, 1982. – 230 с.

8. Криминалистическая экспертиза: возникновение, становление и тенденции развития. – М., 1994.

9. Куприянова А.А. Методические рекомендации решения судебно-почерковедческих диагностических задач. – Минск, 1982.

10. Лисиченко В.К. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы / Учебное пособие. – К.: КГУ, 1977. – 78 с.

11. Неидентификационные исследование в почерковедческой экспертизе / Отв. ред. Л.Е. Ароцкер. – К.:ХНИИСЭ, 1972. – 96 с.

12. Пурик К.С. Влияние алкогольной интоксикации на почерк // Сборник переводов. – М., 1969.– № 96.

13. Рожкова Г.В. Устойчивость признаков почерка в зависимости от позы пишущего // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: КНИИСЭ, ХНИИСЭ, 1957. – С.43-48.

14. Самойлов Г.А. Графический идентификационный алгоритм, его сущность и значение // Сб. трудов ВНИИ МВД СССР. – Вып. 20. – М., 1972. – С.133-142.

15. Сегай М.Я., Топольський А.Д., Ципенюк С.А., Штерн Б.А. Устойчивость признаков почерка при компетентном его изменении // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. – Душанбе, 1962. – №2. – С.138-142.

16. Современное состояние судебно-почерковедческой экспертизы и перспективы ее развития. (Материалы Всесоюзной научно-практического семинара в г. Куйбышеве, октябрь 1980 г.) / Отв. редактор Ю.Н.Погибко. – М.:ВНИИСЭ, 1981. – 219 с.

Тема № 5-а. Загальні положення методики ідентифікаційного дослідження підписів. (Самостійне вивчення студентами).

Питання №1. Загальна характеристика та основи формування підписів.

Питання №2. Загальні і особливі ознаки підписів.

Питання№3. Загальні положення методики ідентифікаційного дослідження підписів. Особливості ідентифікаційного та діагностичного дослідження підписів.

Питання №4. Роздільне дослідження ознак в порівнюваних об’єктах:

вивчення досліджуваного підпису;

• вивчення зразків;

• порівняльне дослідження;

• оцінка результатів порівняльного дослідження.