8. Різновиди найдавніших українських пам'яток. Їх особливості.

Писемні пам'ятки, які фіксують живі елементи мовної системи, що існувала на період їх написання. Особливо цінні датовані пам'ятки: вони дають найдо­стовірніший матеріал для встановлення хронології мов­них явищ.

Серед найдавніших східнослов'янських пам'яток, які мають важливе значення для вивчення історії укра­їнської мови, можна виокремити такі групи:

• написи на пам'ятках матеріальної культури (на стінах Софії Київської XI ст.,

на Тмутараканському камені 1068);

• рукописні книги (Остромирове євангеліє (1056— 1057), Ізборник Святослава (1073, 1076),

«Руська пра­вда» (1282));

• грамоти (Грамота Київського великого князя Мстислава Володимировича та його сина Новгородсько­го князя Всеволода, дана Новгородському Юріївському монастирю близько 1130);

9. Найдавніші писемні пам'ятки, їх мовна належ­ність, цінність для історії української мови.

Див. в зош. Практ. роб. №2 табличка

9. Переваги й недоліки писемних пам'яток як дже­рела історії української мови.

11. Походження писемності у східних слов'ян як нау­кова проблема. Основні гіпотези, їх прихильники, аргу­ментація.

Проблему походження письма у східних слов'ян розв'язано не остаточно. Етнографи, історики, мово­знавці тривалий час цей процес пов'язували із прийнят­тям християнства й зараховували, опираючись на «Повість минулих літ», де йдеться про створення слов'янського алфавіту візантійськими місіонерами Костянтином (Кирилом) і Мефодієм та переклад ними на слов'янську мову найважливіших християнських книг для пропаганди православ'я у Моравії: «прозвася грамота слов'кньска, яже грамота єсть в Руси и в болгар'Ьх'ь дунайскихг».

Із версією «Повісті минулих літ» збігаються думки багатьох славістів XIX — початку XX ст.: О. Потебні, О. Шахматова, С. Булича, О. Соболевського, Л. Щерби, Л. Булаховського.

Припущення про існування писемності на Русі в дохристиянську епоху робили русисти І. Срезневський (вважав, що з VI—VII ст. східні слов'яни користували­ся греко-слов'янським письмом, яке Костянтин Філо­соф тільки вдосконалив), С. Обнорський (доводив, що певні форми письма існували ще в антів у IV—VII ст.).

Сьогоднішня наука оперує багатьма доказами того, що східні слов'яни ще до прийняття християнства користувалися письмом. Так, у поселеннях черняхівської культури знайдено кілька предметів з написами: у поселенні Ріпнів на Львівщині зберігся напис на сирій глині, зроблений латинськими літерами, — Іасіо; на будештському могильнику в Молдові виявлено кістяну трубочку для зберігання голок із накресленими літера­ми і і з; у Чернівецькій і Хмельницькій областях знай­дено шматки посуду з грецькими та латинськими літерами. Усе це свідчить про поширення серед черняхівського населення писемності (чи її еле­ментів) на основі грецького й латинського письма.