9. Система фінансового права

система фінансового права як галузі права — це об'єк­тивно обумовлена фінансовою системою внутрішня його бу­дова, об'єднання і розташування фінансово-правових норм у певній послідовності.

За своєю значимістю фінансово-правові норми нерівні. У фінансове право включають норми, які закріплюють поло­ження, що застосовуються в усіх видах фінансової діяльності (наприклад, норми, що регулюють проведення фінансового контролю), і норми, що приймаються державою для регулю­вання конкретних видів фінансових відносин. Тому фінансове право складається з двох частин: Загальної і Особливої¹.

У Загальну частину сьогодні включають фінансово-правові норми, які закріплюють основи фінансової діяльності держави, її принципи, методи, правові форми; фінансову систему, коло і компетенцію органів держави і органів місцевого самовряду­вання в галузі фінансів і розмежування їх повноважень, види, форми і методи фінансового контролю. Положення, що вклю­чаються в Загальну частину фінансового права, мають однако­ве значення при здійсненні фінансової діяльності як органами держави, так і органами місцевого самоврядування.

Особлива частина фінансового права поділяється на розділи або підрозділи, які складаюся з фінансово-правових інститутів і су б інститутів, у яких згруповані норми, що регулюють відно­сини в галузі²:

1. державного і місцевих бюджетів;

2. державних і муніципальних позабюджетних цільових фон­дів;

3. державних і муніципальних доходів;

4. державного і муніципального кредиту;

5. державного і муніципального боргу;

6. обов'язкового страхування;

7. державних і муніципальних видатків;

8. валютного контролю;

9. грошової емісії та грошового обігу.

Розділи, підрозділи, інститути і субінститути фінансового права мають відповідну назву і обгрунтування. Наприклад, розділ державних і муніципальних доходів об'єднує фінансово-правові норми, які регулюють порядок справляння обов'язко­вих платежів: податкових (оподаткування юридичних і фізич­них осіб), загальнодержавних і місцевих; неподаткових плате­жів тощо.

Система фінансового права, побудована на підставі об'єк­тивно існуючих фінансових відносин і досягнень загальної тео­рії права, дає можливість глибокого вивчення та правильного застосування фінансово-правових норм.

Правовий матеріал Особливої частини фінансового права об'ємний і складний. Він має особливе значення як для держави, так і для органів місцевого самоврядування. Тому є загально­визнаним, що Особлива частина галузі права поділяється на підрозділи¹.

Зокрема, розділ "Правове регулювання державного і місце­вих бюджетів і централізованих цільових позабюджетних фон­дів" необхідно поділити на два Інститути; "Бюджетне право" і "Правовий режим централізованих позабюджетних цільових фондів"². Крім того, інститут "Бюджетне право" завжди роз­ділявся на два субінститути: "Бюджетний устрій" і "Бюджет­ний процес" за умовним поділом бюджетно-правових норм на матеріальні І процесуальні³.

Студенти вивчають фінансове право як учбову дисципліну. І тому їм треба ознайомитися із сутністю фінансів, їх необхід­ністю для державного функціонування, з системою і повнова­женнями органів, які керують фінансовою діяльністю. Необ хідно чітко знати фінансово-правові норми, їх специфіку, фі­нансові правовідносини, фінансовий контроль. Без таких знань неможливо засвоїти конкретні фінансово-правові інститути. Тому фінансове право як учбова дисципліна поділена на дві частини: Загальну та Особливу. До Загальної частини входять положення, що характеризують фінансове право в цілому. В Особливій частині курсу фінансового права вивчається фінан­сове право як галузь права. Норми, що належать до Особливої частини фінансового права, як учбової дисципліни, складають розділи, що включають у себе відповідні фінансово-правові ін­ститути. Фінансово-правовий інститут об'єднує більш вузьку і близьку за змістом групу фінансових відносин, ніж розділ.

Фінансове право складається із правових норм, які включа­ються в акти різної правової форми (закони, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів тощо) з фінансових пи­тань, а в сукупності вони утворюють фінансове законодав­ство.

Система фінансового законодавства — ієрархічна сукупність законів і нормативно-правових актів Із фінансових питань.

Після Конституції України вертикальна система фінансово­го законодавства включає закони України з фінансових пи­тань. В першу чергу, до них належать ті, які згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлюють Державний бюджет України; бюджетну систему України; систему оподаткування; податки і збори; принципи створення і функціонування фінан­сового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; ста­тус національної валюти; статус іноземних валют на території України; порядок утворення та погашення державного внут­рішнього й зовнішнього боргу; порядок випуску й обігу дер­жавних цінних паперів, їх види і типи.

До фінансового законодавства входить велика кількість під-законних актів: нормативні Укази Президента України з фінан­сових питань, накази і Інструкції Міністерства фінансів Украї­ни, Головної державної податкової адміністрації, Головного державного казначейства, Головного контрольно-ревізійного управління. УсІ нормативно-правові акти в галузі фінансів приймаються на основі законів і в розвиток їх приписів.

До фінансового законодавства належать і нормативно-пра­вові акти, видані органами місцевого самоврядування. Багато з них застарілі, бо були прийняті в перші роки існування суве­ренної держави, вони вимагають детального перегляду й онов­лення