
- •2.Поняття фінансової системи України, її склад.
- •3.Фінансовоа діяльность держави.
- •4. Загальна характеристика державних органів, що здійснюють керівництво
- •5.Правовий статус Міністерства фінансів України
- •6. Предмет фінансового права
- •7. Метод регулювання фінансового права
- •8. Фінансове право в системі права України
- •9. Система фінансового права
- •10.Система і джерела фінансового права.
- •11. Наука фінансового права
- •19. Види фінансових правовідносин
- •29)Бюджетна система України поняття та склад
- •30. Розподіл доходів і видатків мфж ланками бюджетної системи
- •31.Міжбюджетні відносини в Україні.
- •32.Поняття та види міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом України.
- •33. Порядок надаяння між бюджетних трансфертів
- •34.Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин.
- •35.Бюджетні повноваження України. Особливості інституту бюджетних
- •37.Порядок складання проекту бюджету.
- •38.Порядок розгляду та затвердження бюджету.
- •39.Порядок виконання державного бюджету.
- •40.Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету.
- •41. Особливості правовідносин у галузі видатків. Кошторисно-бюджетне фінансування.
- •42. Поняття та види державних доходів, співвідношення державних та публічних доходів.
- •43. Поняття, класифікація та основні риси неподаткових доходів.
- •44. Поняття і особливості правового регулювання зборів.
- •46. Поняття, риси (ознаки) та функції податку.
- •47. Класифікація податків та зборів.
- •48. Поняття податкової системи та системи оподаткування. Принципи побудови системи оподаткування.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві
- •56. Загальна характеристика та платники податку з доходів фізичних осіб
- •57. Податок з доходів фізичних осіб: об'єкт, ставка, порядок нарахування, утримання та сплати податку.
- •58. Загальна характеристика, платники, об'єкт та ставки податку на прибуток підприємств.
- •59. Правові засади амортизаційних відрахувань. Порядок обчислення податку на прибуток підприємств.
- •60. Поняття та платники податку на додану вартість. Об'єкт та ставки податку.
- •61. Податкове зобов'язання та податковий кредит. Порядок обчислення податку на додану вартість.
- •62. Акцизний податок: поняття, платники, об'єкт, підакцизна продукція.
- •63. Особливості справляння земельного податку.
- •64. Спрощена система оподаткування.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66. Порядок погашення податкових зобов'язань.
- •67. Податковий борг. Оскарження рішень контролюючих органів.
- •68. Поняття та склад податкового правопорушення.
- •69. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Особливості застосування фінансових санкцій.
- •70. Поняття та склад банківської системи.
- •71. Поняття, ознаки та види банків. Особливості банківської діяльності
- •72. Правовий статус Національного банку України.
- •73. Порядок відкриття та види банківських рахунків.
- •74. Правове регулювання безготівкових розрахунків.
- •75. Правове регулювання готівкових розрахунків, правила ведення касових операцій.
- •76. Банківське регулювання та банківський нагляд. Застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.
- •77. Поняття валюти, валютних цінностей та суб'єктів валютних відносин.
- •78. Зміст валютного регулювання: валютні операції і валютні обмеження.
- •79. Поняття і зміст валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •80. Правові основи державного боргу.
72. Правовий статус Національного банку України.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України Про Національний Банк та іншими законами України.
Центральний банк держави має бути єдиним емісійним центром, що як публічна установа держави користується монопольним правом грошової емісії на території держави. Він має бути банком держави, який зобов'язується підтримувати загальнодержавні економічні програми, якщо вони не суперечать грошово-кредитній політиці. Він також повинен бути банком банків, тобто виступати кредитором останньої інстанції, який надає банкам і фінансово-кредитним інститутам можливість рефінансування на певних умовах і у разі тимчасового дефіциту ліквідних коштів.
Центральний банк також має залишатися органом банківського нагляду і контролю, який визначає необхідний рівень стандартизації і компетентності в національній кредитно-фінансовій системі.
Отже, можна говорити про подвійну правову природу центробанку, який, з одного боку, є органом державного управління у сфері банківської діяльності, а з іншого - займається господарською діяльністю.
Міжнародною банківською практикою розроблено і перевірено ряд базових факторів, що становлять умови діяльності центрального банку, до яких належать: система чинних законів, ступінь незалежності центрального банку від органів державної виконавчої влади та його взаємодія з банківською системою і кредитними установами Країни.
Ці чинники вимагали свого закріплення у нормативно-правових актах, що встановлювали правовий статус НБУ та врегульовували його взаємовідносини з органами державної влади, визначали його місце в системі органів державної влади і створювали реальні правові гарантії незалежності банку при здійсненні його функцій.
Правовий статус Національного банку України визначений, в першу чергу, Конституцією України та Законом України “Про Національний банк України”.
Згідно зі статтею 99 Конституції України Національний банк України є центральним банком України, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. У цьому визначенні закріплена подвійна правова природа Національного банку України: з однієї сторони, він є центральним банком, тобто, банківською установою, яка має право здійснювати певні банківські операції у порядку, визначеному банківським законодавством, а з іншої сторони — особливим органом державного управління.
Звертаємо увагу на те, що Національний банк України є органом зі спеціальним статусом. Це означає, що він не відноситься до жодної гілки влади. Така особливість правового статусу НБУ зумовлена, в першу чергу, його основною функцією — забезпеченням стабільності гривні. Для виконання цієї функції Національний банк повинен бути наділений певною самостійністю та незалежністю від інших органів державної влади.