- •2.Поняття фінансової системи України, її склад.
- •3.Фінансовоа діяльность держави.
- •4. Загальна характеристика державних органів, що здійснюють керівництво
- •5.Правовий статус Міністерства фінансів України
- •6. Предмет фінансового права
- •7. Метод регулювання фінансового права
- •8. Фінансове право в системі права України
- •9. Система фінансового права
- •10.Система і джерела фінансового права.
- •11. Наука фінансового права
- •19. Види фінансових правовідносин
- •29)Бюджетна система України поняття та склад
- •30. Розподіл доходів і видатків мфж ланками бюджетної системи
- •31.Міжбюджетні відносини в Україні.
- •32.Поняття та види міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом України.
- •33. Порядок надаяння між бюджетних трансфертів
- •34.Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин.
- •35.Бюджетні повноваження України. Особливості інституту бюджетних
- •37.Порядок складання проекту бюджету.
- •38.Порядок розгляду та затвердження бюджету.
- •39.Порядок виконання державного бюджету.
- •40.Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету.
- •41. Особливості правовідносин у галузі видатків. Кошторисно-бюджетне фінансування.
- •42. Поняття та види державних доходів, співвідношення державних та публічних доходів.
- •43. Поняття, класифікація та основні риси неподаткових доходів.
- •44. Поняття і особливості правового регулювання зборів.
- •46. Поняття, риси (ознаки) та функції податку.
- •47. Класифікація податків та зборів.
- •48. Поняття податкової системи та системи оподаткування. Принципи побудови системи оподаткування.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві
- •56. Загальна характеристика та платники податку з доходів фізичних осіб
- •57. Податок з доходів фізичних осіб: об'єкт, ставка, порядок нарахування, утримання та сплати податку.
- •58. Загальна характеристика, платники, об'єкт та ставки податку на прибуток підприємств.
- •59. Правові засади амортизаційних відрахувань. Порядок обчислення податку на прибуток підприємств.
- •60. Поняття та платники податку на додану вартість. Об'єкт та ставки податку.
- •61. Податкове зобов'язання та податковий кредит. Порядок обчислення податку на додану вартість.
- •62. Акцизний податок: поняття, платники, об'єкт, підакцизна продукція.
- •63. Особливості справляння земельного податку.
- •64. Спрощена система оподаткування.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66. Порядок погашення податкових зобов'язань.
- •67. Податковий борг. Оскарження рішень контролюючих органів.
- •68. Поняття та склад податкового правопорушення.
- •69. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Особливості застосування фінансових санкцій.
- •70. Поняття та склад банківської системи.
- •71. Поняття, ознаки та види банків. Особливості банківської діяльності
- •72. Правовий статус Національного банку України.
- •73. Порядок відкриття та види банківських рахунків.
- •74. Правове регулювання безготівкових розрахунків.
- •75. Правове регулювання готівкових розрахунків, правила ведення касових операцій.
- •76. Банківське регулювання та банківський нагляд. Застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.
- •77. Поняття валюти, валютних цінностей та суб'єктів валютних відносин.
- •78. Зміст валютного регулювання: валютні операції і валютні обмеження.
- •79. Поняття і зміст валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •80. Правові основи державного боргу.
5.Правовий статус Міністерства фінансів України
Правовий статус Міністерства фінансів України регламентується Положенням, затвердженим Указом Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99 (зі змінами) «Про Положення про Міністерство фінансів України».
Міністерство фінансів України (далі — Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію певних завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності в цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та згаданим Положенням.
Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
У межах своїх повноважень Мінфін України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
6. Предмет фінансового права
Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі мобілізації коштів у публічні централізовані і децентралізовані фонди держави І органів місцевого самоврядування та інші фонди, що визначаються державою публічними, їх розподілу і використання, а також у ході контролю за рухом цих коштів, їх ефективним і цільовим використанням, а також із емісією та обігом грошових знаків.
7. Метод регулювання фінансового права
метод правового регулювання, тобто сукупність юридичних прийомів і засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання якісно однорідних, відокремлених відносин. Метод правового регулювання в фінансовому праві такий самий, як і в усіх галузях публічного права. Прийоми і засоби впливу на суб'єктів відносин є предметом фінансового права, і розкривається цей вплив через правовий статус суб'єктів (правоздатність, дієздатність, компетенцію, відношення підпорядкування)2. У фінансовому праві суб'єкти нерівні. Сторона, що виражає публічний фінансовий інтерес, завжди наділена владними повноваженнями.
У цьому І полягає сутність методу владних приписів. Однак змістом фінансово-правових відносин є формування і витрачання фондів коштів, без яких ані держава, ані орган місцевого самоврядування не може функціонувати. Особлива важливість фінансових правовідносин для держави і місцевих органів самоврядування не дозволяє обом сторонам ніяких дій, не передбачених нормативно-правовим актом.
Фінансове право як галузь публічного права, в першу чергу, захищає спільні Інтереси держави і громадян, адже держава не може функціонувати без фінансового забезпечення, а в безперебійному, ефективному функціонуванні органів державної влади, що ділиться на законодавчу, виконавчу і судову гілки, зацікавлений кожний громадянин. Фінансове право своїм впливом на відносини в галузі фінансової діяльності захищає і матеріальні інтереси самої держави, й інтереси приватні, оскільки, наприклад, органи податкової служби не можуть стягувати обов'язкові платежі з приватних підприємницьких структур без приписів в фінансово-правових нормах. Метод владних приписів застосовується в усіх галузях публічного права. Але в Інших галузях приписи стосуються сторони відносин, яка є підвладною.
У фінансовому праві використовуються й інші методи регулювання відносин, але вони, як правило, застосовуються як додаткові: рекомендації, узгодження. Так, ст. 15 Закону України "Про систему оподаткування", встановлюючи перелік місцевих податків і зборів, надає право місцевим радам (до речі, їх право встановлює і Конституція України, і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") встановлювати порядок зарахування зборів до місцевих бюджетів, якщо законами України не передбачено інше. Встановлений законом порядок муніципальні органи не можуть змінювати.