
- •2.Поняття фінансової системи України, її склад.
- •3.Фінансовоа діяльность держави.
- •4. Загальна характеристика державних органів, що здійснюють керівництво
- •5.Правовий статус Міністерства фінансів України
- •6. Предмет фінансового права
- •7. Метод регулювання фінансового права
- •8. Фінансове право в системі права України
- •9. Система фінансового права
- •10.Система і джерела фінансового права.
- •11. Наука фінансового права
- •19. Види фінансових правовідносин
- •29)Бюджетна система України поняття та склад
- •30. Розподіл доходів і видатків мфж ланками бюджетної системи
- •31.Міжбюджетні відносини в Україні.
- •32.Поняття та види міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом України.
- •33. Порядок надаяння між бюджетних трансфертів
- •34.Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин.
- •35.Бюджетні повноваження України. Особливості інституту бюджетних
- •37.Порядок складання проекту бюджету.
- •38.Порядок розгляду та затвердження бюджету.
- •39.Порядок виконання державного бюджету.
- •40.Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету.
- •41. Особливості правовідносин у галузі видатків. Кошторисно-бюджетне фінансування.
- •42. Поняття та види державних доходів, співвідношення державних та публічних доходів.
- •43. Поняття, класифікація та основні риси неподаткових доходів.
- •44. Поняття і особливості правового регулювання зборів.
- •46. Поняття, риси (ознаки) та функції податку.
- •47. Класифікація податків та зборів.
- •48. Поняття податкової системи та системи оподаткування. Принципи побудови системи оподаткування.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві.
- •55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві
- •56. Загальна характеристика та платники податку з доходів фізичних осіб
- •57. Податок з доходів фізичних осіб: об'єкт, ставка, порядок нарахування, утримання та сплати податку.
- •58. Загальна характеристика, платники, об'єкт та ставки податку на прибуток підприємств.
- •59. Правові засади амортизаційних відрахувань. Порядок обчислення податку на прибуток підприємств.
- •60. Поняття та платники податку на додану вартість. Об'єкт та ставки податку.
- •61. Податкове зобов'язання та податковий кредит. Порядок обчислення податку на додану вартість.
- •62. Акцизний податок: поняття, платники, об'єкт, підакцизна продукція.
- •63. Особливості справляння земельного податку.
- •64. Спрощена система оподаткування.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66. Порядок погашення податкових зобов'язань.
- •67. Податковий борг. Оскарження рішень контролюючих органів.
- •68. Поняття та склад податкового правопорушення.
- •69. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Особливості застосування фінансових санкцій.
- •70. Поняття та склад банківської системи.
- •71. Поняття, ознаки та види банків. Особливості банківської діяльності
- •72. Правовий статус Національного банку України.
- •73. Порядок відкриття та види банківських рахунків.
- •74. Правове регулювання безготівкових розрахунків.
- •75. Правове регулювання готівкових розрахунків, правила ведення касових операцій.
- •76. Банківське регулювання та банківський нагляд. Застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.
- •77. Поняття валюти, валютних цінностей та суб'єктів валютних відносин.
- •78. Зміст валютного регулювання: валютні операції і валютні обмеження.
- •79. Поняття і зміст валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •80. Правові основи державного боргу.
47. Класифікація податків та зборів.
За своєю правовою формою й економічним змістом ці платежі не є тотожними. Податок — це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (у розмірах і в терміни, передбачені в законі) на принципах обов'язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності тощо. Збори — це платежі, що їх стягують із платника державні органи за право брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти1.
Податки класифікують за кількома ознаками: формою оподаткування; економічним змістом об'єкта оподаткування; суб'єктом оподаткування; територією справляння; способом стяінеп ми тощо.
За формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки встановлюють безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування, непрямі — щодо цін на товари й послуги, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. До прямих податків належать, зокрема, прибуткові. До непрямих — податок на додану вартість, акцизні збори. Непрямі податки (їх іще називають податками на споживання) широко застосовують у національних економіках, оскільки вони мають відносно простий механізм стягнення і водночас забезпечують стабільні істот -і [і доходи держави.
За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання і майно. Податком на доходи буде, наприклад, податок із доходів фізичних осіб. На споживання — непрямі податки. Податком па майно — податок з власників транспортних засобів.
За суб'єктом оподаткування податки бувають такі, що їх справляють з юридичних осіб, з фізичних осіб, та змішані (їх справляють як з юридичних, так і з фізичних осіб). Прикладом перших буде податок на прибуток підприємств, других — податок на промисел. Більшість податків є змішаними, це стосується і непрямих податків, і податків на майно.
За територією справляння податки класифікують на загальнодержавні та місцеві. Згідно з чинним законодавством, до загальнодержавних податків належать прибуткові податки з юридичних і фізичних осіб, податок на додану вартість та акцизний збір, податок з власників транспортних засобів та плата за землю, єдиний податок тощо.
Залежно від способу стягнення:
-
Часткові (кількісні) — розмір податку встановлюють для кожного платника окремо, з урахуванням його майнового стану і можливості сплати. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.
-
Розкладкові (репартіаційні) — податки, що нараховуються на цілу корпорацію платників, що самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря. Історично це перша форма стягнення податків, що проходила кілька етапів: перший — установлення загальної суми потреби держави в доходах; другий — розподіл цієї суми між територіальними одиницями; третій — розподіл її між платниками. Сьогодні застосовують на місцевому рівні. У Росії в 1885 році було встановлено додатковий розкладковий збір, стягнутий із промислових і торгових підприємств. Загальну його суму законодавчо визначали по губерніях, у губерніях — по повітах, де вже згідно з прибутковістю розподіляли між торговими і промисловими підприємствами.
Залежно від характеру використання:
-
Загального призначення — податки, що використовуються на загальні цілі (без конкретизації). Власне, це і є дійсно податки.
-
Цільові податки — податки, що зараховуються до позабюджетних цільових фондів і призначені для цільового використання. Фактично однією з основних ознак податків є нецільовий характер, однак подібні платежі мають деякі позитивні моменти: психологічний; ув’язування витрат і доходів від певних видів діяльності; певна незалежність конкретного державного органу2.
Залежно від періодичності стягнення:
-
Разові — податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (найчастіше — податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок з власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування). Цей різновид податків має переважно характер зборів.
-
Систематичні (регулярні) — податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом усього періоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, поквартально).
Залежно від обліку податкового платежу:
-
Податки, що фінансуються споживачем (акциз, податок на додану вартість).
-
Податки, що включаються у собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок).
-
Податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку, тобто прибутку до сплати податку (податок на майно, податок на рекламу).
-
Податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки).
В окрему підсистему можна виділити групу загальнодержавних зборів, що можуть бути диференційовані:
-
збори економічного характеру;
-
збори соціального характеру (збір на обов’язкове державне соціальне страхування і т. ін.);
-
збори природоресурсного характеру (збір за спеціальне використання природних ресурсів і т. ін.).