
- •І. Мета і завдання вивчення курсу
- •Іі. Міждисциплінарні зв’язки
- •Ііі. Тематичний план курсу
- •IV. Використання методів активного навчання
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Тема 4. Становлення і розвиток політичної думки в Україні (іх – хх ст.) План семінару (4 год.)
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Тема 17. Політичні конфлікти План семінару (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Vіі. Питання для підсумкового контролю
- •VIII. Словник політологічних термінів
Література:
-
Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.
-
Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.
-
Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.
-
Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.
-
Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.
-
Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.
-
Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.
-
Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.
-
Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.
-
Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.
-
Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.
-
Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.
Тема 3. Еволюція світової політичної думки. Ч.2
План семінару (2 год.)
-
Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі. Макіавеллізм як політична доктрина.
-
Теорії природніх прав і суспільного договору в період Нового Часу та Просвітництва (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобі, Дж.Локк, Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо).
-
Політична думка періоду німецької класичної філософії
Теми рефератів:
-
Сутність та представники ідей утопічного соціалізму.
-
Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.
Питання для дискусії:
-
Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.
-
Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?
-
Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?
Завдання для самостійної роботи:
-
Опишіть особливості розвитку політичних ідей у США у 18-19 ст.
-
Проаналізуйте сутність політичних поглядів на державу у Фіхте та Гегеля.
-
Розкрийте суть концепції громадянського суспільства на основі філософських поглядів Гегеля і співвіднесіть її із сучасним розумінням цього концепта.
Методичні рекомендації:
Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.
Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.
Необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму. Рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища.