Практична частина Хід роботи

1.Чисте предметне скельце швидко занурити в розчин формвара, через 5-10 с скло витягти та підсушити (сушити слід 40-60 с до зникнення запаху розчинника). Плівку, що утворилася на склі, можна виявити, якщо подихати на скло (рис. 5.4.).

2. Отриману плівку підрізати лезом бритви, потім зняти плівку на воду (скло повільно занурити у воду під кутом 45⁰). На плівку викласти сітки і зняти їх за допомогою фільтрувального паперу. Сітки з плівкою висушуються та зберігаються в чашках Петрі.

3. На сітку з плівкою нанести краплю суспензії вірусних часток. Рідину відбирають фільтровальним папером через 30-60 с, сітку висушують.

4. На сіточку нанести краплю контрастуючої речовини і через 1 хв відбирають рідину; після просушування препарат готовий для дослідження.

5. Дослідити препарати в електронному мікроскопі.

6. Визначити розміри вірусних часточок за допомогою отриманих електронномікроскопічних знімків.

За допомогою лінійки виміряти довжину та діаметр вірусних часточок на електронній мікрофотографії. Визначити середнє значення. Порівняти отримане число з лінійкою в кутку фотографії (в 1 см кількість нанометрів). Визначити розміри часточок в нанометрах.

Рис.5.4. Приготування плівок-підкладинок з формвару.

1- предметне скельце; 2 – стаканчик з розчином формвару.

Контрольні завдання:

• Приготування плівок-підкладинок з формвару.

• Негативне контрастування препарату вірусу.

• Приготування препататів для електронної мікроскопії.

• Обрахунок розмірів вірусних часточок (по фото).

• Будова електронного мікроскопу;

• Схема приготування плівок підкладинок з формвару.

Контрольні запитання.

1. Мета використання електронної мікроскопії у вірусології.

2. Порівняти розподільчу здатність світлових мікроскопів з такою електронних мікроскопів.

3. Що дозволяє отримувати більшу розподільчу здатність в електронній мікроскопії?

4. Формування зображення в трансмісійному електронному мікроскопі.

5. Чим обумовлена необхідність контрастування вірусів для досліджені в ЕМ?

6. Розподільча здатність електронного мікроскопу.

7. Методи приготування препаратів.

8. Як обраховують розміри вірусів за електронномікроскопічними зображеннями?

Список літератури.

1. Вирусология. Методы. Под ред. Меихи Б.М. М.:Мир, 1988.- 344с.

2. Миронов А.А., Комиссарчик Я.Ю., Миронов В.А. Методы электронной микроскопии в биологии и медицине. С-П., Наука, 1994г.- 398с.

3. Практикум із загальної вірусології / за ред. А.Л. Бойка. –К.: Видавничий центр „Київський університет”, 2000. -269 с.

4. Практикум по общей вирусологии. Под ред. Атабекова И.Г.- М.: Университет, 1980.-191с.

5. Троценко Н.И., Белоусова Р.В., Преображенская Э.А. Практикум по ветеринарной вирусологии.- 2-е изд., перераб. и доп. –М.: Колос, 2000.- 272 с, ил.

6. S.J. Flint et al. Principles of Virology. N-Y, ASM Press, 2000.-579рр.

7. A.J. Cann. Molecular Virology. London, Academic Press, 2001.-395рр.

Розділ. 6. Методи діагностики вірусних інфекцій та ідентифікації вірусів