1.Філософія як світогляд.

Філософія – це різновид світоглядних знань про буття людини, найсуттєвіші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх його основних формах існування. Слово філософія походить від грецьких слів люблю та мудрість (любов до мудрості). Філософія це наука про найбільш загальні закони розвитку природи,суспільства,наука про світ і місце людини в ньому.

Світогляд - це сукупність поглядів та уявлень людини про світ, які визначають її ставлення до різноманітних явищ дійсності, життєву позицію та ціннісні орієнтації. Головними поняттями світогляду є світ і людина. Світогляд відображає не стільки об’єктивну реальність скільки суб’єктивне бачення (належне й бажане, ідеали, цінності). Оцінка світу власних можливостей формує активну позицію людини в її діяльності,окремих вчинках.Світогляд не обмежується лише прагненням до адекватного знання він містить у собі систему цінностей та ідеалів,переконань і вірувань,життєві принципи та норми. Світогляд духовно проектує життя і по можливості відповідає на питання про сутність людини та сенс її життя.Кожна людина має свій світогляд,який відповідає на питання про її місце в світі та ставлення світу до людини.Завдяки цьому людство має можливість сформувати певну картину світу, здобути узагальнені знання про світобудову, загальну структуру, закономірності виникнення й розвитку Всесвіту, сенс життя. Основні світоглядні питання (за нім.філос. І. Кантом): що я можу знати? що я маю робити? на що смію сподіватися? що таке людина? Щоб відповісти на них ф. вивчає не тільки сутність речей, світу, людини, а сам спосіб їх існування.Ф. знання є постійним прагненням до мудрості, самовдосконалення, досягнення ідеалу. Науковим завданням ф. є виявлення найбільш загальних закономірностей розвитку світу, вираження його в принципах, філософських законах та категоріях.

Між філософією і наукою є спільні риси: теоретичність, мистецтво оперувати логічними категоріями, загальна мета – знання, є відмінні риси: наука володіє обмеженими знаннями конкретного досвіду, придатними до експериментальної перевірки, філософія – осмислює світ у цілому у просторі і часі, не є точним знанням, яке можна перевірити, виконує методологічну функцію щодо точних наук. Сучасні наукові (екологічні, науково-технічні) проблеми ставлять під загрозу життя людства. Наука неспроможна досягнути єдності людини зі світом. Цю функцію виконують три основні форми людської духовно-практичної діяльності: мистецтво (здатність переживати дійсність), релігія, філософія (здатність розуміти).

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

Світогляд (світ.) – система уявлень людини про світ, місце людини у світі, її життєве призначення, відношення людини до світу та до самої себе, - знання, переконання, цінності, ідеали, організовані у єдину систему, у центрі якої уявлення людини про себе. Поєднує інтелектуально-розумові та чуттєво-емоційні компоненти (світовідчуття, світорозуміння, світо-переживання) Існують 3 історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

Міфологічний світ. (грецьк. „мітос”-слово, переказ, „логос”–учення) – результат практично-духовної діяльності людини, фантастичне відображення дійсності у свідомості людини, втілене в усній народній творчості давнини. Через міфічні образи пращури узагальнювали й пояснювали різноманітні явища природи та суспільства. Міф – універсальний світогляд, в якому поєднуються зародки наукових знань, релігійних вірувань, моральних норм та художніх цінностей.

Релігійний світ. – чітко поділяє світ та людину, природне та надприродне, земне та потойбічне. Людина створена за образом і подобою Бога. Через віру в потойбічне, в Божественне начало, людина виробляє власне ставлення до світу, сенс життя і досягає гармонії з ним. Специфічною формою рел. світ. є фаталізм (віра в надлюдську силу - фатум). Рел. світ. – комплекс, який складають знання, емоційні переживання та культові дії, об’єднані вірою в божественні сили. Фоном релігійного світ. є космогонічні, антропологічні уявлення, моральні та естетичні канони, основи політичних і юридичних норм. Філософський світ. – теоретична форма ставлення до світу. Світ об’єктивно розглядається незалежно від людини, а людина лише частиною світу (природи чі суспільства). Дав можливість, щоб закони природи служили людині, для створення комфортного світу цивілізації. Філософське знання завжди світоглядне і відповідає уявленню про мудрість.

Всі 3 типи світогляду прагнуть дати цілісну картину світу, показати людину та її зав’язки з навколишнім світом, і на цій підставі з’ясувати сенс людського життя.