15. Інтуїція та її різновиди.

Інтуїція властивість людської свідомості що дає змогу осягнути істину без попередньої логіки доведення.Основна риса інтуїції-відсутність усвідомленого процесу пошуку істини(здобуття кінцевого знання)У матеріалістичній філософії інтуїція є своєрідним різновидом мислення,що проходить на рівні несвідомого,а усвідомлюється тільки результат такого мислення.У дальшому істинна,яку осягнуто інтуїтивно переусвідомлюється і доводиться звичайними методами. Таємного та містичного тут немає нічого.Головними передумовами інтуїтивної істини є особистий досвід, професійне володіння інформативним полем про об’єкт пізнання,схильність до інтуїтивного прийняття рішень,обдарованість тощо

Інтуїтивне знання може бути: чуттєвим (споглядальним) – миттєве почуття, раціональним – інтелектуальна інтуїція, або ейдетичним (данність, а не осягнення непізнаного).

Одержання, генерування, осмислення, оцінка, пояснення й розуміння знання на підставі єдності та взаємодії логічного й інтуїтивного.

17. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.

Наукове пізнання - це форма процесу пізнання,головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність.

Форми:

Проблема це суперечність між ти що пізнане й тим що ще не пізнане,це ситуація що характеризується недостатньою кількістю засобів,знань для адекватного досягнення мети

Факт - це подія явище процес які існують в об’єктивній дійсності та є об’єктом наукового дослідження.

Гіпотеза в науковому пізнанні –це форма організації науковго знання,що забезпечує перехід від одного знання до іншого,від наявного знання до нової ідеї та її реалізації в науковому дослідженні.

Найголовнішою формою пізнання є теорія-система узагальнених знань,наукових ідей, законів і принципів, що віддзеркалюють частину навколишнього світу , а також матеріальну та духовну діяльність людей.

Ідея - є відображенням закономірності дійсності і спрямована на її перетворення. Ідея підсумовує досвід попереднього знання і відображає можливий розвиток дійсності.

18. Емпіричні методи пізнання.

Емпіричні методи-це цілеспрямоване вивчення предметів та явищ, яке в своїй основі має факти органів чуття.Початковим етапом емпіричного дослідження зазвичай є спостереження.Його специфіка полягає в цілеспрямованому сприйнятті предметів,явищ дійсності для отримання безпосередніх чуттєвих даних про об’єкт пізнання.Спостереження поділяється на такі етапи:вибір об’єкта й теми дослідження,опис результатів,їх аналіз и висновки.Спостереження разом з експериментом є основою наукового досліду.Експеримент-це активний спосіб вивчення предметів та явищ,завдяки якому відтворюється об’єкт пізнання в штучно створених умовах його існування.Залежно від мети експиременту іх поділяють на пошукові(відкриття нових явищ властивостей),перевірочні(для підтвердження або заперечення тієї чи іншої проблеми),конструктивні(під час яких створюються нові предмети,матеріали).Водночас в експерименті використ порівняння(процедура пізнання,що виявляє подібність або різноманітність обєктів) опис(процедура фіксованого спостереження або експерименту за допомогою спеціальних схем що використовують в окремій науці) виміри(процедура яка послуговується вимірювальними засобами з метою знаходження числового значення вимірювальної величини в установлених одиницях виміру).Використ тих чи інших методів залежить від конкретних концептуальних завдань.