7. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.

Матерія означає речовина.

Основні поняття вчення Фоми Аквінського поняття дійсності та можливості. Бог творить не універсалні чи індивідуальні речі, а матерію та форми. Отже, немає значення, чи універсалі, чи індивідуальний предмет вважаємо ми першим, бо вони витікають з форм-образів, які творить лише Бог. Згідно з Фомою матерія не може існувати окремо від форми, проте форма може існувати окремо від матерії у вигляді образів. Це означає, що ніщо матеріальне не може існувати незалежно від вищої форми чи Бога, а також що Бог — істота чисто духовна. Тільки для тілесних речей природного світу необхідне поєднання форми з матерією.

Види:

Нежива матерія має такі підрівні: субелементарний (найменші одиниці матерії менші за атом); мікроелементарний (андрони,електрони); ядерний (ядро атом); молекулярний (молекули) одиничних предметів, планет, систем планет, систем галактик, Усесвіту, світу в цілому.

Жива матерія відома лише на замлі. Її виникнення є результатом природного розвитку матерії,до підрівнів її належать: доклітиний (днк рнк білки); клітиний (клітина); багатоклітинні організми; види популяції; біоценози та біосфера,важливе значення має біосфера бо в ній відбувається взаємодія літосфери гідросфери та атмосфери.

Суспільство. На певному етапі розвитку біосфери виникає окремий вид матеріальної системи - соціум або суспільство.До підрівнів соціуму можна віднести окремого індивіда, родину, групу, колектив різних людей, соц. групи, нації, раси, окремі співтовариства, держави, союзи держав людство загалом.

Властивості:

Рух є всезагальним, рухається все – мікроелементи, живі організми, земля, усесвіт, космос, він існує завжди, одні його форми змін іншими.

Особливі форми руху: Механічний - переміщення різноманітних тіл у просторі. Фізичний охоплює електромагнітні явища,гравітацію, теплоту, світло, звук. Хімічний - хім. реакції, процеси хім. синтезу в неорганічній або органічній природі. Біологічний - різноманітні біолог. процеси в живих організмах. Соціальний охоплює соц. зміни а також процеси мислення та пізнання. Невід’ємною складовою вчення про матерію є вчення про розташування її в часі та просторі. Є два підходи до вирішення цієї проблеми: 1) субстаціональний прихильники якого (Декарт Ньютон) вважали що час і простір є окремою реальністю яка існує поряд з матерією; 2) реляційний, його прихильники (Аристотель Гегель) вважали що простір і час існують у взаємодії з матеріальними об’єктами, простір і час є формами існування матеріальних об’єктів. Простір форма буття матерії що характеризує її протяжність структуру взаємодію елементів між собою в середині матеріальних об’єктів. Загальною властивістю простору є його трьохвимерність. Час і простір тісно переплетені між собою, і те що виникає у просторі здійснюється і в часі одночасно,і навпаки.