35. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість

Духовне життя суспільства = сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, процес виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індивідуальних ідей у внутрішній світ людини, = багатогранні процеси, явища, пов’язані з духовною сферою життєдіяльності людей.

Охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) разом з носіями (індивідами, народами, етносом)

Основою духовного життя є духовне життя людини – її духовні цінності, світоглядні орієнтації.

Духовне життя має складові: духовне виробництво, суспільна свідомість, духовна культура. Здійснюється нерозривно з іншими видами суспільного виробництва.

Суспільна свідомість – сукупність ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії.

Суспільна свідомість відображає буття і творить його. Вона соціально активна. Коли ідеї суспільної свідомості оволодівають людьми, стають матеріальною силою, вони виступають рушійною силою прогресу суспільства. За певних обставин може виступати деструктивною силою розвитку. Формується на основі духовної культури минулих епох, які є безперевним процесом розвитку суспільства.

Має динамічну складну структуру, яка зумовлена структурою суспільного буття: різні рівні: 1.= буденна (сукупність конкретних умов життєдіяльності людей на основі їх повсякденного досвіду) і теоретична свідомість (певна система поглядів, що виявляє суть явищ об’єктивної ьдійсності),

2.= ідеологія (сукупність ідей, поглядів, що у систематизованій, догічно стрункій формі відображає соц-економ. Умови життя людей та суспільна психологія (сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під пливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їх повсякденних інтересів, стихійні, несистематизовані) 3.= масова свідомість

36. Суспільна свідомість та її структура.

Особливого значення набуває суспільна свідомість. Традиційно виокремлюють такі форми суспільної свідомості, як політичну, правову, моральну, релігійну, філософську, естетичну та наукову. Економічна, соціальна й політичні сфери суспільства вивчаються відповідно економікою, соціологією та політологією. Духовна сфера вивчається в межах філософських дисциплін — етикою, естетикою, релігієзнавством , а також за-гально-гуманітарними дисциплінами — пра-вознавством, мистецтвознавством, історією.

37. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.

Виробничі відносини віддзеркалюють взаємовідносини між людьми в процесі ви-робництва. В основі виробничих відносин лежить власність на засоби виробництва як їх визначальний елемент. Той, хто володіє засобами виробництва, диктує умови розподілу й використання кінцевого продукту виробництва, водночас люди, які не є влас-никами засобів виробництва, пропонують свої послуги (працю) власникам, отримуючи за це заробітну плату. Виробничі відносини — це відносини обміну діяльністю на основі розподілу праці та вироблених матеріальних і духовних благ.

Матеріальне виробництво (економічна сфера життя суспільства), по-перше, створює матеріальну базу існування суспільства; по-друге, сприяє вирішенню проблем, що стоять перед суспільством; по-третє, безпосередньо позначається на соціальній структурі (класах, соціальних групах); по-четверте, впливає на політичні процеси; по-п'яте, відбивається на духовній сфері як безпосередньо (на її змісті), так і опосередковано на її інфраструктурі, а також носіях (школах, бібліотеках, театрах).