2. Оцінка ліквідності та платоспроможності організації

Аналіз ліквідності балансу організації полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розташовані в порядку її спадання, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою терміновості і розміщені в порядку збільшення термінів погашення зобов’язань. Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А₁ ≥ П₁; А₂ ≥ П₂; А₃ ≥ П₃; А₄ ≤ П₄ , (16)

де А₁ - високоліквідні активи: сума за всіма статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточні інвестиції (ряд. 220, 230, 240 активу балансу);

А₂ - швидколіквідні активи: дебіторська заборгованість, платежі за якою очікують протягом дванадцяти місяців після звітної дати (ряд. 150 ÷ 210 активу балансу);

А₃ - повільноліквідні активи: запаси, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів (ряд. 100 ÷ 140, 250, 270 активу балансу);

А₄ - важколіквідні активи: необоротні активи (ряд. 080 активу балансу);

П₁ - термінові пасиви: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та поточні зобов’язання за розрахунками (ряд. 530 ÷ 610 пасиву балансу);

П₂ - короткострокові пасиви: короткострокові кредити банків та інші поточні зобов’язання, що підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (ряд. 500 ÷ 520 пасиву балансу);

П - довгострокові пасиви:довгострокові зобов’язання (ряд.480 пасиву балансу);

П₄ - постійні пасиви: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів (ряд. 380, 430, 630 пасиву балансу).

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконання перших трьох нерів­ностей. Зіставлення груп А₁ – П₁ та А₂ – П₂ дає змогу виявити так звану поточ­ну ліквідність організації, яка свідчить про поточну його плато­спро­мож­ність (неплатоспроможність). Порівняння А₃ з П₃ відображає перспективну плато­спроможність організації. На її основі прогнозується її довгострокова орієн­товна платоспроможність.

У розрахунковій роботі результати аналізу ліквідності балансу подати в аналітичній таблиці та зробити відповідні висновки.

Оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності проводиться за такими коефіцієнтами:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності () показує, яку частину поточних зобов’язань організація може погасити негайно за рахунок високоліквідних активів, і розраховується як відношення вартості високоліквідних активів (А₁) до суми поточних зобов’язань (П₁+П₂). Теоретично достатнім вважається зна­чен­ня коефіцієнта більше за 0,20 – 0,35, тобто в найкоротший термін орга­ніза­ція може погасити 20 – 35 % своїх поточних боргів;

• коефіцієнт критичної ліквідності () відображає прогнозні пла­тіж­ні можливості організації за умови вчасного проведення розрахунків з дебіторами і обчислюється діленням суми високоліквідних та швидколіквідних активів (А₁+ А₂) на суму поточних зобов’язань (П₁ + П₂) організації. Оптимальним вважається значення цього коефіцієнта на рівні 1,0;

• коефіцієнт поточної ліквідності () визначають як відношення суми оборотних активів (А₁ + А₂ + А₃) до суми поточних зобов’язань (П₁ + П₂) організації. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану плато­спро­мож­ність організації за період, який дорівнює середній тривалості одного обороту його оборотних активів. Організація своєчасно погашає борги, якщо значення цього коефіцієнта в межах 1,0 – 1,5 і має неліквідний баланс - при значенні меншому за 1,0.

У розрахунковій роботі відносні показники платоспроможності організації подати в таблиці і зробити аналітичні висновки.