Мережі та мережні пристрої

Більшість комп'ютерних мереж, як середовище передачі використовує проводи чи кабелі. Сьогодні найпоширеніший вид кабелю - вита пара (UТР). Кабель представляє собою чотири пари проводів різного кольору, причому один з них пофарбований повністю, а інший білого кольору зі смугою кольору пари.

В зв'язку з тим, що при спаюванні проводів витої пари різко падає передавальна здатність кабелю, використовують обтиск дротів у конекторі.

Максимальна довжина між двома об’єктами, що з’єднані витою парою становить не більше 100 метрів.

Коаксіальний кабель

Коаксіальний кабель виконаний з центрального провідника та зовнішньої екрануючої обмотки Між ними знаходиться внутрішній ізолюючий матеріал. Завдяки високій захищеності кабеля від перешкод за його допомогою можна з'єднувати пристрої на великі відстані, причому швидкість передачі даних складає 5-І0Мб/с. Основною характеристикою коаксиального кабеля являється величина хвильового опору. Для Ethernet використовують кабель з хвильовим опором 50 Ом.

Загальна довжина сегмента тонкого кабеля не повинна перевищувати 185м, а при використанні додаткового обладнання - 925м.

Товстий Ethernet кабель по своїм показникам, наприклад, зв'язаним із захистом від електромагнітного випроміновання, значно перевищує тонкий.

Максимальна довжина кабельного сегмента складає 500м, а при використанні додаткового обладнання - 2500м.

Підключення

Коаксіальний кабель підключається до комп'ютера за допомогою

ВNС-конекторів Т-конекторів та термінаторів.

Вита пара підключаєтеся за допомогою RJ-45 (4 пари).

З чотирьох пар кабеля насправді використовується тільки дві: одна (1,2) на передачу, друга (3,6) - на прийом.

Хаб (hub)

Є центральним пристроєм в мережі на витій парі, від нього залежить працездатність мережі. Випускаються 8-, 12-, 16-портові хаби. Відповідно до них можна підключити таку ж кількість ПК. Також хаби можна з'єднувати між собою через порт RJ-45 і отримувати складні структури. Але при цьому потрібно додержуватись деяких правил: не повинно бути закільцьованих шляхів, між будь-якими двома станціями не повинно бути більше чотирьох хабів.

Модем

Модеми бувають зовнішні і внутрішні. Зовнішні дуже просто підключити до іншого комп'ютера, на їх передній панелі встановлені індикатори, по яких можна слідкувати за процесом передачі даних. З іншої сторони, внутрішні модеми коштують набагато дешевше зовнішніх (за рахунок зменшеної елементної бази), але мають більший процент використання ресурсів ПК, внаслідок чого падає загальна продуктивність роботи ПК.

3 ПРОФІЛАКТИЧНІ ДІЇ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ

3.1Профілактика дисководів FDD

Дисководи FDD є периферійними пристроями ПК.

Носії інформації - дискети 3,5" та 5,5".

Конструктивно FDD складаються з великого числа механічних елементів та малого числа електронних, тому для надійної роботи дисковода в значній мірі необхідна усталена робота механіки приводу.

В дисководі маються чотири основні елементи:

• робочий двигун;

• кроковий двигун;

• головки;

• керуюча електроніка.

Механічні частини диководів потребують періодичного чищення від пилу та змазування. Робочі головки також треба чистити спеціальними чистячими дискетами.

3.2 Профілактика CD/DVD-ROM

• напівпровідниковий лазер генерує малопотужний інфрачервоний промінь,

• що потрапляє на відбиваюче дзеркало;

• серводвигун по командах, що надходять від вбудованого мікропроцесора, зміщає рухливу каретку з відбиваючим дзеркалом до потрібної доріжки на компакт-диску;

• відбитий від диска промінь фокусується лінзою, розташованою під диском, відбивається від дзеркала і попадає на розділову призму;

• розділова призма направляє відбитий промінь на іншу фокусуючу

лінзу, яка направляє його на фотодатчик, перетворюючий світлову енергію в електричні імпульси;

• сигнали з фотодатчика декодуються вбудованим мікропроцесором і передаються як дані на системну плату.

Несправності CD-приводів

Несправність	Можлива причина	Усунення
Не виїжджає каретка	Розрив пасика	Замінити пасик
Не читається диск	Забруднення лінзи	Почистити лінзу чистячим диском

Профілактика

Періодично чистити і змазувати механічні частини приводу.

Чистка проводиться тампоном, змоченим в спирті. Змазувати деталі потрібно мастилом, рекомендованим виробником приводу.

3.3 Профілактика клавіатури та ручного маніпулятора (миші)

Клавіатуру треба продути стиснутим повітрям для видалення з неї дрібного сміття, а потім обережно протерти слабим мильним розчином що не змиває надписи на клавішах, або спиртом для видалення бруду на клавішах і корпусі.

Після всього цього клавіатуру необхідно перевірити тестуючими програмами і при виявленні помилок її роботи, ліквідувати їх.

Мишу треба розібрати відкруткою та протерти спиртом валики та кульку.

Потім збираємо та перевіряємо за допомогою тестуючих програм.

3.4 Профілактика вентеляторів мікропроцесорів та блоку живлення

Вентилятор блока живлення:

– виймаємо вентилятор з блоку живлення;

– зняти лейблу, війняти фіксуючу шайбу гровера;

– прочистити підшипник;

– змазати мастилом спеціальної марки;

– вставляемо фіксуючу шайбу гровера;

– ставимо лейблу на місце;

– перевіряємо працездатність;

– закриваємо блок живлення;

Вентилятор мікропроцесора:

– знімаємо вентилятор з мікропроцесора;

– зняти лейблу, війняти фіксуючу шайбу гровера;

– прочистити підшипник;

– змазати мастилом спеціальної марки;

– вставляемо фіксуючу шайбу гровера;

– ставимо лейблу на місце;

– перевіряємо працездатність;

– закріпляєм кулер на мікропроцесор.

4 ВИКОРИСТАННЯ, ЗАМІНА ТА НАЛАГОДЖЕННЯ КОНТРОЛЕРІВ:

4.1Відеокарти

Основна функція відеоадаптера - перетворення внутрішніх цифрових сигналів ПК в аналогові електричні сигнали, які подаються на монітор. В загальному вигляді відеоадаптер включає в себе наступні основні елементи:

• відеопам'ять;

• чіпсет;

• схеми інтерфейсу з шиною вводу/виводу ПК;

• ROM video BIOS;

• ЦАП;

• тактові генератори.

Окрім відеосигналу, відеоадаптер формує сигнали горизонтальної та вертикальної синхронізації, використовуєм при формуванні растра на екрані монітора. Вартість сучасних відеоадаптерів така, що їх дешевше замінити, аніж ремонтувати, тим більше що добути документацію до монітора і адаптера вдається далеко не завжди. До того ж для більшості відеоадаптерів принципові схеми, переліки елементів, монтажні схеми знайти просто неможливо.

4. 2 Звукові карти

Звукова підсистема ПК - це комплекс програмно-апаратних засобів, предназначений для наступних цілей:

• запису звукових сигналів, надходячих від зовнішніх джерел.в процесі запису аналогові сигнали преобразтворюються в цифрові і можуть бути збережені на вінчестері.

• відтворення записаних раніше звукових файлів.

• в процесі функціонування звукова плата використовує номер переривання IRQ, базову адресу вводу-виводу, канали прямого доступу до пам'яті DMA. Більшість карт підтримує стандарт Plug-n-Play.

Щоб встановити звукову карту, необхідно:

• виключити комп'ютер;

• зняти кришку системного блоку;

• встановити звукову карту в роз'єм (ISA, РСІ або AMR.);

• підключити аудіовихід накопичувача CD-ROM;

• закрити кришку системного блоку;

• завантажити операційну систему і встановити програмне забезпечення;

• підключити акустичну систему.

Для того щоб звукова карта добре працювала необхідно встановити драйвер під цю звукову карту. Драйвер завжди можно знайти на диску із драйверами для материнської плати чи окремо на дисці який дають разом із купленим комп'ютером.

4. 3 Мережні карти

Є обов'язковим компонентом для під'єднання комп'ютера до мережі. Основне призначення:

• підготовка даних, що надходять від комп'ютера, до передачі по мережі;

• передача даних іншому комп'ютеру;

• керування потоком даних між комп'ютерами;

• крім того, мережна карта приймає дані з кабелю та переводить їх у форму, зрозумілу центральному процесору комп'ютера.

5 ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТУЮЧИХ ПРОГРАМ ДО ПРИСТРОЇВ КОМП’ЮТЕРА :

• CheckIt 7.0 Pro - це діагностична та тестуюча утіліта. Дозволяє визначити неполадки та здійснити настройку системи, протестувати систему в цілом або окремо кожний пристрій;

• Net Test – тестуюча програма, що показує графік завантаження мережі;

• Mouse Test - тестуюча програма для перевірки працездатності миші;

• Стандартні програми M$-DOS та Window$: scandisk, defrag;

• Norton Utilities – комплект программ для тестів та діагностики ПК;

• PC Benchmark –оцінка продуктивності ПК.

6 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РЕМОНТНИХ РОБІТ

Для удосконалення якості ремонтних та профілактичних робіт з ПК, необхідно, щоб робочі міста були обладнані гарним освітленням, були забезпечені небхідним мінімумом робочої площі для розміщення комп’ютерної техніки при її розборці, а також контрольно-вимірювальними приладами та інструментом.

Удосконалення комп’ютерної техніки потребує підвищення інтелектуального рівня ІТП і робітників обслуговуючих її та проводячих ремонт.

Усі ці критерії ведуть до підвищення якості виконуємих робіт.

ВИСНОВОК

На данній практиці я вдосконалила свої знання отримані в коледжі за період мого навчання. Я навчилася проводити безліч операцій пов’язаних з ремонтом та профілактикою ПЕОМ

Ознайомилася з основними профілактичними методами ,які застосовуються до різних компонентів комп’ютера та периферійних пристроїв.

Також я отримала потрібні навички в різноманітних видах ремонту електронних машин. Навчилася знаходити несправності та коректно іх усувати.

За час проходження практики я ознайомилася з багатьма корисними тестуючими програмами,які допомагали в ході налагодження,також покращила навички роботи з різними механічними та електронними інструментами.

.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1 Таненбаум Э. Архитектура компьютера. 4-е издание. Питер, 2002,698 с.

1. Рудометов Е., Рудометов В. Материнские платы и чипсеты. 3-е издание. Питер, 2002, 352 с.

2. Колесниченко О., Шишигин И. Аппаратные средства РС. 4-е издание. «БХВ - Петербург» Санкт – Петербург, 2003, 1004 с.

3. Микляев А. Все настройки BIOS Setup. «Альтекс - А» Москва, 2003, 192с.

4. Соломенчук В. Аппаратные средства персональных компьютеров. «БХВ - Петербург» Санкт – Петербург, 2003, 502 с.

5. Хамахер К., Вранешич З., Зеки С. Организация ЭВМ. 5-е издание. Питер, 2003, 845 с.

6. Мураховский В. Железо ПК. «Десс ком». Москва, 2002, 672 с.

7. Компьютерные сети. Учебный курс«Русская редакция». Москва, 2002, 704с.

8. Закер К. Компьютерные сети. Модернизация и поиск неисправностей. «БХВ - Петербург». Санкт – Петербург, 2003, 988 с.

9. Новиков Ю.В., Кондратенко С.В. Локальные сети: архитектура, алгоритмы, проектирование. ЭКОМ, Москва, 2002, 312 с.

10. Олифер В., Олифер Н. Компьютерные сети. 2 – е издание. «Питер», 2003, 864 с.

11. Высоткин А. Модемы: подключение, настройка и использование. Майор, 2001, 192 с.

32