Висновки

Отже, правова сім’я – сукупність національних правових систем, які об’єднанні спільністю історичного формування, видів джерел права, провидних правових галузей та інститутів, відносною однаковістю процесів правоутворення, право реалізації, право охорони, правових понятійно-категоріальних рядів. Отже, об’єднання декількох правових систем в одну правову сім’ю стає можливим тому, що у деякої групи держав приймаються і реалізуються приблизно однакові норми. Право будь-якої держави становить систему, тобто право поєднує норми у відповідні групи. Згідно з цим будується відповідна система законодавства, в якій передбачається процес створення, реалізації і тлумачення права, його функціонування і взаємозв’язок із соціальним життям.

Сутність правової системи України як феномена базується на конституційних положеннях, вироблених на основі концепції природних прав, політичного плюралізму, пріоритету прав людини, відповідальності держави перед особою, інтегра­ційного забезпечення політично-правових процесів у реалізації завдань суспільства, пов'язаних зі співробітництвом та консенсусом. Систему права України складають галузі конституційного, адміністративного, фінансового, земельного, цивільного, трудового, сімейного, кримінального, цивільно-процесуального, кримінально-процесуального та інші галузі права. Для кожної галузі прав характерні свої ознаки, з-поміж яких основними є специфічність предмета і методу регулювання.

Система права має об’єктивний характер і в цілому відповідає системі існуючих у суспільстві відносин, що можуть бути врегульовані правом і регулюються ним. У зв’язку з цим система права не є застиглим явищем – вона розвивається і удосконалюється.

Система права кожної країн розвивається не сама по собі, а разом із розвитком суспільства, і всі зміни у системі права є наслідком змін у суспільстві.

Природно-правове начало відображає витоки правової системи як невід'ємної якості людського буття. В ній закладена та міра свободи, обумовлена природою і людським спілкуванням, яка необхідна для нормального існування людини. У цьому зв'язку виявляються сутність і значення комплексу при­родних прав і обов'язків — право на життя, власність, особисту незалежність, обов'язок не посягати на життя, власність, сво­боду іншої людини.

У розвиткові і функціонуванні правової системи особливу роль відіграють принципи права, що забезпечують її гуманізм, демократизм, соціальність, упорядкованість і послідовність функціонування всіх елементів правової системи. Принципи правової системи розкривають взаємовідносини і взаємозв'яз­ки правових засобів, форм та інших її елементів, співвідношення правової діяльності і правовідносин, правотворчості і правореалізації.