МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

Тема: «Законність, правозаконність і правопорядок. Механізм правового регулювання»

Одеса-2010

План

ВСТУП

1. Законність та її принципи

2. Гарантії законності

3. Правопорядок і громадський порядок

4. Правове регулювання, його межі, способи і типи

5. Механізм правового регулювання, його елементи і стадії

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: сформувати у курсантів уявлення про механізм правового регулювання у суспільстві та такі правові категорії як законність та правопорядок. Формування переконання в необхідності затвердження в країні режиму законності і правопорядку; урозуміння та засвоєння принципів і гарантій законності.

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до права, повагу до законів, принципів судочинства та прав людини

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: галузеві юридичні науки, етика, естетика.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він розрізняв би правовий закон від закону не правового.

Література

1. Евдокимова Е.Г., Ромашов Р.А. Правовой режим законности: Теория и история //Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 261-271.

2. Исаков Н.В., Малько А.В., Шопина О.В. Правовые акты: Общетеоретический аспект исследования //Правоведение. - 2002. - № 3 (242). - С. 16-28.

3. Корчевна л. До критики поняття «механізм правового регулювання» // Право України. – 2003. – №1. – с.118-120.

4. Крижанівський А.Ф. Правопорядок як феномен правової реальності // Юридический вестник. – 2004. - №1. – С.69-74.

5. Крижанівський А.Ф. Феноменологія правопорядку: поняття, виміри, типологія: Монографія. – Одеса: Фенікс, 2007. – 195 с.

6. Крисюк Ю. Соціальний і правовий порядок як реалізація ідеї права // Право України. – 2004. – №8. – С.25-29.

7. Малько а.В. Механизм правового регулирования: Лекция //Правоведение. -1996. - № 3 (214). - c. 54-62.

8. Матвєєва Л.Г. Інтерпретаційні акти як різновид правових актів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 2. – С.114–117.

9. Муромцев Г.И. Правовая политика: вопросы методологии //Правоведение. - 2005 . - № 6. - С. 14-25.

10. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова, И.В. Котелевской. – М.: Изд-во М.Ю.Тихомирова, 1999. – 381с.

11. Сауляк О.П. Правопорядок в коллективистских и индивидуалистических обществах: сущность, основные характеристики, поиск новой модели// Гос. и право. – 2006. – №4. – С.94-101.

12. Семитко А.П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс. -Екатеринбург : Изд-во УрГЮА : Изд-во Гуманитарного ун-та, 1996. - 313 с.

13. Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. - СПб. :Изд-во Русск.Христианс.гуманитарного института, 1999. - 448 с.

14. Тарадонов С.В. Правовой порядок и пути его укрепления. Параметры внутригосударственного и международно-правового совершенствования // Государство и право. –2006. – №5. – С.75-84.

15. Шундиков К.В. Юридические средства реализации правовой политики // Правоведение. - 1997. - № 4. - С.149-150.

ВСТУП

Закінчуючи вивчення курсу теорії держави і права, ми розглядаємо такі взаємопов’язані фундаментальні категорії юридичної науки і практики, як законність, правопорядок і дисципліна.

Законність, з одного боку, є своєрідним правовим засобом державної влади та народу щодо встановлення і підтримки правопорядку, а з іншого – серцевиною, основою дисципліни, яка, у свою чергу, становить одну з форм проявів правопорядку у країні.

Законність виражає загальний принцип ставлення суспільства до права в цілому. У зв’язку із цим, її зміст необхідно розглядати у трьох аспектах:

а) як “правовий” характер суспільного життя;

б) з позиції вимоги загальної поваги до закону і обов’язків його виконання всіма без винятку;

в) під кутом зору вимог реального захисту і забезпечення прав, інтересів громадян і охорони правопорядку в цілому від будь-якого свавілля.

Правопорядок – це державно-правове явище, що тісно пов’язане з державною владою, оскільки саме влада встановлює та підтримує правопорядок, охороняє та захищає його від порушень. Без правопорядку неможлива реалізація державних завдань, здійснення сутності, форм і функцій влади.

Загальнотеоретичне уявлення про механізм правового регулювання (МПР) допомагає відобразити глибинний взаємозв’язок між окремими частинами правової системи. Метою вивчення МПР є узагальнення всіх тих знань, які були сформульовані у процесі вивчення різноманітних правових явищ.

Правове регулювання, як інструмент соціального управління, за своїм призначенням спрямоване на упорядкування суспільних відносин та забезпечення позитивних інтересів їх суб’єктів. Оскільки правове регулювання є узгодженою системою взаємопов’язаних складових елементів, необхідно розкрити всі стадії механізму правового регулювання.