МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

Тема: «Реалізація права»

Одеса-2010

План

ВСТУП

1. Реалізація права та її ознаки

2. Форми реалізації права: поняття та види

3. Форми безпосередньої реалізації права

4. Правозастосування як особлива форма реалізації права

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: сформувати у курсантів уявлення про реалізацію права, вмити характеризувати та наведи ті приклади різних форм реалізації. З’ясувати що правозастосування є особливою формою реалізації права.

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до права.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: галузеві юридичні науки.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він розрізняв би правовий закон від закону не правового.

Література

Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права // Правова держава. Щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 1996. – Вип.7. – С. 103 – 108.

Власов Ю.Л. Правова система й реалізація права: проблеми зв’язку та взаємовпливу // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. – Вип.16. – С.142-149.

Вопленко Н.Н., Рожнов А.П. Правоприменительная практика: понятие, основные черты и функции: Монография, Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2004. – 205 с.

Завадская Л.Н. Механизм реализации права. – М : Наука, 1992. - 288 с.

Матузов Н.И. Коллизии в праве: Причины, виды и способы разрешения //Правоведение. – 2000. – № 5. – С.225-244.

ВСТУП

Засвоївши загальну характеристику “нормативної площини”, слід звернути увагу на те, що вона може бути втілена в реалії життєдіяльності лише в тому разі, якщо її суб’єкти скористаються своїми правами та виконають відповідні обов’язки, тобто норми права зможуть “запрацювати” на користь суспільства та особи лише за наявності відповідного механізму їх реалізації. Важливим є засвоєння положення про те, що реалізація норм права як утілення приписів юридичних норм у суспільні реалії завжди взаємопов’язана з правомірною поведінкою.

Метою заняття з визначеної теми є засвоєння особливостей реалізації права, як безпосередніх форм реалізації права (дотримання, використання, виконання), так і такої особливої форми реалізації права, як правозастосування. Шляхом застосування норм права держава владно втручається у процес вирішення соціально значимих для суспільства і особи індивідуально-конкретних життєвих ситуацій.

1. Реалізація права та її ознаки

Встановлення державою правових норм не є самоціллю. Право виступає як соціальний регулятор і як вища соціальна цінність лише тоді, коли його принципи і норми утілюються в життя, реалізуються в діях суб’єктів соціального спілкування.

Сенс права та його соціальне призначення найповніше розкриваються тоді, коли його приписи добровільно здійснюються його численними суб’єктами. Без реалізації право залишалося б лише формально визначеною і офіційно вираженою декларацією. В процесі реалізації права відбувається «матеріалізація» абстрактних нормативно-правових приписів в конкретні правомірні вчинки суб’єктів права і задовольняються «закладені» в норми права особисті та соціальні очікування учасників правовідносин.

Реалізація права – це втілення права в життя, реальне втілення змісту юридичних норм у фактичній поведінці суб’єктів.

Ознаки реалізації права:

1) відповідність приписам права. Реалізація права – це завжди правомірні дії суб’єктів права;

2) соціальна корисність. За допомогою реалізації правових норм задовольняються різноманітні особисті та суспільні потреби і інтереси;

3) процедурність. Реалізація права – це регламентована правом діяльність суб’єктів права, яка протікає в часі і складається з послідовно здійснюваних вчинків;

4) вольовий характер. Здійснюючи реалізацію права, його суб’єкти діють усвідомлено, свідомо узгоджуючи свої вчинки з приписами правових норм;

5) державна забезпеченість. Реалізація права забезпечується різними юридичними засобами, у тому числі і державним примушенням.

В процесі правореалізації правові норми повинні ефективно, без жодних відхилень перетворюватися в правомірну поведінку, суб’єкти права повинні максимально повно реалізовувати можливості, надані правом, і вичерпно виконувати його вимоги. Таким чином, можна сказати, що правова норма реалізується тоді, коли вона утілюється у фактичній правомірній поведінці суб’єктів. Проте слід відмітити, що ця теза має пряме відношення лише до норм, які безпосередньо регулюють поведінку, хоча вони й складають основний масив юридичних норм. Спеціалізовані норми безпосередньо поведінкою не реалізуються: вони реалізують своє призначення через системні зв’язки з конкретними нормами, допомагаючи їм в регулюванні поведінки.

Реалізація права як процес може бути охарактеризована з об’єктивної та суб’єктивної сторони. З об’єктивної сторони вона є здійсненням дій, передбачених нормами права. Суб’єктивна сторона реалізації права характеризує ставлення суб’єкта до правових вимог, що реалізовуються, його установки і волю у момент здійснення юридичних дій. Суб’єкт може бути зацікавлений в реалізації права через усвідомлення громадського обов’язку, через власну вигоду, або через побоювання несприятливих наслідків. Але головне в цьому процесі – точне слідування правовим приписам.