Висновки

Отже, правовідносини — це різновид суспільних відносин. У відносинах дістає вияв фактична взаємозалежність людей — вони відкривають перед ними можливість певним чином впливати один на одного. Врегульовані правом суспільні відносини стають правовідносинами. Правовідносини є юридичною формою виникнення та розвитку суспільних відносин. Суб'єкти відносин, яким надано юридичної форми, набувають нових можливостей для реалізації своїх інтересів, а також додаткових стимулів для додержання інших осіб.

Зміст правових відносин визначається двома взаємодіючими факторами: 1) фактичними обставинами та 2) нормами права. Правове регулювання надає суспільним відносинам визначеність, усталеність, надійність, забезпечувану державою впорядкованість і форму. Все це дозволяє прогнозувати розвиток відносин та вживати ефективних заходів до захисту інтересів їх учасників. Правовідносини виконують функцію засобу, за допомогою якого право перетворюється на реальну суспільну дійсність, тобто набирає вигляду фрагментів справжнього суспільного життя (норма права трансформується у правову норму). В цьому полягає величезне практичне значення проблеми правовідносин та необхідність чіткого уявлення (розуміння) про їх теоретичні основи.

Правові відносини – це такі відносини, в яких їх учасники виступають в ролі носіїв вольових взаємопов'язаних прав та обов'язків, передбачених та забезпечених законом (нормами об'єктивного права). Вони вимагають відповідної поведінки суб’єктів правовідносин, яка запрограмована їх правами та обов'язками. Отже, основою правових відносин є правові норми. Вони визначають 1) умови виникнення цих відносин; 2) учасників, або суб’єктів відносин; 3) обсяг та характер їх прав та обов'язків; 4) правові наслідки порушення вимог норми. Жодне з правових відносин неможливе без відповідної норми права. Правові відносини — це такі суспільні відносини, які мають будуватися згідно з моделями, передбаченими (визначеними) нормами права.

1 Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид.лит., 1984. – С.10-45.