
- •Тема: «Поняття і види правових актів»
- •Література Нормативні джерела
- •Література
- •Правові акти, їх види і співвідношення
- •2. Нормативно-правовий акт
- •3. Поняття, ознаки і види законів
- •4. Підзаконні акти: поняття і види
- •5. Дія нормативно-правових актів в часі, у просторі та за колом осіб
- •5. Юридична техніка
- •Висновки
2. Нормативно-правовий акт
Нормативно–правовий акт – письмовий документ, виданий в установленому порядку компетентним органом держави, що містить правові норми загального характеру.
Ознаки нормативно-правового акту:
1) офіційний характер. Нормативно-правовий акт видається державою або, у виняткових випадках – недержавним суб’єктом, якому таке право делеговане державою;
2) ухвалення або видання відповідно до строго встановленої процедури у порядку правотворчої діяльності;
3) наявність нових або скасування колишніх правових норм;
4) письмовий документ, що має певні реквізити (вид акту; найменування органу, що видав акт; заголовок; дата ухвалення акту; номер акту; підпис посадовця);
5) певна структура акту (преамбула, статті та/або пункти, які об’єднуються в глави, розділи, частини);
6) реєстрація акту. Всі нормативно–правові акти заносяться до державного реєстру;
7) публікація акту в офіційному органі друку. Офіційно встановленими органами для публікації законів є журнали «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Голос України». Нормативні акти Кабінету Міністрів України публікуються в газеті «Урядовій кур’єр», журналі «Офіційний вісник України», у «Збірнику постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України». Акти місцевих адміністрацій і органів місцевого самоврядування публікуються в місцевій пресі; відомчі нормативні акти – у відповідних бюлетенях і джерелах, доступних для зацікавлених органів і осіб.
Існує чимало класифікацій нормативно-правових актів, які показують різноманітність їхніх форм і змісту.
Залежно від суб’єкта правотворчості всі нормативно-правові акти підрозділяються на:
1) нормативно-правові акти державних органів;
2) нормативно-правові акти недержавних суб’єктів (органів місцевого самоврядування, профспілок, акціонерних товариств тощо);
3) сумісні нормативно-правові акти державних органів і недержавних суб’єктів;
4) нормативно-правові акти безпосередньої правотворчості народу (суспільства).
Залежно від сфери дії нормативно-правові акти поділяють на загальнодержавні та локальні нормативно-правові акти.
Залежно від строку дії нормативно-правові акти класифікуються як акти невизначено-тривалої дії та тимчасові акти.
Найбільш значущою є класифікація нормативно-правових актів за юридичною чинністю. Юридична чинність нормативно-правового акту – це ступінь його впливу на суспільні відносини, його значення, яке залежить від розташування в ієрархії актів. Залежно від неї всі нормативно-правові акти розділяються на дві великі групи: закони та підзаконні акти. В той же час у ряді правових систем така ієрархія відсутня і всі нормативно-правові акти загального характеру носять назву закону (наприклад, в Швеції). У Франції поняттю підзаконний акт відповідає поняття «регламент», що видається урядом.
Нормативно-правовий акт є основною формою сучасного права через загальну тенденцію до підвищення ролі держави в правовому регулюванні. В той же час це і найбільш довершена форма права. Документально–письмова форма нормативно-правових актів дозволяє чітко і доступно викласти правові припис і оперативно ознайомити з ними населення.