2. Нормативно-правовий акт

Нормативно–правовий акт – письмовий документ, виданий в установленому порядку компетентним органом держави, що містить правові норми загального характеру.

Ознаки нормативно-правового акту:

1) офіційний характер. Нормативно-правовий акт видається державою або, у виняткових випадках – недержавним суб’єктом, якому таке право делеговане державою;

2) ухвалення або видання відповідно до строго встановленої процедури у порядку правотворчої діяльності;

3) наявність нових або скасування колишніх правових норм;

4) письмовий документ, що має певні реквізити (вид акту; найменування органу, що видав акт; заголовок; дата ухвалення акту; номер акту; підпис посадовця);

5) певна структура акту (преамбула, статті та/або пункти, які об’єднуються в глави, розділи, частини);

6) реєстрація акту. Всі нормативно–правові акти заносяться до державного реєстру;

7) публікація акту в офіційному органі друку. Офіційно встановленими органами для публікації законів є журнали «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Голос України». Нормативні акти Кабінету Міністрів України публікуються в газеті «Урядовій кур’єр», журналі «Офіційний вісник України», у «Збірнику постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України». Акти місцевих адміністрацій і органів місцевого самоврядування публікуються в місцевій пресі; відомчі нормативні акти – у відповідних бюлетенях і джерелах, доступних для зацікавлених органів і осіб.

Існує чимало класифікацій нормативно-правових актів, які показують різноманітність їхніх форм і змісту.

Залежно від суб’єкта правотворчості всі нормативно-правові акти підрозділяються на:

1) нормативно-правові акти державних органів;

2) нормативно-правові акти недержавних суб’єктів (органів місцевого самоврядування, профспілок, акціонерних товариств тощо);

3) сумісні нормативно-правові акти державних органів і недержавних суб’єктів;

4) нормативно-правові акти безпосередньої правотворчості народу (суспільства).

Залежно від сфери дії нормативно-правові акти поділяють на загальнодержавні та локальні нормативно-правові акти.

Залежно від строку дії нормативно-правові акти класифікуються як акти невизначено-тривалої дії та тимчасові акти.

Найбільш значущою є класифікація нормативно-правових актів за юридичною чинністю. Юридична чинність нормативно-правового акту – це ступінь його впливу на суспільні відносини, його значення, яке залежить від розташування в ієрархії актів. Залежно від неї всі нормативно-правові акти розділяються на дві великі групи: закони та підзаконні акти. В той же час у ряді правових систем така ієрархія відсутня і всі нормативно-правові акти загального характеру носять назву закону (наприклад, в Швеції). У Франції поняттю підзаконний акт відповідає поняття «регламент», що видається урядом.

Нормативно-правовий акт є основною формою сучасного права через загальну тенденцію до підвищення ролі держави в правовому регулюванні. В той же час це і найбільш довершена форма права. Документально–письмова форма нормативно-правових актів дозволяє чітко і доступно викласти правові припис і оперативно ознайомити з ними населення.