2. Норми: поняття, ознаки, види
Особливе місце серед соціальних регуляторів займають норми. Поняття «норма» має два основні значення: 1) звичайний природний стан об’єкту, процесу, відношення, системи (нормальний стан здоров’я, наприклад); 2) керівна засада, правило поведінки. Норми, які діють в людському суспільстві, умовно розбивають на три групи:
1) природні норми, або закони природи (наприклад, закон всесвітнього тяжіння, закони механіки, закони генетики);
2) технічні (соціально-технічні) норми – правила поводження з технічними та природними об’єктами (наприклад, державні будівельні правила). Особливостями технічних норм є те, що предмет регулювання тут не суто соціальний, і пов’язаний не тільки з людьми, але й із зовнішнім світом, природою, технікою. Найважливіші для суспільства технічні норми підтримуються правом і державою, перетворюючись вже на техніко-юридичні правила поведінки. Так, кримінальне законодавство передбачає відповідальність за порушення правил безпеки провадження будівельних робіт, за порушення правил водіння та експлуатації транспорту тощо;
3) соціальні норми – правила людського співжиття, що регулюють поведінку людей, зокрема – відносини людей між собою.
Ознаки соціальних норм:
1) соціальні норми є типовою моделлю (зразком) поведінки людини, але не самим актом поведінки, який може істотно відрізнятися від норми і навіть суперечити їй;
2) соціальні норми носять загальний характер, тобто не мають конкретного адресата, розраховані на багатократне застосування;
3) виконання соціальних норм забезпечується певними засобами дії (внутрішнє переконання людини, громадський осуд, державний примус).
Види соціальних норм:
1) норми моралі (етичні норми) – відносно стійкі уявлення людей про добро і зло. Мораль оцінює поведінку людини за допомогою понять «хороший» і «поганий». Норми моралі, як правило, не зафіксовані документально, вони існують як ціннісні орієнтири у свідомості людей;
2) правові норми – загальнообов’язкові, формально визначені, встановлені або офіційно визнані державою і забезпечені її примусовою силою правила поведінки;
3) релігійні норми – правила поведінки віруючих людей, які склалися на основі уявлення людей про Бога і бажану йому поведінку. Ця група соціальних норм зафіксована в священних книгах християн (Біблія), іудеїв (Тора), мусульман (Коран), буддистів (Веди), в усних переказах. Релігійні норми регулюють відносини віруючих у межах церкви або іншої релігійної організації, порядок відправлення культових обрядів;
4) корпоративні норми – норми, створені об’єднаннями громадян, трудовими колективами, підприємницькими союзами. В основному вони закріплюють порядок формування корпорацій, права і обов’язки їхніх членів;
5) звичаї і традиції – правила буденної поведінки, що стихійно склалися і передавалися з покоління в покоління (наприклад, весільні обряди);
6) естетичні норми – відносно мінливі уявлення людей про прекрасне і потворне, відповідно до яких люди слідують моді, обирають певний стиль і манери поведінки.