МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

Тема: «Сутність, ознаки, функції та принципи права»

Одеса-2010

План

ВСТУП

1. Поняття та ознаки права. Об’єктивне і суб’єктивне право

2. Сутність права

3. Функції права

4. Принципи права

5. Правові аксіоми. Правові презумпції. Правові фікції.

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: поглиблення знань про сутність і зміст права, його принципи і функції; про правові аксіоми, правові презумпції, та правові фікції.

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до права. Подолання правового нігілізму. Формування відношення до права, як до вищої соціальної цінності.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: філософія, соціологія, філософія права, соціологія права, галузеві юридичні науки.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він розрізняв би правовий закон від закону не правового.

Література

1. Байтин М.И. Сущность права: Современное нормативное правопонимание на грани двух веков. – 2-е изд., доп. – М.: Издательский дом „Право и государство”, 2005. – 543 с.

2. Колодій А.М. Принципи права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

3. Коростей В. Про функції права // Право України. – 2004. - №9. – С.124.

4. Луць Л.А., Фулей Т.І. Деякі аспекти впровадження загальнолюдських принципів права в юридичну практику України // Держава і право. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. - Вип.20.

5. Крестовська Н.М. До питання про функції ювенального права// Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ, 2003. – Вип.21. – С.180-185.

6. Матузов Н.И. О праве в объективном и субъективном смысле: Гносеологический аспект //Правоведение. -1999. - № 4. - С. 129 – 143.

7. Поляков А.В. Постклассическое правоведение и идея коммуникации //Правоведение. -2006. - № 2. - С. 26-43.

8. Рабинович П.М. Социалистическое право как ценность. – 2-е изд., стереотип. – Одеса: Юрид.літ., 2006. – 166 с.

9. Скурко Е.В. Правовые принципы в правовой системе, системе права и системе законодательства: Теория и практика //Правоведение. – 2006. – № 2. – С. 55-61.

10. Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. – Одесса: Юрид. літ., 2001. – С.95-108.

11. Чиркин В.Е. Общечеловеческие ценности, философия права и позитивное право // Право и политика. - 2000. - №8.

ВСТУП

Право, як і держава, є продуктом суспільного розвитку, і “юридично” право формується в державноорганізованому суспільстві як основний нормативний регулятор суспільних відносин. Щоб мати більш повне і глибоке уявлення про право, необхідно розглянути ознаки, що його характеризують. Ознаки права взаємопов’язані та доповнюють одне одного. У сукупності вони характеризують право як складне суспільне явище, специфічне інституційне утворення, тобто відображають його сутність.

Традиційно в юридичній науці право поділяється на об’єктивне та суб’єктивне. Об’єктивне право – право, що виходить від держави та існує незалежно від волі індивідів (право України, право Франції, право іншої країні, міжнародне право). Суб’єктивне право – юридично зафіксована можливість задоволення індивідами своїх прав.

Соціальне призначення права (соціальна цінність) полягає в моделюванні, регулюванні суспільних відносин. Право не тільки регулює, а й захищає та зміцнює встановлений правопорядок, тобто право відіграє службову роль по відношенню до суспільства, виконуючи функції, що сприяють його стабільності.